Видання «Капіталу» Карла Маркса українською мовою

Капітал. Том ІІ. Переклад з німецької за ред. Д. Рабіновіча та С. Трикози. Партвидав «Пролетар», 1932

Фрагмент статті Й. А. Багмут (журнал «Мовознавство», №3 травень-червень 1967 р.), описує усі видання Марксового «Капіталу» українського мовою, наводить цікаві факти та наголошує про історичну цінність такого перекладу.

Публікація здійснюється в рамках проекту «Капітал» Маркса українською.

«Капітал» — це енциклопедична праця, в якій узагальнено глибокі філософські, економічні й історичні дослідження суспільства. Написаний і виданий німецькою мовою «Капітал» перекладався багатьма мовами світу і видавався багатотисячними тиражами. Твори К. Маркса і Ф. Енгельса, як відомо, були написані переважно німецькою мовою і частково англійською та французькою.

«Капітал» К. Маркса відіграв винятково важливу роль в історії. Ідеї «Капіталу» широко пропагували на Україні революційні демократи І. Франко, П. Грабовський, Леся Українка. Професор політичної економії Київського університету М. Зібер популяризував «Капітал» у своїй праці «Теорія цінності і капіталу Д. Рікардо». Один з перших пропагандистів економічного вчення К. Маркса на Україні С. Подолинський посилається у своїх працях на деякі положення викладені у «Капіталі». Ідеї марксизму широко пропагувалися в революційних гуртках і партійних осередках України.

Іван Франко

Першим пропагандистом і перекладачем творів К. Маркса і Ф. Енгельса у Східній Галичині був великий український письменник Іван Франко. Ще в молоді роки він познайомився з «Маніфестом Комуністичної партії», «Капіталом», «Анти-Дюрінгом» та іншими працями К. Маркса і Ф. Енгельса, глибоко вивчав і популяризував їх. У 1878 р. І. Франко опублікував польською мовою популярну брошуру «Катехізис економічного соціалізму», в якій у формі запитань і відповідей переказував основні положення «Маніфесту» і «Капіталу». У 1879 р. І. Франко переклав українською мовою 24-й розділ першого тому «Капіталу» Маркса («Так зване первісне нагромадження»), маючи намір опублікувати його в додатках до підготовленої ним книги «Основи суспільної економії». Видання це не здійснилось. І. Франко хотів опублікувати розділ «Капіталу» окремою брошурою в серії «Дрібна бібліотека» і написав для нього спеціальну передмову, проте і це видання не побачило світу. Рукопис перекладу розділу «Капіталу», на жаль неповний, зберігся в архіві письменника з таким власноручним написом: «Дрібна бібліотека. Карл Маркс. Початок і історичний розвиток капіталістичної продукції в Англії. З німецького переклав Іван Франко». Він був надрукований лише в 1926 р. у Львові в № 4–9 журналу «Культура». І. Франко прагнув зробити переклад максимально приступним тодішньому читачеві. Так, він уживав лише більш поширені на Західній Україні іншомовні слова, зрозумілі тодішнім читачам, зокрема: теологія, ідилія, комісія, олігархія, операція, пролетарі, концентрація, економіст, пропорція, ізекуція та деякі інші.

Більшість іншомовних слів, що зустрічається в «Капіталі», він перекладав українською мовою:

  • автори — установці або писателі;
  • преамбула — вступний вивід;
  • революція — переворот;
  • компенсувати — відшкодувати;
  • королівські фаворити — королівські підлизайки;
  • прогрес — поступ;
  • полеміка — спори;
  • узурпувати — посідати;
  • мінімум — крайня границя;
  • продукт — добуток;
  • нижчі класи — нижчі верстви;
  • клан — повіт;
  • корпорація — товариство;
  • кульмінаційний пункт — вершок;
  • стоїчний спокій — незамутимий супокій;
  • ринок — торг;
  • смішна аномалія — смішне недоріцтво;
  • контракт — згода або умова;
  • елемент — складник;
  • всенародний траур — загальна жалоба;
  • категорії робітників — розряди робітників;
  • робітнича коаліція — робітницьке товариство;
  • поляризація — розділ між дві крайності;
  • експропріація — вивласнювання;
  • традиційні — старосвітські;
  • коаліції — стоваришення;
  • максимум — кілько мож найбільше;
  • мінімум — кілько мож найменше;
  • асоціації — стоваришення.

Як видно з наведених прикладів, одним із засобів зробити зміст твору зрозумілим і доступним читачам перекладач вважав заміну іншомовних слів українськими словами, і, з цього погляду, його заходи мають виправдання. І. Франко не створював нових слів для передачі змісту іншомовних, а поняття, виражені в оригіналі іншомовними словами, передавав словами живої мови. Справді, слова: спори, повіт, товариство, відшкодувати й ін. були ближчими тодішньому читачеві, ніж полеміка, клан, корпорація, компенсувати, але заміна таких понять, як революція, клас, словами переворот, верстви, могла призвести і до неповної передачі змісту оригіналу.

Переклади з німецької

Переклади І. Франка творів К. Маркса і Ф. Енгельса, безперечно, становлять певну культурно-історичну цінність, вони є значним внеском у скарбницю української культури. У повному обсязі «Капітал. Критика політичної економії» К. Маркса перекладався українською мовою лише після Жовтневого перевороту 1917 року. Перший том «Капіталу» був перекладений і виданий у Харкові в 1927 р., тиражем 3000 примірників. Переклад здійснено з 7-го німецького видання 1914 р. за редакцією А. Річицького і В. Щербаненка з передмовою К. Маркса до 1-го і 2-го і передмовою Ф. Енгельса до 3-го і 4-го видань. Друге видання І тому вийшло у 1929 р. У цьому ж році видано і том III, ч. І, кн. З — «Процес капіталістичної продукції як цілість» в перекладі з 3-го німецького видання 1911 р. з передмовою Ф. Енгельса. У 1930 р. вийшла друга частина III тому, кн. З, упорядкована Ф. Енгельсом, переклад з 3-го німецького видання 1911 р. (Харків, вид-во «Пролетарій», тираж 3000 примірників). Другий том «Капіталу», кн. 2 — «Процес циркуляції капіталу» українською мовою вийшов лише у 1932 р. в перекладі з 2-го німецького видання (Харків, «Пролетар», тиражем 1800 примірників). У 1933 р. на відзначення п’ятдесятиріччя з дня смерті К. Маркса було здійснене нове видання І тому «Капіталу» в перекладі з 4-го німецького видання за редакцією Д. Рабіновича і С. Трикоза (т. І, кн. 1, «Процес продукції капіталу», Харків, «Пролетар», тиражем 50200 примірників) і в 1936 р. видано т. III, ч. І, кн. З, «Сукупний процес капіталістичного виробництва» в перекладі з 1-го німецького видання за редакцією Д. Рабіновича (К., Партвидав ЦК КП(б)У, .тиражем 15 тис. примірників). Таким чином, у довоєнний час «Капітал» К. Маркса видавався українською мовою так: І том — 3 рази, II том — 1 раз, III том — 3 рази загальним тиражем 85 тис. примірників.

Післявоєнні переклади

У післявоєнний період сектором перекладів Інституту історії партії ЦК КП України — філіалу Інституту марксизму-ленінізму при ЦК KПРС було здійснено переклад «Капіталу» українською мовою і видано в 1952 р. всі три томи тиражем 50 тис. кожен том. У 1954 р., зважаючи на попит було додруковано з матриць по 20 тис. примірників всіх трьох томів «Капіталу».

Вперше було перекладено українською мовою четвертий том «Капіталу» «Теорії додаткової вартості» і видано ч. І в 1956 р. тиражем. 14 тис. примірників, ч. II — в 1960 р. тиражем 6 тис. примірників і ч. III — 1964 р. тиражем 3 тис. примірників. Крім того, всі чотири томи «Капіталу» видано в новому перекладі українською мовою з усіма виправленнями і доповненнями, внесеними Інститутом марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, в зібранні Творів К. Маркса і Ф. Енгельса — томи 23–26, що вийшли українською мовою десятитисячним тиражем.

Як відомо, в першому російському виданні Творів К. Маркса і Ф. Енгельса за 19-м томом ішов 21-й. 20-й том «випав», бо четвертий том «Капіталу» не був готовий до друку.

Те, що «Теорії додаткової вартості» були видані в Німеччині на початку XX ст. і перекладені російською мовою, аж ніяк не рятувало справи. Річ у тому, що почерк К. Маркса розбирати дуже важко. Єдиною людиною, яка могла це робити, був Ф. Енгельс. В одному з листів Ф. Енгельс писав:

«… для мене дуже важливо ознайомити з почерком Маркса якомога більшу кількість досить підготовлених людей. Це не можна здійснити без учителя, а єдиний учитель у цьому ділі — я. Адже коли мене не стане, — а це може статися кожного дня, — ці рукописи лишаться книгою за сімома печатями…». Це саме він підкреслював у листі до німецьких соціал-демократів Е. Бернштейна і К. Каутського, передаючи їм мистецтво читання Марксових рукописів: «Як тільки я доб’юсь того, що ви обидва легко зможете розбирати почерк Маркса, у мене спаде гора з плечей; я зможу тоді щадити свої очі, не нехтуючи при цьому таким важливим обов’язком, бо тоді ці рукописи перестануть бути книгою за сімома печатями, принаймні для двох людей».

В 1905–1910 рр. К. Каутський видає «Теорії додаткової вартості». Але він, вважаючи рукопис К. Маркса малодоступним для розуміння, грубо втрутився у текст і порушив його структуру, скорочуючи, «виправляючи» або й переробляючи цілі частини. Притому К. Каутський видав «Теорії» не як четвертий том «Капіталу», а я к окремий твір. Ясно, що у такому вигляді IV том «Капіталу» не міг бути виданий Інститутом марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. Науковим працівникам Інституту — І. Прейсу, а після його смерті — В. Брушлінському потрібно було п’ятнадцять років, щоб підготувати до друку рукопис К. Маркса. І от тільки тепер у закінченому вигляді головна праця Маркса «Капітал» стала на книжковій полиці в складі другого радянського видання Творів К. Маркса і Ф. Енгельса.

У глибоко змістовній статті І. Габуевої «Большой поиск», в якій розкрито творчу лабораторію підготовки другого видання Творів К. Маркса і Ф. Енгельса, цілком справедливо відзначено:

«Три перші томи «Капіталу» світ дістав з Німеччини, а четвертий, заключний — «Теорії додаткової вартості», — німці відтворили з нашого, радянського видання. В науковому редагуванні «Капіталу» В. Брушлінський і І. Прейс продовжили працю Енгельса. Тепер з німецької переклад «Теорій» здійснено багатьма мовами: в Болгарії, Польщі, Румунії, Угорщині, Чехословаччині, Англії, Італії, Японії».

Переклад «Капіталу» будь-якою мовою є надзвичайно відповідальне, важливе і складне завдання. Ф. Енгельс у статті «Як не слід перекладати Маркса», зазначивши, що «Капітал» є суспільною власністю щодо перекладу на іноземні мови, вказує, що К. Маркс є одним з тих німецьких письменників, які пишуть прозою і твори яких дуже важко піддаються перекладові:

«Маркс належить до числа тих сучасних авторів, які мають найбільш енергійний і стислий стиль. Щоб точно передати цей стиль, треба досконало знати не тільки німецьку…», а й ту мову, якою перекладаються його твори. Відносно перекладу І тому «Капіталу» англійською мовою Ф. Енгельс зауважує: «Для того, щоб перекладати таку книгу, не досить добре знати літературну німецьку мову. Маркс вільно користується висловами з повсякденного життя і ідіомами провінціальних діалектів; він створює нові слова, він бере свої приклади з усіх галузей науки, а свої посилання — з літератур цілої дюжини мов; щоб розуміти його, треба досконало володіти німецькою мовою, розмовною так само, як і літературною, і крім того знати дещо й про німецьке життя».

К. Маркс надавав великого значення сумлінності перекладача і точності перекладу. В післяслові до французького видання «Капіталу» К. Маркс зазначає:

«Пан Ж. Руа обіцяв дати якомога точніший і навіть дослівний переклад. Він сумлінно виконав своє завдання. Але якраз його сумлінність і точність змусили мене змінити редакцію, щоб зробити її більш приступною для читачів… Хоч би які були літературні хиби цього французького видання, воно має самостійну наукову цінність поряд з оригіналом, і тому ним повинні користуватися і читачі, які знають німецьку мову».

Отже, К. Маркс високо оцінив французький переклад «Капіталу», вважаючи точність неодмінного якістю повноцінного перекладу.

З кожним новим перекладом «Капіталу» українською мовою удосконалюються мовні засоби передачі змісту твору, заміняються раніше невдало вжиті слова і словосполучення, уточнюються термінологічні елементи шліфується і відточується фраза, все більше наближаючись до класично; майстерності мови оригіналу, отже, зростає загальна майстерність перекладу суспільно-політичної літератури українською мовою. Для підтвердження порівняймо одне речення з І тому «Капіталу» в різних перекладах, а саме в перекладах 1927, 1933 і 1963 рр.

Видання 1927 р.

«Коді закордонна торгівля, накинута Японії Європою, потягне за собою перетворення натуральної ренти у грошову, то станеться це коштом загону зразкової сільськогосподарської культури Японії».

Видання 1933 р.

«Коли закордонна торгівля, накинута Японії Європою, потягне за собою перетворення натуральної ренти на грошову, то це станеться коштом загину зразкової рільничої культури Японії».

Видання 1963 р.

«Якщо зовнішня торгівля, нав’язана Європою Японії, викличе в цій останній перетворення натуральної ренти в грошову, то зразковій землеробській культурі Японії прийде кінець» .

Між перекладами 1927 і 1933 рр., як це видно з наведених прикладів, різниця невелика, бо, видання 1933 р. є трохи виправленим виданням перекладу 1927 р. Отже, в переклад цієї фрази у виданні 1933 р. порівняно з перекладом 1927 р. внесено тільки три правки: «сільськогосподарські культури» замінено на «рільничої культури», «перетворення натуральної ренти у грошову» — на «перетворення… на грошову» і переставлено слово це: «станеться це» на «це станеться». В перекладі 1963 р. є значно більше змін у передачі українською мовою цієї фрази: замість «закордонна торгівля» дано вже усталений термін «зовнішня торгівля», замість «накинута» сучасніше «нав’язана», замість стилістично не бездоганного «потягне за собою» стилістично прийнятніше «викличе», замість кострубатого «станеться це коштом загину» просто «прийде кінець» і замість «перетворення на грошову», «перетворення в грошову».

Незважаючи на значну поширеність цих термінів в українській літературі, при підготовці нового, післявоєнного видання «Капіталу» було переглянуто значну частину термінологічної лексики і замінено її українською, і запроваджена в нових виданнях «Капіталу», термінологія утвердилась і поширилась на всі видання українською мовою. Замість іншомовних термінів продукція, продукційні відносини, засоби продукції, перепродукція, циркуляція, акумуляція, редукція, акцептація, левелер, лятентний, люксусовий та ін., що переважали в старих виданнях «Капіталу», тепер утвердились терміни виробництво, виробничі відносини, засоби виробництва, відтворення, обіг, нагромадження, зведення, видача, зрівнювач, прихований, дорогоцінний і т. ін., створені на основі української мови.

Переклад «Капіталу» багатьма мовами світу і видання його численними тиражами є заслуженим визнанням і об’єктивною оцінкою цього монументального твору марксизму, що зробив переворот у свідомості людства. Переклад «Капіталу» українською мовою і видання повністю, що забезпечує можливість повноцінної передачі ідейного змісту і стильових особливостей цього твору, є великим досягненням української культури, видатною подією в духовному житті українського народу, переконливим свідченням небаченого розквіту української мови.