5 секретів про гроші, про які ми не здогадуємося

Більшість з нас мало що знають про гроші.

Один чоловік, кандидат наук, розказує свою історію: «Мені 30, я навчаюсь останні 23 роки свого життя. Не думав, що не вмію розпоряджатися грошима, допоки не довелося виплачувати кредити — за квартиру та відсотки по кредитним карткам. Мене загнали у глухий кут. Не можу взяти лікарняний, бо маю віддавати банкам 2 тисячі доларів щомісяця. Сподівався, що отримаю роботу та перестану крутитися як муха в окропі. Але цьому нема кінця і краю».

Якщо доходи і витрати цього чоловіка залишаться на тому самому рівні, він не зможе отримувати задоволення від винагороди за працю аж до 35 років. Ані школа, ані суспільство не дають нам навіть примітивних знань про те, як поводитися з грошима. Ми просто пливемо за течією та не маємо практичних навичок.

Натомість новини подають інформацію, яка пересічному громадянину ніколи не знадобиться: коливання цін на нафту, вартість акцій на фондових ринках, індекс інфляції та ріст ВВП. Здається, що про добробут не говорять відкрито, начебто це — з розряду чогось неможливого.

Крок номер один — зрозуміти психологію персональних фінансів. Не будемо заглиблюватися в цю тему, розкриємо лише 5 секретів, які знати конче необхідно.

Наша уява про гроші прививається батьками

Згадайте, про що ми думаємо, коли купуємо ноутбук? В нас прокидається голос мами: «Нащо тобі та гарантія? Вона ніколи не знадобиться, тому шукай пристрій без гарантії, зекономиш. Торгова мережа хоче тобі нав’язати додаткову послугу».

Майже кожна річ, яку ми купуємо, проходить процес погодження з внутрішніми батьками. Деякі з нас відмовляються від товарів та послуг, бо наші внутрішні батьки це не схвалять.

Подібне мислення не дозволяє нам бачити картину з грошима в реальних фарбах. Батьки говорили «бути обережними» або навпаки «хто не ризикує — не п’є шампанського». Особливо міцно батьки сидять в першій дитині. Тінейджери йдуть у непотрібні вузи та опановують нецікаві їм професії саме через батьків. Ця поведінка виникає через підсвідоме зобов’язання догодити батькам, замість того, аби будувати своє життя.

Вища освіта не вирішить проблему

Випускник вишу до 30 працює на нецікавих роботах, що не приносять аніякої користі. Лише після 30 він стає більш-менш незалежним. З фінансового ярма виплутується під 40.

І саме в цей час як грім серед ясного неба приходить криза круглої дати. Щойно тебе привітали з 40-річчям, ти усвідомлюєш, що це половина життя та яка-неяка кругла дата, і починаєш аналізувати свої досягнення, щоб зрозуміти, на чому стоїш. Далі — нервовий зрив, який штовхає до шкідливих звичок чи сімейних зрад.

Вища освіта нічого не вирішить, навіть більше — вона так і залишить нас бідними, якщо ми не опануємо потрібні навички. Зверніться до фінансового коуча, який коштуватиме менше вищої освіти, проте підкаже, які навички потрібно опанувати.

Позбавтесь від підходу «колись»

Коли більшість з нас бачать будинок своєї мрії, думають — «колись і у мене буде такий самий». Цей підхід віддаляє нас від будинку. Слово «колись» припускає, що ми ще не доросли до мрії.

Замість цього оберіть інший підхід: «Це мій будинок. Зараз я спланую все залежне і незалежне від мене, аби заробити на нього». Ця поведінка відображає впевненість, що ви можете отримати цей будинок; все залежить лише від вас. Тільки ствердивши це в своїй підсвідомості, наші дії автоматично вибудовуються, аби реальність співпала з переконанням.

Більш того, більшість з нас чекає на зовнішні обставини, аби почати діяти: сплатити податки, відкласти гроші на навчання дітей, виплатити кредит за машину і тд.

Звичка «колись» обмежує нас та не дозволяє отримати те, що по праву має належати нам. То ж уявіть, що це вже ваші речі, якими ви не володієте через якесь непорозуміння. Тоді ви отримаєте їх набагато швидше, ніж гадаєте.

Добробут — це свідомий вибір

Ніхто не зробить цей вибір за вас. Більшість з нас його ніколи не робили, бо не здогадувалися, що він нам під силу. А іноді ми знаходимося під впливом деструктивних звичок і захцянок: наркотики, секс, азартні ігри, надмірний сон, розваги та інші згубні звички. Ці звички затьмарюють розум та не дозволяють мислити ясно.

Погана новина в тому, що не існує іншого шляху, ніж через цей вибір. Допоки ми не приймемо тверде рішення, будемо загнані в глухий кут. На жаль, деякі люди, що начебто приречені на бідність, зробили вибір на користь бідності, самі того не розуміючи.

Найлегший спосіб прийняти рішення — захотіти бути причетним до якогось стилю життя. Далі ставте мету, а за нею — план дій для її досягнення.

Далі ви займаєтеся корисними справами і скорочуєте активність в деструктивних.

Для прикладу приведемо історію власниці одного зі спортзалів. Знаючи, що можна вийти на самоокупність, продаючи 300 абонементів на місяць, весь день шефиня вирішувала поточні питання: замовляла питну воду для залів, впорядковувала документи і так далі. Замість того, аби зробити першочергове: обдзвонити клієнтів, що колись висловлювали бажання придбати абонемент, але так і не стали клієнтами клубу.

Уникайте тих, хто мислить з недовірою та іронією

У багатьох людей іронічне ставлення до грошей. Ми оточені хибними вчителями, яких суспільство навчило, що великі гроші можна заробити тільки пішовши у політику та крадучи.

Щойно позашляховик стане у невідведеному для паркування місці, деякі люди, замість спокійно поговорити з водієм і спробувати його переконати, переходять на особистості й агресивно накидаються на власника автівки. Мало хто дійсно захищає клумбу, більшість виступає проти багатія з Лексусом.

Адже телебачення, ток-шоу та батьки прищепили неусвідомлюване почуття провини за достаток. Врешті, якщо я бідний — я чистий перед совістю та перед собою.

Щоб переконатися, що тут немає логіки, задайте питання: «Чи працює це навпаки? Якщо у людини мало грошей, чи є це 100% гарантією, що вона не краде, чесно здає свою квартиру в оренду і не приховує податки від держави? Можливо, вона просто не на те витрачає?»

Якщо ваш співбесідник розказує, що якийсь бізнесмен накрав грошей, є велика ймовірність, що у нього (співбесідника) в кишенях гуляє вітер. Позбавляйтесь подібного мислення.

Якщо замість критики ви обираєте позитивний та конструктивний підхід, у вас з’являється більше друзів та партнерів. Замість того, аби слідувати руйнівним переконанням та моделям поведінки, шукайте дружби з тими, хто дійсно розуміє, що таке достаток.

В процесі життя завжди запитуйте себе: чи є моя філософія та поведінка корисною? Якщо ні — змініть свої підходи.

Шукаєш більше цікавих історій про місцеву економіку? 
Підписуйся на Medium та Facebook