Lazy Soul Kitchen. Крем-суп із селери Tres francais.
Що б там фанати Престолів не писали про “winter is coming”, спершу прийде осінь — час кубління з книжечкой, шарудіння листячком, одягання не по погоді, змерзлих лапок, розмаїття овочів, загострення хронічних хвороб і бажання зігрітися. Тому я кваплюся поділитися рецептом супу із кореня селери.
Передусім — аргументи, чого варто прочитати і втілити цей рецепт.
- Овочевий крем-суп це досить простий спосіб змусити себе з’їсти велику кількість овочів, на які би ви в житті не подивилися,
- це варіант не обжертись проти ночі і спожити достатню кількість води, рекомендація пити яку вже сидить в печінках,
- цим супом гарно зігрітися (можете ще при цьому запивати мадейрой).
- Селеровий суп найсмачніший на другий-третій день, тому це гарна опція один раз за півтижня готувати собі вечерю.
- Крем-суп має містити тверду фазу, інакше його сумно гребти ложкою, і цю тверду фазу можна день-у-день варіювати: в даному випадку це можуть бути то печериці, то курятина, то якісь сухарики (підсушений в духовці старий батон, а не те, що ви подумали).
- Крем-супи виглядають естетичніше, ніж просто супи. Ні, борщ поза конкуренцією, звісно.
- Суп це економічно вигідно навіть при використанні ніштякових компонентів, і просто у приготуванні.
- Цього разу я готувала суп перед візитом дорогих гостей, отже, ним не соромно поділитись.
- Цей суп містить повільні вуглеводи в невеликій кількості (морква, селера, кукурудза), каротиноїди, вітаміни В5,B6, В9, К, С, селен, лютеїн, сир додасть хороших жирів та вітаміну А, а проактивована овочами підшлункова не марно виділятиме ферменти. Отут можете почитати про цей коренеплод.

Що треба:
- корінь селери середнього розміру,
- морква,
- цибуля,
- часник,
- кукурудзяна дрібна крупа — я кладу її в усі крем супи замість картоплі, яку слід чистити,
- м’який гострий сир типу дор-блю чи рокфору (зазвичай купується в Сільпо по акції, бо мало хто в нас таке їсть і сири розпродають, поки не запізно) 200–300 гр. Гадаю, фета чи брі теж підуть, або просто візьміть вершки. Але сказати гостям що оце суп із дор блю це ж цікавіше?..
- щось для твердої фази: курогрудь, печериці, шматочки батону, сушені в духовці.
- якась зелень щоб було красиво.
- в той день я слухала Pink Martini Où est ma tête? (“Де ж моя голова?”). Селера і дор-блю це tres francais, а загублена голова - це актуально для багатьох.

Овочі почистити, як завгодно порізати і обсмажити на маслі. Так, не на олії, please. Смажити безпечно на насичених жирах, і те недовго і без пригоряння. Олії же — рафіновані, нерафіновані, екстра-пре-екстра, оливкові за ціною золота — радісно перексидують і стають отрутами. А не смажити — несмачно, бо 1) нема ліпідної екстракції численних олій, і вони просто випаровується, 2)при +200 градусах крохмаль коренеплодів розпадається на більш солодкі декстрани, що зумовлюють відомий смак і запах скоринки хліба. Особисто мені смажена на олії цибуля смердить і нагадує про общагу, а підсмажена на маслі — викликає асоціації з ліонськими ресторанами.


Далі треба якось одночасно почистити і потерти на терці селеру, і не дати овочам пригоріти. Тому не робіть сильний вогонь і закрийте кришкою. Як чистити селеру і при цьому не вбитись — див. фото


В той же час ставте каструлю із невеликою кількістю води — хай закипить.

Додайте овочі і кілька ложок кукурудзяної крупи у воду і закрийте кришкою. Хай трохи поваряться

Додайте блакитний сир і беріть до рук блендер. Катрулю обережно тримайте іншою рукою.


Коли все перемішано, настав час налаштувань: солоність, густота, перець. Зазвичай, мені доводиться додати трохи води і довести до кипіння. Солити наприкінці, коли ясно що там з об’ємом.

Це все займає хвилин 40: в мене хороші ножі і приладдя для чистки, але я при цьому робила фоточки.
Це не єдиний спосіб приготувати щось просте і корисне із кореню селери. Колись ще напишу. З вами була рубрика рецептів для лінивих, але здорових. Лишайтесь з нами.
