14 знімків з Космосу “до” та “після”: що ми робимо з Планетою
Людина — домінуюча сила, що переформатовує планету. Ми розчистили квітучі ліси, зневоднили величні ріки, замостили широкі автобани та витіснили тисячі видів. Вони переміщаються планетою у пошуках бодай-яких умов для існування.
Останні десятиліття NASA спостерігає за Землею з супутників. Ці “знімки перемін” демонструють, як виглядали ті самі ліси чи ґлетчери десятиліття тому. Поговоримо й про Україну. Різниця приголомшує.
Лишень поглянемо на ці 14 фото.
1. Тропічні ліси Бразилії поглинаються фермерськими угіддями
Для фермерських потреб людство розчищало ліси протягом останніх 7 тисяч років. Населення планети перетнуло межу 7 мільярдів, і площа посівних культур зростає.
Знімок показує західнобразильский штат Родонія — один з багатьох, де знищено Амазонські ліси.
У 1978 році було вирубано 2% лісів. У 2008 ця площа збільшилася до 34% — територія, що дорівнює Київській, Чернігівській та Полтавській областям разом узятим.
Але ці землі можуть давати врожай лише декілька років поспіль: через вирубку дерев зливи розмивають грунт і далі потрібно шукати нові території.
Згодом приходять такі наслідки, як скорочення населення, зникнення видів живої природи. А через те, що вирубаються дерева, які вбирали б викиди, підвищуюється рівень вуглецю в атмосфері. І це пришвидшує глобальне потепління.
Останнє десятиліття Бразилія намагалася захистити свої ліси. Проте, у 2013 року посилився тиск виробників з вимогою розчищати нові землі для своїх потреб.
2. З неймовірною швидкістю розширюється Канкун
Міста існують тисячі років. Але протягом останнього століття урбанізація стрімко полетіла вперед. Сьогодні у містах мешкають більше 3,9 мільярдів жителів планети.
По супутникових знімках видно, що у 1970-х роках зона Канкуну була ледь заселеною. Її напівпусті пляжі давали роботу рибалкам. Але уряд вирішив облаштувати тут новий курорт, і вже за декілька десятків років тут скупчилися 722 тисячі чоловік.
Регіон почав економічно розвиватися. Натомість постраждало біорізноманіття і забруднилися води. Життя на узбережжі виставило мексиканців беззахисними перед буревіями. А кількість природних катастроф по всьому світу зросла.
3. Мережу насипних островів побудували у Дубаї
Деякі регіони досить креативно відбирають території у моря. Ці фото показують, що з 2000 по 2011 роки Дубаї ріс зовсім швидко.
Місто створило сотні штучних насипних островів для розвитку туризму. Їх оберігають від ерозії кам’яні обмеження. Два найвідомвіших острови насипані у формі пальм. Замість піщаних пустель з’явилися дороги та іригаційні райони.
4. Видобуток нафти винищив квітучі райони в Альберті (Канада)
У 2000-х світ потребував нафту. Багато нафти. Стільки, що видобуваючі компанії поклали око на обширні нафтові піски та почали бурити під арктичними лісами в Альберті.
Протягом 2000-х років території видобутку біля річки Атабаска розширюються. І вже у 2011 році зникли 663 квадратних кілометри лісів.
Щойно нафтові піски підриваються, їх промивають гарячою водою, аби відділити від бітуму. А далі пісок з водою стоять у рівненьких копанках. Ці озера токсичні для тварин та птахів. Уряд Канади схаменувся та по закіченню робіт примусив компаії засипати за собою ями. Але супутникове фото переконливо демонструє, що рослинність не повернулася.
Видобуток липкої нафти з пісків енергетично надзатратний і шкідливіший для екології за традиційний видобуток. Тим самим цей метод пришвидшує темпи глобального потепління
5. Природа України повернула силою знищені Чорнобилем території
Активність людини не може розширятися безкінечно. І одного разу природа силою повертає відібране. На зображеннях — еволюція чорнобильської зони після 1986 року.
Зліва — як виглядав Чорнобиль на початку 1986, за декілька тижнів до катастрофи. Тут й оброблені лани (світло-зелені), і маленькі містечка (фіолетовий), і старий ліс (темно-зелений колір). А після 26 квітня 1986 року радіація вимусила людей полишити домівки й тікати.
Станом на 2011 рік покинуті міста приходять у занепад, ферми перетворюються у поля. Держава розчистила ліси бульдозерами і висадила молоді дерева (на фото — світлозелені). Почали розвиватися тварини та рослинність.
Хоча тварини й вражені радіацією, проте, за відсутності людини ця форма життя почала відновлюватися.
6. Рукотворні пожежі лютують у лісах Намібії
Протягом ХХ століття наші поселення розростаються. Здавалося б, ми навчилися брати пожежі під контроль. Адже найголовніше — попередити лихо. Служба лісів США рекомендувала стратегію попередження і Намібії. Їй послідували у національному парку Етоша, що запрацював з 1907 року. Саме там мешкають носороги, слони та леви.
Проте, ідея попередження пожеж в цих широтах виявилася дурною. Природний вогонь — невід’ємна частина екосистеми. Задовго до появи людини, раз на 10 роіків Намібійські савани вигоряли. Інакше рослинність накопичується і наступна пожежа набирає божевільних масштабів.
Зараз менеджери намібійських парків самі влаштовують контрольовані пожежі.
Але у 2012 році одна з них вийшла з під контролю. 9 та 10 червня прийшов сильний вітер і вогонь понесло на захід. На щастя, жодна тварина не постраждала, на відміну неконтрольованої пожежі у 2011 році, коли загинуло 30 носорогів.
7. Спроби приборкати річку Колорадо зазнали поразки
Річка Колорадо народжується у Скелястих Горах і змійкою повзе через південно-західне узбережжя США. Протягом ХХ століття американці побудували складну систему дамб та резервуарів, аби забезпечити ферми та такі міста, як Фенікс та Лас-Вегас, сталим ресурсом води. Вода могла відбиратися з річки виключно за визначеними правилами.
Але чи можемо ми контролювати природу на 100%?
Ці зображення показують озеро Пауелл, резервуар на межі штатів Арізона та Ута. Воно утворилося після побудови дамби й у 1999 році було повністю було заповнене водою, яка йшла на потреби сусідніх районів.
Вже на початку 2000-х прийшла сильна посуха, рівень води почав стрімко падати. У травні 2014 у озері залишалося лише 42% води.
Поселення біля стали використовувати воду економно. Але експерти вийшли з приголомшливою заявою: через глобальне потепління цей регіон очікую масштабна посуха, ще більша, ніж до перенаправлення річки Колорадо у нове русло.
8. Зникає масивне озеро Аральське море
Нещодавно Аральське море між Казахстаном та Узбекистаном було четвертим за розміром озером у світі. Тільки води річок пустили на іригаційні потреби, воно почало зникати і розпочалося екологічне лихо.
Як це сталося? У 1960-х СРСР перенаправив річки Сирдар’я та Амудар’я (які наповнювали озеро) через мережу дамб та каналів і став використовувати води на бавовняних полях та для потреб сільського господарства. На деякий час розквітла сусідня пустеля. А далі ситуація повернулася на 180 градусів.
Ось заява НАСА: «Підвищилася концентрація солі в водах озера, її забруднили пестициди з бавовняних ланів. Озеро почало висихати. Вітри рознесли сольовий пил по регіону і родючі грунти було знищено. Занепали поля для сільсього господарства та худоби. Зникли й спільноти, що залежали від рибного промислу».
Станом на 2000 рік від Аральського моря залишилося 10% початкового розміру. Колись успішний рибний промисел занепав і регіон потрапив за межу бідності.
9. Стрімко тане ґлетчер Колумбія на Алясці
Це один з найдраматичніших сценарів зміни планети у епоху глобального потепління.
На супутникових знімках — ґлетчер Колумбія на Алясці, який рухається до моря. З моменту відкриття у 1794 по 1980 рік його розміри були сталими.
Як утворюються льодовики? Протягом століть опади накопичуються у вигляді снігу, далі пресуються у лід. Коли ґлетчер стає надважким, він сповзає до моря і потрохи тане. Це безперервний процес.
У 1986 опадів стало менше, світові температури підвищилися і ґлетчер Колумбія почав зменшуватися. По 2014 його ніс розтянувся на 25 километрів.
Обсерваторія НАСА пояснює, що розставання льоду лише наполовину залежить від глобального потепління та підвищення температури води. Друга половина — механічний процес, коли під часу руху льод дробиться та розколюється. Зараз льодовики зменшуються зі швидкістна 226 гігатон льоду на рік.
10. Різниця в 17 днів: дробиться та розпадається на друзки шельф Антарктики Ларсен
Зменшення льодовиків — півбіди. Більше занепокоєння викликають масивні льодові покриття біля Ґренландії та Антарктики. Під впливом глобального потепліня льодове покриття тане і піднімає рівень світового океану.
Драматичний приклад цих змін було помічено у 2002 році, коли гігантский шматок Ларсену — 3230 квадратних кілометрів просто розчинився у океані всього за місяць. Тоді випало тепле літо й утворилися озера теплої води, які призвели до ще більшого руйнування шельфу.
Саме по собі танення льоду не підвищує рівень світового океану, адже лід і так в ньому плаває. Але варто скелям та льодовим брилам відколотися від шельфу, у воду надходить новий лід. І це дійсно підвищує рівень світового океану.
Сумна новина, що тане не лише Ларсен, а й інші льодові шельфи Антарктики.
ДОБРІ НОВИНИ
11.США намагаються зменшити забруднення навколишнього середовища
Не все, що робить людина — негативно. Супутникові дані НАСА свідчать про зменшення рівня двоокису азоту протягом 2005–2011 років, який викидався автомобільним транспортом та заводами США.
Двоокис азоту — продукт згоряння бензину та вугілля. Він з’єднується з іншими речовинами, формує смог та призводить до проблем з органами дихання, такими як бронхіти, астми та алергії.
Агенція з захисту навколишнього середовища США наполягла на зниженні викидів діоксиду вуглецю з 1971 року. Оператори заводів встановили на вихлопні труби фільтри, а виробники автотранспорту обладнали автомобілі каталітичними конверторами.
З 2005 року виробництво електроенергії переорієнтувалося з вугілля на природній газ, а зараз — на відновлювальні джерела енергії.
12. Іракські болота відновлюються після епохи Саддама Хусейна
Протягом 20 століття Ірак осушив землі між Тигром та Євфратом та побудував мережу дамб та електростанцій. Стратегія Саддама Хусейна по зневодненню регіона була чітко продуманою, аби покарати за непокорство арабів, що проживають біля боліт.
Після падіння хусейнівської імперії регіон почав відновлюватися. Канали, що висушували болота, занепали, а природу наново наповнили природні річки. У 2006 сюди повернулася рослинність. Наразі відновилися 58% болотяної місцевосці, птахів та риба.
Але ми не знаємо достеменно, чи існуватимуть ці болота у майбутньому, адже у 2010 було побудовано нові дамби.
Долю природи все ще вирішуємо ми. А вона — нашу долю.
13. Відновлюється озоновий шар Землі
Катастрофу має бути зупинено до початку невідворотніх змін.
Вперше у1970 вчені відмітили, що озоновий шар стратосфери стоншується. Саме він оберігає Землю від шкідливого ультрафіолетового випромінення Космосу.
У всьому були винні хімічні речовини, що використовувалися у виробництві холодильників та кондиціонерів.
У 2014 році вперше відмічено, як озонова діра загоюється і за таких темпів проблема повністю зникне з порядку денного до 2050 року.
14. Штат Каліфорнія переходить на сонячну енергію
Після проблеми озонового шару, наступне питання, з яким важко впоратися — глобальне потепління. Його рішення передбачає зміну цілої філософії енергетичної системи. Задля цього нам потрібно переключитися з таких джерел енергії, як вугілля, нафта та газ на чисті джерела енергії.
Фотознімок демонструє розширення сонячної ферми Топаз у центральній Каліфорнії. Завод — це 9 мільйонів панелей, які виробляють 550 мегават електроенергії. Його площа — 25 квадратних кілометрів.
Хоча це й потужний крок до чистої енергії, не всі захисники навколишнього середовища підтримують проект. Деякі вважають, що встановлення сонячних панелей потребує багато місця й заважає природній міграції тварин. І це ще одне нагадування, що людина поки не здатна прорахувати всі наслідки своєї діяльності.
Шукаєш більше цікавих історій про місцеву економіку?
Підписуйся на Medium та FacebookМісцева економіка в Україні: http://meconomica.com/
