Майбутнє освіти у світі штучного інтелекту
Позитивне бачення прийдешньої трансформації
Пропоную вашій увазі переклад статті Ітана Молліка (Ethan Mollick) про перспективи використання ШІ в освітньому процесі.
Першим місцем, де запанувала паніка через штучний інтелект, стали класні кімнати. Потенціал ШІ для шахрайства та нових форм навчання настільки очевидний, що я постійно стикаюся з людьми, які вважають, що вся система освіти зазнає краху. Але насправді я вважаю, що все навпаки: освіта зможе адаптуватися до ШІ набагато ефективніше, ніж інші галузі, причому таким чином, що це покращить як навчання, так і досвід викладачів.
Я хочу пояснити, чому, але спершу поділюся своїми основними припущеннями:
- Шахрайство з використанням ШІ залишатиметься невиявленим і широко розповсюдженим. Існує вже чимало доказів, що так воно і буде. Мої власні експерименти на уроках показали, що навіть незначне редагування тексту перемагає програмне забезпечення для виявлення ШІ, технології виявлення здебільшого спрямовані на більш ранні моделі ChatGPT, а дослідження показали, що навіть теоретично неможливо побудувати ідеальний детектор ШІ. І, звичайно, учні й так багато списували, вони продовжуватимуть це робити й з ШІ.
- ШІ-технології будуть усюди. Зараз ChatGPT-3.5 безплатний. Bing безплатний. Bard безплатний. Всі ці моделі дають безпрецедентну письменницьку та аналітичну силу кожному. Навіть якщо технологія не буде розвиватися далі (а вона буде), я припускаю, що її використання стане широко розповсюдженим, а витрати залишаться в розумних межах.
- ШІ-репетиторство буде чудовим, але не замінить уроки в класі. Це, мабуть, найсуперечливіший пункт моєї статті, оскільки деякі читачі стверджують, що ШІ-репетитори не дуже ефективні, тоді як інші стверджують, що вони повсюдно замінять вчителів. Я розгляну це питання більш детально в наступних публікаціях, а поки що дозвольте мені запропонувати два коротких зауваження: по-перше, експериментуючи з навчанням, керованим ШІ, я можу сказати, що воно демонструє неймовірний потенціал для адаптивного, корисного навчання — це справді вражає! Однак одного лише навчання недостатньо; заняття в класах дають набагато більше: можливості практикувати отримані навички, співпрацювати над розв’язанням проблем, спілкуватися та отримувати підтримку від викладачів. Школа продовжуватиме додавати цінність, навіть з чудовими ШІ-викладачами.
Одним словом, ми вже живемо у світі, де багато учнів використовують ШІ для допомоги у виконанні шкільних завдань, але ця допомога виходить за рамки простого списування (хоча і це теж трапляється) і включає учнів, які використовують ШІ як репетитора і путівника у навчанні. Як ці тенденції змінять освіту? Ми можемо почати з уроку історії про те, коли востаннє технологія полегшила списування і кинула виклик багатовіковому підходу до викладання основного предмета.
Поява калькулятора
Коли калькулятор вперше з’явився в школах, реакція була напрочуд близькою до тих побоювань, які я чую сьогодні з приводу використання учнями ШІ для написання творів. Як розповідає Сара Бенкс, на початку їхньої популярності в середині 1970-х років багато вчителів прагнули впровадити калькулятори у своїх класах, визнаючи, що вони можуть підвищити мотивацію та залученість учнів. Вони вважали, що учні спочатку повинні вивчити основи, перш ніж використовувати калькулятори для вирішення більш реалістичних і складних завдань. Однак не всі поділяли цей ентузіазм. Деякі вчителі вагалися, чи варто впроваджувати калькулятори, оскільки їхній вплив не був ретельно досліджений, і вважали, що перш ніж впроваджувати нову технологію, слід адаптувати навчальну програму. Опитування, проведене в середині 1970-х років, показало, що 72% вчителів і мирян не схвалювали використання калькуляторів учнями 7-х класів. Однією з причин занепокоєння була нездатність допомогти учням зрозуміти та визначити їхні помилки, оскільки калькулятори не реєстрували натискання кнопок, що ускладнювало вчителям можливість побачити й виправити помилки. Ранні дослідження також виявили, що батьки були стурбовані тим, що їхні діти стануть залежними від технології та забудуть базові математичні навички. (Звучить дуже знайомо)
Ставлення до калькулятора швидко змінилося, і до кінця 1970-х років і батьки, і вчителі з ентузіазмом ставилися до його використання. Вони також побачили потенційні переваги калькулятора, такі як покращення ставлення до навчання та забезпечення кращої підготовки до життя у світі, де панує технологічний прогрес. Через рік-два інше дослідження показало, що 84% вчителів хотіли б використовувати калькулятори у своїх класах, але лише 3% працювали в школах, які забезпечували це. Вчителі, як правило, не були навчені їх використанню і потребували підтримки адміністрації та батьків, щоб впровадити їх на уроках. Попри відсутність офіційної політики, багато вчителів продовжували використовувати калькулятори. Дискусії тривали у 1980-х та на початку 1990-х років, деякі вчителі все ще вважали, що калькулятори заважають учням набувати базових навичок, тоді як інші вважали їх важливими інструментами для майбутнього. До середини 1990-х років калькулятори стали частиною навчальної програми та використовувалися як доповнення до інших способів вивчення математики. Деякі тести дозволяють їх використання, деякі — ні. Було досягнуто практичного консенсусу. Математична освіта не розвалилася.
Певною мірою ШІ піде схожим шляхом. Будуть завдання, де знадобиться допомога штучного інтелекту, а будуть і такі, де використання ШІ буде заборонено. Письмові завдання в школі на комп’ютерах без доступу до Інтернету в поєднанні з письмовими іспитами дозволять учням засвоїти базові навички письма. Ми знайдемо практичний консенсус, який дозволить інтегрувати ШІ в навчальний процес без шкоди для розвитку критично важливих навичок. Так само як калькулятори не замінили необхідність вивчати математику, ШІ не замінить необхідність вчитися писати та критично мислити. Це може зайняти деякий час, щоб зрозуміти це, але ми це зробимо.
Більш фундаментальна трансформація
Але вплив штучного інтелекту не обмежується лише письмом. Я вважаю, що ШІ неминуче трансформує навчання. Очевидно, що він бере на себе частину ролі викладача, виступаючи в ролі фантастичного наставника і пояснювача концепцій (як сказав мені один учень: “Навіщо підіймати руку в класі, якщо можна запитати в ChatGPT?”). Але, роблячи це, ШІ також має потенціал принести користь вчителям, учням та освіті в цілому. Щоб зрозуміти це, важливо з’ясувати, чому традиційні методи навчання, такі як лекції, не настільки ефективні, і чому їхні альтернативи не стали популярними так швидко, як хотілося б деяким викладачам.
Лекції, як правило, покладаються на пасивне навчання, коли учні просто слухають і роблять нотатки, не беручи участі в активному розв’язанні проблем чи критичному мисленні. У такому форматі учням важко запам’ятовувати інформацію, оскільки їхня увага може легко розсіюватися під час тривалих презентацій. Крім того, універсальний підхід до лекцій не враховує індивідуальні відмінності та здібності, що призводить до того, що одні учні відстають, а інші втрачають інтерес до навчання через відсутність викликів. Протилежна філософія, активне навчання, де учням пропонують брати участь у навчальному процесі за допомогою таких видів діяльності, як розв’язання проблем, робота в групах і практичні вправи. За такого підходу учні співпрацюють один з одним і з викладачем, щоб застосувати отримані знання на практиці. Численні дослідження підтверджують дедалі більший консенсус щодо того, що активне навчання є одним з найефективніших підходів до освіти, але розробка стратегій активного навчання може потребувати певних зусиль, а учні все ще потребують належного початкового інструктажу. Тож як активне навчання може співіснувати з пасивним?
Одним із рішень для впровадження більш активного навчання є “перевертання” класів. Цей метод навчання перевертає традиційну модель викладання, коли учні вивчають нові концепції вдома, зазвичай за допомогою відео або інших цифрових ресурсів, а потім застосовують вивчене в класі під час спільної діяльності, дискусій або вправ на розв’язання задач. Основна ідея перевернутих класів полягає в тому, щоб максимізувати час у класі для активного навчання та критичного мислення, використовуючи при цьому домашнє навчання для засвоєння матеріалу. Цінність подібного підходу видається неоднозначною і залежить, зрештою, від того, чи заохочує це активне навчання, чи ні.
Отже, проблема з впровадженням активного навчання полягає у нестачі якісних ресурсів — від часу вчителя до складності пошуку хороших “перевернутих” навчальних матеріалів, що зберігає статус-кво, коли активне навчання залишається рідкісним явищем. Саме тут на допомогу приходить штучний інтелект. Хоча тут будуть і недоліки (лекції та стандартні завдання стануть непридатними й потребуватимуть суттєвого доопрацювання), ШІ також може полегшити життя викладачів, сподіваємося, зменшивши їхнє навантаження. Але штучний інтелект дає змогу здійснити й більш фундаментальні зміни.
Уявіть, що в модель перевернутого класу можна впровадити високоякісних ШІ-репетиторів. Ці системи на основі штучного інтелекту можуть значно покращити навчальний процес для учнів і зробити перевернуті класи ще ефективнішими. Вони забезпечують персоналізоване навчання, де ШІ-викладачі можуть адаптувати інструкції до унікальних потреб кожного учня, постійно коригуючи контент на основі його успішності. Це означає, що учні можуть ефективніше опрацьовувати матеріал удома, а отже, приходять на заняття краще підготовленими та готовими зануритися в практичні вправи чи дискусії.
Завдяки тому, що ШІ-репетитори беруть на себе частину роботи з контентом поза класом, вчителі можуть приділяти більше часу налагодженню змістовної взаємодії зі своїми учнями під час уроку. Вони також можуть використовувати інсайти від ШІ-репетиторів, щоб визначити, в яких сферах учням може знадобитися додаткова підтримка або керівництво, що дозволить їм надавати більш персоналізовані та ефективні інструкції. А ще за допомогою ШІ вони можуть створювати кращі можливості для активного навчання в класі, щоб переконатися, що знання закріплюються.
Це не нездійсненна мрія далекого майбутнього. Інструменти Академії Хана (і деякі наші власні експерименти) показують, що GPT-4, за умови належної підготовки, вже є чудовим репетитором. Учні вже використовують ШІ як інструмент навчання. Викладачі вже використовують ШІ для підготовки до занять. Зміни вже тут, і ми всі з ними зіткнемося рано чи пізно. Це може змусити нас змінити моделі, але таким чином, що в кінцевому підсумку покращить навчання і зменшить кількість рутинної роботи.
Час невизначеності
Хоча неможливо передбачити точний вплив штучного інтелекту на все — від навчальних програм до характеру роботи, ясно одне: ці зміни проникнуть у навчальні аудиторії у спосіб, який важко передбачити, і це може поставити під сумнів бачення, яке я виклав вище. Безперечно, ми живемо в епоху трансформацій, але я впевнений, що проблеми, які виникають у зв’язку з інтеграцією штучного інтелекту в освіту, можна вирішити з користю для учнів, вчителів, батьків і суспільства в цілому. Протягом усієї історії освітяни демонстрували свою здатність адаптуватися до технологічного прогресу та суспільних змін. Навчальний процес зміниться, і я вважаю, що важливо зосередитися на позитивному баченні, яке допоможе нам пройти крізь буремні часи, що наближаються.
