Навмисне мінування — складова екоциду в Україні

Ставши однією з найбільш замінованих країн світу, Україна стикається з величезними проблемами у очищенні своєї території від мін та боєприпасів, що не вибухнули. Фактичний розмір території, яка потребує очищення, все ще є дуже важкодоступною, оскільки бої ще тривають. На момент квітня 2023 року під окупацією залишалося близько 18% території України. На сьогоднішній день Харківська та Херсонська області залишаються найбільш замінованими регіонами з усіх звільнених територій, оскільки російські війська перебували там протягом тривалого часу.

Крім того, характер викликів у розмінуванні відрізняється від ситуації до лютого 2022 року з таких причин:

1. набагато важчі та триваліші бої;
2. дальність і розсіювання вибухонебезпечного снаряда значно більша;
3. розміри потенційно замінованих територій у 10 разів більші.

Використання російськими військами засобів дистанційного мінування. Джерело: Міністерство Оборони України, запозичено з [1].

Навмисне мінування

Президент Зеленський пообіцяв, що невибіркове застосування вибухонебезпечних засобів буде серед звинувачень, висунутих проти росії в міжнародних трибуналах. Навіть після того, як їх витіснили з окупованих територій, росіяни, у сумному смислі, креативно розставляють міни-пастки: вони встановлюють їх на тваринах, трупах, подвійні і навіть потрійні мінні пастки на дорогах, полях і лісах.

Застосування російськими військовими саморобних вибухових пристроїв і мін-пасток. Джерело: Міністерство оборони України, запозичено з [1].

Було помічено, що росіяни також навмисно заражали сільськогосподарські території та сільськогосподарські землі, щоб зробити їх неможливими для економічної діяльності. Внаслідок російського вторгнення майже п’ять мільйонів гектарів (50 000 квадратних кілометрів) сільськогосподарських угідь наразі непридатні для використання в Україні через міни, забруднення вибухонебезпечними снарядами або внаслідок збройних дій. За деякими оцінками, площа посівів зернових може скоротитися на 45% після двох років війни.

Міни та інші боєприпаси [2], що не вибухнули, дуже отруйні для навколишнього середовища: вони завдають шкоди ґрунту, оскільки осколкові вибухові речовини вивільняють важкі метали, такі як хром, цинк, залізо, мідь, ртуть; пізніше вони потрапляють у ґрунтові води та забруднюють річки Дністер, Дніпро та Сіверський Донець, що серйозно впливає на безпеку води. Міни, активовані тваринами, спричиняють лісові пожежі з масовою міграцією диких тварин та знищенням біорізноманіття. Майже 44% заповідників і природних парків України (близько 900) зараз знаходяться під окупацією або на території активних бойових дій. Війною постраждало 30 000 кв.км лісового господарства, яке також буде обстежено.

Вимоги до розмінування морських якірних і плавучих мін у Чорному морі, а також на берегах річок Дніпро, Дністер і Сіверський Донець ще мають бути оцінені, але без такої оцінки та подальшого розмінування повернення не буде. для нормального судноплавства та безпечного використання гаваней і морських торговельних портів буде дуже сильно обмежено, якщо не неможливо.

Джерела

1. Walking on Fire: Demining in Ukraine. Iuliia Osmolovska (Юлія Осмоловська), директор Київського офісу GLOBSEC, GLOBSEC 2023
2. Посібник для України «Вибухові боєприпаси», GICHD, 2022. Веб-перевидання — Національний екологічний центр України, https://protw.github.io/demining/

Англомовна версія

Deliberate Mining — Component of Ecocide in Ukraine