VI. Вліянє рільничого перевороту на промисл. Промисловий капітал здобуває собі в краю ринок відбутовий

Шоста глава 24-ої частини Марксового “Капіталу” в перекладі Франка подана за текстом в журналі “Культура” (Львів, 1926 № 4–9). Публікація в рамках проекту “Капітал” Маркса українською.

Раптове і частими нападами повторюване вивласнюванє та прогонюванє мужиків достатчило, як ми бачили, міському промислови раз-заразом маси пролєтаріїв, не належачих зовсім до ніяких цехових звязків, — дуже мудра подія, про котру старший Андерзен (не треба го мішати з Джемсом Андерзеном) в своїй історії торговлі каже, що се прямо боже провидініє так зробило. Ще хвилю мусимо задержатися над тим складником первісного нагромадженя капіталів. Не тілько що по селах убуло незалежного, самоґосподаруючого мужицтва, а по містах прибуло промислового пролєтаріяту, так, як після Жаффроа Сент-Улєра світової матерії в одних місцях убуває, між тим коли в других місцях вона згущаєсь. Помимо меньшого числа оброблюючих рук ґрунт видавав прото однако або й ще більше плодів, бо разом с переворотом в ґрунтових відносинах власностевих настали також ліпші способи управи, більша кооперація, зосередженє средств продукційних і т. д., а з другого боку сільскі наємники не тілько силувані були до тяжшої праці — на се головно напирає сер Джеме Стеарт, — а й обсяг їх домашної продукції, де вони працювали самі на себе, чим раз більше вменьшувався. З освободженєм одної части мужицтва освободжені зістали також єго давні средства прожитку. Вони стают тепер матеріяльним складником змінного капіталу. Бездомний та немаючий мужик мусит окупувати собі ті средства прожитку від свого нового пана, промислового капіталіста, в формі робучої плати. Як зі средствами прожитку, так само сталося й з домашним рільничим сирим матеріялом, котрого переробкою займався промисл. Той сирий матеріял став частиною ностійного капіталу. Се бачимо не тілько в Англії. За часів Фрідріха II. бачимо н. пр., що часть вестфальських мужиків, котрі всі прядут лен, — хоть ще не шовк, — насилу вивласнено і прогнано с хат і ґрунтів, а прочу часть перемінено в наймитів великих арендаторів. Рівночасно повстают великі прядильні і ткальні льну, де „освободжені“ наймаются на роботу. Лен виглядає так само, як виглядав уперед. Ані одно волоконце в нім не змінилося, але нова соціальна душа вступила в єго тіло. Тепер він становит часть постійного капіталу панів мануфактуристів. Давнійше розділений між множество дрібних витвірців, котрі го самі управляли і пряли, він тепер згромадився в руках одного капіталіста, котрий других заставляє для себе прясти і ткати. Виложена в прядильни надвишка праці становила давнійше надвишку доходу незлічених родин мужицьких, або також — за часів Фрідріха II, йшла на extra-податки pour le roi de Prusse. Тепер вона становит зиск немногих капіталістів. Веретена і ткацькі станки, давнійше розсіяні широко по краю, тепер стовпилися в кількох великих касарнях робучих, так само й робітники, так само й сирий матеріял. І веретена і ткацькі станки і сирі матеріяли зі средств незалежного прожитку для прядильників і ткачів від тепер перемінюются в средства командованя над ними і висисаня з них бесплатної праці. По великих мануфактурах не видно того так, як по


На цьому уривається збережений рукопис Франка