[1–100] Про 100 слів

Я переконаний, що писати непросто. Я намагався: починав писати чотири книги, створив збірку віршів самвидавом, веду блоґ. Усе здається нормальним, якщо не думати про те, що я сканер.

Що це значить? Я не можу обрати, чим займатись у житті. Ба більше — завтра. Будь-які спроби спланувати мої інтереси зазнають руйнівного провалу. Я намагався знаходити спеціальний час для своїх хобі, планувати на тиждень та місяць уперед, примушувати себе та починати челенджі, не починати нового, поки не закінчу старе. Але нічого не працює. Я не можу обрати щось одне.

До того ж, я зрозумів, що не можу займатися чимось одним довго. Моя зацікавленість швидко минає, робота набридає, увага перемикається на щось інше і я закидаю справу в коробку покинутих проектів.

Щоби хоч якось справлятися зі своїми думками, я кожного дня буду писати 100 слів. Ці 100 слів переслідують 3 мети:

  1. 100 слів — достатньо, щоби висловити будь-яку головну думку звичайною мовою. Усе що більше — від лукавого.
  2. 100 слів — не багато, можна написати за 10 хвилин. Достатньо, щоби зберегти зацікавленість процесом.
  3. 100 слів не мають визначеної теми. Отже, я можу писати про те, що мене цікавить саме зараз без відчуття провини, що інші справи лежать не виконані.