Magnifique Organique. Про органічну городину, сертифікати і здоровий глузд

Daria Ozerna
Jul 22, 2017 · 10 min read

Людині із природничою освітою фраза “органік овочі” ріже вухо не менше, ніж гуманітарію — словосполучення “філософія керамічної плитки”, і породжує певний скепсис, адже і наливне яблучко, і пластикова пляшка — органічні, а вода — неорганічна, а нашою мовою органік то взагалі калька. Як на мене, правильніше було б казати на ці продукти comme il faut, але все ж вживатимемо прийняте слово органік — так робить увесь світ, і в ньому є потрібне придихання в складі га.

В нас є двостороння криза із продуктами: з одного боку, близько 10% населення планети страждає від браку їжі, і цей брак ми ніяк не подолаємо із використанням низькоефективних протоколів вирощування без ГМО, добрив і пестицидів, а з іншого — від щорічного використання майже 3 міл.тон пестицидів страждають і люди, і екосистеми. Із впливом пестицидів наприклад, пов’язують деякі види раку та імовірність порушень внутрішньоутробного розвитку дітей. А нітрати добрив чи нітріти рожевої запашної ковбаски діють на кишечник і його корисний поживний вміст, як азотна кислота, можуть стати нітрозамінами, і викликати мутації і знову ж таки рак. На органік землеробство покладають надії медики, екологи, гіпстери і йоги, а численні спекулянти вже використовують “зелений піар” для збільшення своїх продажів. Тому я вирішила подолати власний скепсис та розібратися, 1) що насправді являють собою органік овочі-фрукти і як їх відрізнити від решти біо- еко- супер-пупер чи свіженьких-домашніх наїдків, 2) які культури є найбільш насиченими пестицидами та добривами, а тому передусім їх слід шукати по дорогих овочевих лавках, 3) і щось придумати (спираючись на google scholar та думки експертів, прочитані в солідних виданнях), що можна зробити вже зараз, аби менше труїтись і не спустити всі гроші на органік петрушку.

WTF is organic? Згідно із Постановою ЄС 834/2007б, “органічне виробництво — це цілісна система господарювання та виробництва харчових продуктів, яка поєднує в собі найкращі практики з огляду на збереження довкілля, рівень біологічного розмаїття, збереження природних ресурсів, застосування високих стандартів належного утримання (добробуту) тварин та метод виробництва, який відповідає певним вимогам до продуктів, виготовлених з використанням речовин та процесів природного походження.” Саме так, “органік” це про дотримання затвердженого в даній країні протоколу вирощування органічних продуктів, і в правовій державі — підтверджене сертифікатом. Це не “домашнє”, не “натуральне”, не просто в плетенім кошику під вишиваним рушничком. Це значить, що виробник свідомо пішов на гембель, сплатив внесок, вивчив і втілив протокол, і пройшов аудит. І регулярно його проходить. Рушничком і кошиком в руках рум’яної молодиці тут не відбудешся.

Серед вітчизняних вимог до органік городини (№ 191-VIII від 12.02.2015 стаття 18) є відсутність ГМО (взагалі, в Україні, на відміну від Румунії та Іспанії і стурбованих органік наїдками США, de jure вся городина не-ГМО, а все насіння і саджанці мусять проходити тестування при імпорті чи після вирощування), не-використання синтетичних сполук, не-використання гідропоніки, синтетичних азотних добрив, використання дозволених безпечних добрив (простір для фантазій), сертифікованого органічного насіння, чи, в разі дикоросів, збір в чистих незайманих місцях. В Україні слід чекати принаймні рік до отримання сертифікату, а якщо земля була “хімічна”, то чекати три роки. На період розвитку органік бізнесу, коли виробник купує і висаджує свої comme il faut (не втрималась) саджанці і насіння, в нас видають проміжний сертифікат, що дозволяє продавати товар дорожче, хоч і не як органік. На разі органічні товари дорожчі на звичайні на 100–150%, а ягідний бізнес, наприклад, стає рентабельним на 5 рік. За словами директорки «Органік Бізнес Школи» Олени Дейнеко (інтерв’ю від листопаду 2016 р.), ринок органічної продукції в Україні займає від 1 до 2% , в той час як в Нідерландах він сягає 13%. В своєму інтерв’ю вона запевняє, що Україна вже стала лідером у східноєвропейському регіоні із сертифікованої площі органічної ріллі, спеціалізуючись переважно на виробництві зернових, зернобобових та олійних культур. (Перемога, доречі). Дізнатися більше даних про масштаби органічних господарств і головні виклики цього бізнесу ми можете тут. А ось стаття про перспективність і проблеми вирощування органік продуктів в Україні в Kyiv Post. Прочитайте, вона цікава, і є багато прямої мови гравців на цьому ринку і посилання на магазини в Києві.

Отже : в Україні є великий потенціал для розвитку ринку органічної продукції, і це вельми корисно для фермерів, споживачів, економіки і реноме країни. В нас є місце, є робоча сила, хоча і бракує кадрів із вирощування саме органік, і є попит в Європі, куди наразі іде понад 80% вирощеної в Неньці органік городини та найбільше — ягід і дикоросів. Попит серед небідних поборників здорового способу життя у мегаполісах є досить непевним аргументом для фермерів, що ризикують грошима. Але нема на них закону, як завжди (вірніше, є — остання правка від 2015 року, але він недосконалий, а новий на днях не прийняли). І відсутність відповідного законодавства в сфері органік продукції, як в інших сферах, є кращим ґрунтом для спекуляцій і проблем в порядних людей, ніж постійне листування на смартфоні — для ревнощів. Тобто сертифікати принаймні три контори видають, але прижучити самозванців зеленого піару поки не можна. Ось ці лейбли на продукції вкажуть вам на щиру органіку і чесних виробників.

тільки це є гарантією “органік” городини і виправданням ціни продукції

Хіба те, що вирощують бабусі на городах, не є органічним?.. За формою — звісно що ні, бо воно не сертифіковане, а за змістом відповідь на це питання краще дасть дипломат, ніж біолог — можливо. В багатьох бабусь, які віддали пайові землі, (не фермерів, що мають певний ресурс, техніку і гроші на засоби захисту рослин), і мають лише городи, і продають зайве: “доця, квасольку не треба?” — звісно що не буде осоружного наївному споживачеві ГМО, овочі можуть і не бути “кропленими” (а спробуйте потягати на собі каністру із пестицидом і обробити ту бульбу чи краще яблуню, ще й без респіратора, мої милі білі комірці), в бабусь нема грошей на прискорювачі дозрівання чи гідропоніку, а добрива вони можуть і не вносити, чи робити це навмання, чи розкидувати гній… Гарантій нема жодних, хоча є шанс, що руккола із попеличками чи груші із хробачком безпечні і суть органічні. (Ось популярна, але не зовсім коректна в мережі стаття про органік, навоз і нітріфікацію в грунті) Чи ось фрукти. Їх прості селяни ба навіть дрібні фермери зазвичай здають на гуртові бази, звідки “фрукта” їде по ринках області чи країни. Досить важко збагнути, звідки той виноград на ринку, і чим його “кропили”, щоби він був такий золотавий і непошкоджений і зберігався впродовж всіх перевезень. Фрукти і виноград не виростиш без єдиного хробачка і оприскування, вони не зберігатимуться в холодильнику до весни з дірочкою на бочку… Як і що обирати — читайте далі, після пасажу про пестициди і колообіг азоту.

Чого всі так носяться з органік городиною. Крім моди, перфекціонізму, снобізму, зайвих грошей, іпоходрії та маркетингу, причиною популярності органік є зрозуміле бажання не вживати пестициди і нітрати. Пестициди, вони ж приємніше називаються засоби захисту рослин, вбивають шкідників народного господарства: бактерій, гриби, комах, гризунів, чи бур’яни, і ВООЗ поділяє пестициди на 5 класів, в залежності від токсичності. Тут можна почитати презентацію ВООЗ “Пестициди для чайників”. Ми споживаємо пестициди не лише в ранніх огірках: вони є 90% джерел води, в громадських приміщеннях, де труять мух, новеньких сукнях і особливо — в шубах, вдома, де нові меблі і дитячі пластикові іграшки, і в тваринах, що їли оброблений корм. Так, в річки вони потрапляють з полів і заводів, але органік городина не вирішить всю проблему пестицидів в світі. Найбільшу шкоду пестициди завдають там, де ними по-чорному торгують і продають заборонені (особливо старі, страшні і термоядерні типу ДДТ), де їх неправильно застосовують, не рахуючи концентрацію і не дивлячись на піктограми щодо токсичності, і де з ними працюють без дотримання техніки безпеки. Найактуальніше це для країн Африки та для Індії. Люди, що працюють в сфері сільського господарства, страждають від пестицидів більше за споживачів. Саме із використанням пестицидів пов’язують високий рівень самогубств і ментальних розладів у фермерів, а герой мультфільма Літачки кукурудзник Leadbottom, що все життя кропив поля, не дарма зображений трохи не в собі (хто ще ні, раджу дивитися цей мульт наполегливіше, аніж читати Kyiv Post)

Leadbottom and Dusty Crophopper (The Planes by Pixar)

Логічно буде запитати: гаразд, вони шкідливі, і повно свідчень про це в науковій літературі. Але пестициди, як і всі молекули, мають термін напівжиття. Може, вони вже деградують на момент приготування салату із томатів? Саме так. Вони різняться за часом напіврозпаду, але ж можуть не одразу деградувати на святу воду і вуглекислий газ, а розпадатись на інші органічні і подекуди токсичні сполуки. Тому, коли говорять про чистоту продуктів, вживають термін (і тест) на залишки пестицидів, що в більшості випадків ми і спостерігаємо. Ось діагарами із напівжиттями деяких пестицидів.

Термін напівжиття активних компонентів кількох пестицидів
Інший приклад напівжиття гербіцидів в ґрунті

Наразі заборонені засоби захисту рослин із першим рівнем токсичності, і довгим напіврозпадом, а великі компанії-виробники не зацікавлені в репутаційних втратах, і прагнуть дбати по своїх споживачів (що б “зелені” не казали).

Дуже поширеними засобами захисту рослин є гербіциди — ті, що нищать бур’яни. То ж не хочеш гербіцидів — їж просапані вручну органік культури, чи ті, що не треба сапати, але там інша біда. Постають питання справедливої оплати праці, її безпеки, невикористання дитячої праці, і ціни городини… Але про це читачі можуть додумати самі.

Найуживаніші засоби захисту рослин

Нижче наведені найновіші картинки із найзабрудненішими та найчистішими (в США) продуктами. Ті, що “чиста п’ятнашка”, чистоплюї Країни Можливостей купують звичайні, а не органічні. Для нас воно, як на мене, не дуже доречне, бо будь-які заморські продукти, навіть з пап’є маше, поки доїдуть — забруднять довкілля, а ті, що не муляжі — ще й попсуються без відповідної труйки типу блокиратора дозрівання. Цікавим є те, що в бахчових нема пестицидів, а поміряти рівень нітратів чомусь не здогадались… Нема в світі досконалості, як ви давно збагнули.

Страшний сон фанату здорового способу життя
Little fifteen. Мрія фанату здорового способу життя. можна брати звичайне

Зернові непросапні культури обробляють гербіцидами при посіві, а далі вони самі глушать бур’яни. Може, їсти вівсянку чи гречку безпечніше? От, нещодавно польські дослідники вивчили вміст пестицидів в майже 400 зразках зернових культур: 62% справді не містили пестицидів, 34% містили залишки нижче допустимої норми, 3% — вище за норму, а 1% містив нелегальні сполуки. Більшість цих пестицидів були фунгіцидами (тобто протигрибковими засобами). Найчистішими був овес та зерно із змішаних посівів, а найзабрудненішими — пшениця і ячмінь. Але то данні Польщі.

Тепер поговоримо трохи про добрива. Ми всі бодай раз труїлися ранніми огірками чи динями, а в Кореї нещодавно пара закоханих підлітків покінчила собою, випивши добрива. Так, азотні добрива в підвищених концентраціях це отрута, до якої нам не пристосуватись. Та ось на рисунку ви бачите колообіг азоту в природі, а на іншому — наслідки нестачі мікроелементів в ґрунті.

Колообіг нітрогену в природі
Ознаки браку мікроелементів

Як каже моя подруга Ольга — умнєйша, опитнейша людина, ще й красуня — “що згоріло, те не згнило”, і в цьому вся суть колообігу азоту, в нашому випадку. Рослини не гниють на полі. Вони щороку вилучають з ґрунту азот і інші елементи, але їх самих з поля прибирають. Якось треба той азот повернути. Для цього добрива і використовуються, і наразі створені безпечні і точні методи їх внесення (але не всюди їх застосовують). Кому цікаво, читайте Aggeek, btw.

Так що, органік продукти кращі за звичайні, і безпечніші для планети, і краще би нам вирощувати лише їх?.. Органік їжа є більш безпечною для людини, але аж ніяк не більш поживною чи вітамінізованою, але ще може й не бути кращою для бідолашної планети і стурбованого споживача: там все одно будуть залишки пестицидів із води, зате будуть і мікроорганізми, які ніщо не потруїло, в т.ч.з дозволенного навозу. І чому б не з’їсти органік городини побільше? З’їв більше — збільшив дозу решток пестицидів до критичної. Це як з коричневим цукром, який всі вважають натуральним і наче не з цукрози зробленим, і їдять його, як деякі в all inclusive п’ють . Нагодувати країни, де голод, органік наїдками не вийде: в них низька врожайність, треба багато місця, а ризик неврожаю значно більший. Чи, наприклад в країнах третього світу під органік землеробство вирубують ліси; чи поки золоті фруктики везуть через океани, в них гинуть вітаміни, але використане на перевезення паливо забруднює середовище; чи для вирощування овочів без гідропоніки витрачають забагато води. Чи в кого є гроші на органік, той їздить на машінці зазвичай, а вихлопні гази, збагачені на свинець, є однією із причин розумових порушень в дітей… Ну, ви зрозуміли суть цієї гри в ланцюжки, і можете продовжити самі.

Що робити?

  • Органік городина не є порятунком світу від голоду та забруднення, чи запорукою здоров’я споживача. Але вона є непоганим сектором ринку, і добре, якщо він розвивається.
  • - Обирайте за можливістю ті органічні овочі-фрукти, для яких органік це критично (брудна дюжина), особливо для дітей, в яких мала маса тіла і тому одним персиком легше отруїтись;
  • купуйте органічні продукти, що відповідно промарковані; так ви не марно переплачуєте і підтримуєте чесних виробників;
  • - Їжте сезонні місцеві продукти. Так ви підтримаєте нашу економіку і знизите свої ризики отруїтись.
  • - їжте менше. Так, сироїдство і намагання втамувати голод кілограмом петрушки чи відром черешні — не найздоровіша ідея. Їсти менше це взагалі науково обґрунтований підхід збільшення тривалості життя, про що іншим разом.
  • - купуйте звичайні продукти із не конче доречної для нас “чистої п’ятнашки” сміливо;
  • - Готуйте їжу і відставте сироїдство: доведено, що термічна обробка будь-яким способом зменшує рівень забруднення пестицидами і їх рештками;
  • - заморожуйте ягоди і фрукти на зиму: заморозка також руйнує зайве, зберігає вітаміни, і економить гроші взимку;
  • - їжте цільнозернові каші (не пластівці!) — замочуйте крупу на ніч, зливайте воду вранці, і варіть. Це зекономить час на варку, виведе рештки фунгіцидів, і дасть вам протеїновий сніданок із низьким глікемічним індексом;
  • - мийте все, що їсте (хоча імунній системі треба тренуватись інколи) і замочуйте у воді непевні овочі. Води достатньо, не купуйте миючи засоби для полуниці. Замочування таки виводить пестициди і нітрати, але якщо городина у воді перележить, то вона “заросте” бактеріями, так і знайте.
  • - чистіть на овочах і фруктах церу. Їсти персик зі шкірочкою все одно неприкольно. Це прибирає значну частку засобів захисту рослин.
  • - знайдіть собі ділера. Спитайте, чим люди кроплять свою броколі, що вона така гарна, ви теж так хочете, і знайдіть собі фермера, чиї відповіді вас влаштують, від чиїх томатів і персиків не буде висипати, і чий телефон можна взяти. Їм теж цікаво мати постійних клієнтів. Це вимагає певної самоорганізації — прийти на ринок на 9 ранку в суботу важко, але ніж гасати містом в пошуку органік…
  • - не переймайтесь так цим органік. В цьому світі стільки проблем, що вирішення minor issue не виправить всього.

Daria Ozerna

Written by

Making jokes about biology and life, everyday observations, memories and imaginary situations

Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch
Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore
Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade