Magnifique Organique. Про органічну городину, сертифікати і здоровий глузд

Людині із природничою освітою фраза “органік овочі” ріже вухо не менше, ніж гуманітарію — словосполучення “філософія керамічної плитки”, і породжує певний скепсис, адже і наливне яблучко, і пластикова пляшка — органічні, а вода — неорганічна, а нашою мовою органік то взагалі калька. Як на мене, правильніше було б казати на ці продукти comme il faut, але все ж вживатимемо прийняте слово органік — так робить увесь світ, і в ньому є потрібне придихання в складі га.
В нас є двостороння криза із продуктами: з одного боку, близько 10% населення планети страждає від браку їжі, і цей брак ми ніяк не подолаємо із використанням низькоефективних протоколів вирощування без ГМО, добрив і пестицидів, а з іншого — від щорічного використання майже 3 міл.тон пестицидів страждають і люди, і екосистеми. Із впливом пестицидів наприклад, пов’язують деякі види раку та імовірність порушень внутрішньоутробного розвитку дітей. А нітрати добрив чи нітріти рожевої запашної ковбаски діють на кишечник і його корисний поживний вміст, як азотна кислота, можуть стати нітрозамінами, і викликати мутації і знову ж таки рак. На органік землеробство покладають надії медики, екологи, гіпстери і йоги, а численні спекулянти вже використовують “зелений піар” для збільшення своїх продажів. Тому я вирішила подолати власний скепсис та розібратися, 1) що насправді являють собою органік овочі-фрукти і як їх відрізнити від решти біо- еко- супер-пупер чи свіженьких-домашніх наїдків, 2) які культури є найбільш насиченими пестицидами та добривами, а тому передусім їх слід шукати по дорогих овочевих лавках, 3) і щось придумати (спираючись на google scholar та думки експертів, прочитані в солідних виданнях), що можна зробити вже зараз, аби менше труїтись і не спустити всі гроші на органік петрушку.
WTF is organic? Згідно із Постановою ЄС 834/2007б, “органічне виробництво — це цілісна система господарювання та виробництва харчових продуктів, яка поєднує в собі найкращі практики з огляду на збереження довкілля, рівень біологічного розмаїття, збереження природних ресурсів, застосування високих стандартів належного утримання (добробуту) тварин та метод виробництва, який відповідає певним вимогам до продуктів, виготовлених з використанням речовин та процесів природного походження.” Саме так, “органік” це про дотримання затвердженого в даній країні протоколу вирощування органічних продуктів, і в правовій державі — підтверджене сертифікатом. Це не “домашнє”, не “натуральне”, не просто в плетенім кошику під вишиваним рушничком. Це значить, що виробник свідомо пішов на гембель, сплатив внесок, вивчив і втілив протокол, і пройшов аудит. І регулярно його проходить. Рушничком і кошиком в руках рум’яної молодиці тут не відбудешся.
Серед вітчизняних вимог до органік городини (№ 191-VIII від 12.02.2015 стаття 18) є відсутність ГМО (взагалі, в Україні, на відміну від Румунії та Іспанії і стурбованих органік наїдками США, de jure вся городина не-ГМО, а все насіння і саджанці мусять проходити тестування при імпорті чи після вирощування), не-використання синтетичних сполук, не-використання гідропоніки, синтетичних азотних добрив, використання дозволених безпечних добрив (простір для фантазій), сертифікованого органічного насіння, чи, в разі дикоросів, збір в чистих незайманих місцях. В Україні слід чекати принаймні рік до отримання сертифікату, а якщо земля була “хімічна”, то чекати три роки. На період розвитку органік бізнесу, коли виробник купує і висаджує свої comme il faut (не втрималась) саджанці і насіння, в нас видають проміжний сертифікат, що дозволяє продавати товар дорожче, хоч і не як органік. На разі органічні товари дорожчі на звичайні на 100–150%, а ягідний бізнес, наприклад, стає рентабельним на 5 рік. За словами директорки «Органік Бізнес Школи» Олени Дейнеко (інтерв’ю від листопаду 2016 р.), ринок органічної продукції в Україні займає від 1 до 2% , в той час як в Нідерландах він сягає 13%. В своєму інтерв’ю вона запевняє, що Україна вже стала лідером у східноєвропейському регіоні із сертифікованої площі органічної ріллі, спеціалізуючись переважно на виробництві зернових, зернобобових та олійних культур. (Перемога, доречі). Дізнатися більше даних про масштаби органічних господарств і головні виклики цього бізнесу ми можете тут. А ось стаття про перспективність і проблеми вирощування органік продуктів в Україні в Kyiv Post. Прочитайте, вона цікава, і є багато прямої мови гравців на цьому ринку і посилання на магазини в Києві.
Отже : в Україні є великий потенціал для розвитку ринку органічної продукції, і це вельми корисно для фермерів, споживачів, економіки і реноме країни. В нас є місце, є робоча сила, хоча і бракує кадрів із вирощування саме органік, і є попит в Європі, куди наразі іде понад 80% вирощеної в Неньці органік городини та найбільше — ягід і дикоросів. Попит серед небідних поборників здорового способу життя у мегаполісах є досить непевним аргументом для фермерів, що ризикують грошима. Але нема на них закону, як завжди (вірніше, є — остання правка від 2015 року, але він недосконалий, а новий на днях не прийняли). І відсутність відповідного законодавства в сфері органік продукції, як в інших сферах, є кращим ґрунтом для спекуляцій і проблем в порядних людей, ніж постійне листування на смартфоні — для ревнощів. Тобто сертифікати принаймні три контори видають, але прижучити самозванців зеленого піару поки не можна. Ось ці лейбли на продукції вкажуть вам на щиру органіку і чесних виробників.

Хіба те, що вирощують бабусі на городах, не є органічним?.. За формою — звісно що ні, бо воно не сертифіковане, а за змістом відповідь на це питання краще дасть дипломат, ніж біолог — можливо. В багатьох бабусь, які віддали пайові землі, (не фермерів, що мають певний ресурс, техніку і гроші на засоби захисту рослин), і мають лише городи, і продають зайве: “доця, квасольку не треба?” — звісно що не буде осоружного наївному споживачеві ГМО, овочі можуть і не бути “кропленими” (а спробуйте потягати на собі каністру із пестицидом і обробити ту бульбу чи краще яблуню, ще й без респіратора, мої милі білі комірці), в бабусь нема грошей на прискорювачі дозрівання чи гідропоніку, а добрива вони можуть і не вносити, чи робити це навмання, чи розкидувати гній… Гарантій нема жодних, хоча є шанс, що руккола із попеличками чи груші із хробачком безпечні і суть органічні. (Ось популярна, але не зовсім коректна в мережі стаття про органік, навоз і нітріфікацію в грунті) Чи ось фрукти. Їх прості селяни ба навіть дрібні фермери зазвичай здають на гуртові бази, звідки “фрукта” їде по ринках області чи країни. Досить важко збагнути, звідки той виноград на ринку, і чим його “кропили”, щоби він був такий золотавий і непошкоджений і зберігався впродовж всіх перевезень. Фрукти і виноград не виростиш без єдиного хробачка і оприскування, вони не зберігатимуться в холодильнику до весни з дірочкою на бочку… Як і що обирати — читайте далі, після пасажу про пестициди і колообіг азоту.
Чого всі так носяться з органік городиною. Крім моди, перфекціонізму, снобізму, зайвих грошей, іпоходрії та маркетингу, причиною популярності органік є зрозуміле бажання не вживати пестициди і нітрати. Пестициди, вони ж приємніше називаються засоби захисту рослин, вбивають шкідників народного господарства: бактерій, гриби, комах, гризунів, чи бур’яни, і ВООЗ поділяє пестициди на 5 класів, в залежності від токсичності. Тут можна почитати презентацію ВООЗ “Пестициди для чайників”. Ми споживаємо пестициди не лише в ранніх огірках: вони є 90% джерел води, в громадських приміщеннях, де труять мух, новеньких сукнях і особливо — в шубах, вдома, де нові меблі і дитячі пластикові іграшки, і в тваринах, що їли оброблений корм. Так, в річки вони потрапляють з полів і заводів, але органік городина не вирішить всю проблему пестицидів в світі. Найбільшу шкоду пестициди завдають там, де ними по-чорному торгують і продають заборонені (особливо старі, страшні і термоядерні типу ДДТ), де їх неправильно застосовують, не рахуючи концентрацію і не дивлячись на піктограми щодо токсичності, і де з ними працюють без дотримання техніки безпеки. Найактуальніше це для країн Африки та для Індії. Люди, що працюють в сфері сільського господарства, страждають від пестицидів більше за споживачів. Саме із використанням пестицидів пов’язують високий рівень самогубств і ментальних розладів у фермерів, а герой мультфільма Літачки кукурудзник Leadbottom, що все життя кропив поля, не дарма зображений трохи не в собі (хто ще ні, раджу дивитися цей мульт наполегливіше, аніж читати Kyiv Post)

Логічно буде запитати: гаразд, вони шкідливі, і повно свідчень про це в науковій літературі. Але пестициди, як і всі молекули, мають термін напівжиття. Може, вони вже деградують на момент приготування салату із томатів? Саме так. Вони різняться за часом напіврозпаду, але ж можуть не одразу деградувати на святу воду і вуглекислий газ, а розпадатись на інші органічні і подекуди токсичні сполуки. Тому, коли говорять про чистоту продуктів, вживають термін (і тест) на залишки пестицидів, що в більшості випадків ми і спостерігаємо. Ось діагарами із напівжиттями деяких пестицидів.


Наразі заборонені засоби захисту рослин із першим рівнем токсичності, і довгим напіврозпадом, а великі компанії-виробники не зацікавлені в репутаційних втратах, і прагнуть дбати по своїх споживачів (що б “зелені” не казали).
Дуже поширеними засобами захисту рослин є гербіциди — ті, що нищать бур’яни. То ж не хочеш гербіцидів — їж просапані вручну органік культури, чи ті, що не треба сапати, але там інша біда. Постають питання справедливої оплати праці, її безпеки, невикористання дитячої праці, і ціни городини… Але про це читачі можуть додумати самі.

Нижче наведені найновіші картинки із найзабрудненішими та найчистішими (в США) продуктами. Ті, що “чиста п’ятнашка”, чистоплюї Країни Можливостей купують звичайні, а не органічні. Для нас воно, як на мене, не дуже доречне, бо будь-які заморські продукти, навіть з пап’є маше, поки доїдуть — забруднять довкілля, а ті, що не муляжі — ще й попсуються без відповідної труйки типу блокиратора дозрівання. Цікавим є те, що в бахчових нема пестицидів, а поміряти рівень нітратів чомусь не здогадались… Нема в світі досконалості, як ви давно збагнули.


Зернові непросапні культури обробляють гербіцидами при посіві, а далі вони самі глушать бур’яни. Може, їсти вівсянку чи гречку безпечніше? От, нещодавно польські дослідники вивчили вміст пестицидів в майже 400 зразках зернових культур: 62% справді не містили пестицидів, 34% містили залишки нижче допустимої норми, 3% — вище за норму, а 1% містив нелегальні сполуки. Більшість цих пестицидів були фунгіцидами (тобто протигрибковими засобами). Найчистішими був овес та зерно із змішаних посівів, а найзабрудненішими — пшениця і ячмінь. Але то данні Польщі.
Тепер поговоримо трохи про добрива. Ми всі бодай раз труїлися ранніми огірками чи динями, а в Кореї нещодавно пара закоханих підлітків покінчила собою, випивши добрива. Так, азотні добрива в підвищених концентраціях це отрута, до якої нам не пристосуватись. Та ось на рисунку ви бачите колообіг азоту в природі, а на іншому — наслідки нестачі мікроелементів в ґрунті.


Як каже моя подруга Ольга — умнєйша, опитнейша людина, ще й красуня — “що згоріло, те не згнило”, і в цьому вся суть колообігу азоту, в нашому випадку. Рослини не гниють на полі. Вони щороку вилучають з ґрунту азот і інші елементи, але їх самих з поля прибирають. Якось треба той азот повернути. Для цього добрива і використовуються, і наразі створені безпечні і точні методи їх внесення (але не всюди їх застосовують). Кому цікаво, читайте Aggeek, btw.
Так що, органік продукти кращі за звичайні, і безпечніші для планети, і краще би нам вирощувати лише їх?.. Органік їжа є більш безпечною для людини, але аж ніяк не більш поживною чи вітамінізованою, але ще може й не бути кращою для бідолашної планети і стурбованого споживача: там все одно будуть залишки пестицидів із води, зате будуть і мікроорганізми, які ніщо не потруїло, в т.ч.з дозволенного навозу. І чому б не з’їсти органік городини побільше? З’їв більше — збільшив дозу решток пестицидів до критичної. Це як з коричневим цукром, який всі вважають натуральним і наче не з цукрози зробленим, і їдять його, як деякі в all inclusive п’ють . Нагодувати країни, де голод, органік наїдками не вийде: в них низька врожайність, треба багато місця, а ризик неврожаю значно більший. Чи, наприклад в країнах третього світу під органік землеробство вирубують ліси; чи поки золоті фруктики везуть через океани, в них гинуть вітаміни, але використане на перевезення паливо забруднює середовище; чи для вирощування овочів без гідропоніки витрачають забагато води. Чи в кого є гроші на органік, той їздить на машінці зазвичай, а вихлопні гази, збагачені на свинець, є однією із причин розумових порушень в дітей… Ну, ви зрозуміли суть цієї гри в ланцюжки, і можете продовжити самі.
Що робити?
- Органік городина не є порятунком світу від голоду та забруднення, чи запорукою здоров’я споживача. Але вона є непоганим сектором ринку, і добре, якщо він розвивається.
- - Обирайте за можливістю ті органічні овочі-фрукти, для яких органік це критично (брудна дюжина), особливо для дітей, в яких мала маса тіла і тому одним персиком легше отруїтись;
- купуйте органічні продукти, що відповідно промарковані; так ви не марно переплачуєте і підтримуєте чесних виробників;
- - Їжте сезонні місцеві продукти. Так ви підтримаєте нашу економіку і знизите свої ризики отруїтись.
- - їжте менше. Так, сироїдство і намагання втамувати голод кілограмом петрушки чи відром черешні — не найздоровіша ідея. Їсти менше це взагалі науково обґрунтований підхід збільшення тривалості життя, про що іншим разом.
- - купуйте звичайні продукти із не конче доречної для нас “чистої п’ятнашки” сміливо;
- - Готуйте їжу і відставте сироїдство: доведено, що термічна обробка будь-яким способом зменшує рівень забруднення пестицидами і їх рештками;
- - заморожуйте ягоди і фрукти на зиму: заморозка також руйнує зайве, зберігає вітаміни, і економить гроші взимку;
- - їжте цільнозернові каші (не пластівці!) — замочуйте крупу на ніч, зливайте воду вранці, і варіть. Це зекономить час на варку, виведе рештки фунгіцидів, і дасть вам протеїновий сніданок із низьким глікемічним індексом;
- - мийте все, що їсте (хоча імунній системі треба тренуватись інколи) і замочуйте у воді непевні овочі. Води достатньо, не купуйте миючи засоби для полуниці. Замочування таки виводить пестициди і нітрати, але якщо городина у воді перележить, то вона “заросте” бактеріями, так і знайте.
- - чистіть на овочах і фруктах церу. Їсти персик зі шкірочкою все одно неприкольно. Це прибирає значну частку засобів захисту рослин.
- - знайдіть собі ділера. Спитайте, чим люди кроплять свою броколі, що вона така гарна, ви теж так хочете, і знайдіть собі фермера, чиї відповіді вас влаштують, від чиїх томатів і персиків не буде висипати, і чий телефон можна взяти. Їм теж цікаво мати постійних клієнтів. Це вимагає певної самоорганізації — прийти на ринок на 9 ранку в суботу важко, але ніж гасати містом в пошуку органік…
- - не переймайтесь так цим органік. В цьому світі стільки проблем, що вирішення minor issue не виправить всього.
