Народжені вірити в дурниці. Про допамін, мутації та кампанію проти вакцин

Paul Gougin. Як підняти хайп. Холст, олія

Теми про вакцини, двомовність, веганство, литовські номери чи перекриття вулиць належать до таких, що не дадуть розмові зачахнути, хоча і можуть припинити подальше спілкування. Я поцікавилась питанням, чого ж так важко людей переконувати в чомусь, а кампанія проти вакцин росте, як пухлина?

масонський уряд вигадує веганство та антиваксерство (фото нашого агента)

Ось що каже саття Linking unfounded beliefs to genetic dopamine availability, опубліковану в журналі Frontiers in Neuroscience в 2015 році. Ми всі живемо в однаковому світі, але бачимо його по-різному і віримо в різні речі. В нас є прошивка — вірування — що зумовлює схильність так чи інак інтерпретувати життя довкола. Чим більше людина має готових очікувань, тим більше розходження реальності із її сприйняттям.

В мозку є складна система прийняття рішень. Рішень, що несуть миттєві наслідки, наслідки довготривалі та віддалені, які змінюють наше уявлення про предмет — “передсуд” за Гадамером — чи ні. По-хорошому, ми не маємо залізно триматись за свої вірування, і мусимо їх міняти в залежності від нового досвіду. Але нам неприємно це робити, бо тоді мозок не отримує “цукерку”. Читайте далі.

Прийняття рішень очима гуманітарієв. Ми змінюємо уявлення про предмет внслідок нового досвіду і подальштих рефлексій.

До системи прийняття ризикових рішень відносяться кора, лімбічна система і склепіння мозку. І там всюди задіяний допамін та різноманітні його рецептори. Від роботи допаміну, інших нейромедіаторів, їх рецепторів та ферментів, що руйнують, залежить наше приняття рішень. В тому числі — постійне прагення пригод і схильність до наркотичної залежності. Більше про допамін тут. Гарний научпоп.

Допамінові і серотонінові шляхи в мозку. Frontal cortex=передня кора; striatum=склепіння. Жовтим позначені допамінові шляхи.

Допамін нам потрібен для навчання, мотивації і тренувань. Він не дає нам забити і всіляко заохочує. А ще допамін корисний для підтримки свідомості і точного розуміння дійсності. Очікування і те, що ми бачимо, на якомусь етапі перетинаються. Це відбувається в допамінергічних підкоркових структурах (див рис вище) та в передній корі головного мозку. Осьдечки допамін і допомагає розібратись, чи ми схибили чи вгадали. Якщо ми зрозуміли правильно — тоді нам винагорода.

Якщо в експерименті людям давали допамін, то в них зростала схильність бачити візуальний шум там, де його не було (згадайте духів). В інших дослідах люди “чули голоси”, якщо їм казали, що вони є. З цього дослідники зробили висновки, що допамін нам критичний для розуміння дійсності. І що ми маємо вроджену схильність більше чи менше вірити у те, що собі науявляли.

Що відбувається із допаміном і як це на нас впливає. Допамін в мозку руйнує фермент катехол-О-метилтрансфераза, скорочено КОМТ. Німецькі дослідники вирішили подивитись, чи не задіяна КОМТ у формуванні необґрунтованих вірувань. Вони зробили генотипування за КОМТ і побачили, що ген КОМТ різниться з-поміж людьми . Можливі чотири поліморфізми за одним нуклеотидом (Single Nucleotide Polimorphism, SNP). І коли всі чотири SNPs були зазвичай разом, тоді фермент був дууууже активним. І що? Ті, в кого високоефективний гаплотип (допамін приходить і швидко руйнується) мислили критично. І навпаки — що більше допаміну, то більше схильності до нездоланних переконань.

школота не збагне, звідки це

В інтерв’ю The Newyourker такі собі Drs. Gormans, фахівці із вірувань, кажуть, що люди, які в чомусь переконані, отримують допаміновий викид від своїх переконань. Навіть як ті переконання можуть коштувати життя. До таких вірувань вони відносять відмову від вакцинації. І від себе додам — веганство і нелюбов до пасків безпеки.

Тут я знову згадую Гадамера і припускаю, що ми ж-то, з гуглом на пару, можемо тепер собі шукати “новий досвід”, що лише підкріплює наші передсуди. А не змушує рефлексувати і їх змінювати. Тому переконувати когось в чомусь можна виключно як workout з риторики.

“Любий, повторюю, я не схиблена на веганстві!” — просто вона трохи оздобила машину (“Я веганка!” “Ненавиджу м’ясо!” “я краща”).

І на останок, ще одна стаття, яку я знайшла, задавшись питанням, чого так багато трешу і угару на мамських форумах. В статті Increased Prolactin Levels Are Associated with Impaired Processing Speed in Subjects with Early Psychosis пишуть про пацієнтів, що вживають психолітичні засоби та людей із психозом на ранній стадії, в яких багато пролактину (гормону виділення молока). Так ось, в цих людей із зашкваром пролактину були знижені здібності до побудови причинно-наслідкових зв’язків і пізнання в цілому. Ага, а знайомий нам допамін пригнічує виділення пролактину, а пролактин пригнічує виділення допаміну. Високий пролактін, до речі, це можлива причина певного тупняка під час ПМС.

Що ми маємо? Забагато допаміну — хибно-позитивні результати пізнання — люди бачать те, чого насправді нема. Коли його замало — люди не можуть прийняти рішення і розібратись. Я нічого не казатиму про молодих мам-дописувачок форумів, бо в статті цього не було. Але це цікава інформація для подальших пошуків, а також для розуміння того, що не все можна подолати зусиллям волі чи хорошими аргементами. Є мозок, і є баланс гормонів та нейромедіаторів.

Тепер мій цинічний коментар:

  • є науково обґрунтована підозра, що в деякі люди генетично схильні до неадекватної обробки сигналів довкілля. Тут нічого не поробиш.
  • Якщо людина вірить в щось дивне, спитай, чи вона раптом не проти щеплень чи м’яса, за гомеопатію, совецький союз, заряджала воду біля телевізора і т.д. Воно має йти все в комплексі (не сказати — в синдромі)
  • Люди, які в чомусь переконані, отримують сильне підкріплення в мозку від відстоювання своїх вірувань. І активно шукають підкріплення своїх переконань. Тепер ти розумієш, чого на фейсбуці так багато безрезультатних срачів, а антиваксерство переможно шириться?.. Їх тупо пре.