The fallen leaves of red and gold. Та що з ними робити, окрім фото

фоточки в листі то страшне

Поки містяни роблять романтичні чи як вийде фотосесії в різнокольоровому листячку, комунальщики переживають осіннє загострення і стурбовані створенням “краси” в парках і скверах, клянуть дерева і згрібають листя по чорних пакетах та вантажівках, гудять фенами на Володимирській гірці і псують сон немовлятам і нерви — їх матусям, а де-не-де двірники потайки все ж палять листя, не зважаючи на заборони. А шо робити, кажуть вони, де його те листя подіти?.. Мене це теж цікавить, і от що я можу сказати щодо долі листячка в діалогу із уявним співрозмовником. Вважайте, що в мене теж загострення.

  1. Чи можна спалити листя, і все? Завжди так же робили. Буде попіл, яким можна підживити рослини. Не можна, не буде. По-перше, поки листя опаде, все хороше-дороге, що в нім було, відкачується в стовбур, хлорофіл руйнується, і лишаються лише клітинні стінки, вода та пігменти: жовті каротиноїди чи червоні антоціани. Мінералів там вже майже нема. Підживлювати рослини ні чим. По-друге, вологе листя погано горітиме: буде багато диму із зваженими частками, які всім довкола доведеться вдихати.
  2. А чим шкідливий цей дим? О, в ньому згорятимуть азотисті речовини із утворенням оксидів азоту, що в поєднанні із водою даватимуть нам кислоту. Там буде неповне згоряння вуглецю з утворенням чадного газу, від якого можна і померти. Навіть просто вуглекислий газ зробить свій внесок в забруднення атмосфери. Бенз-о-пірен — канцерогенна сполука — буде переможно ширитись разом із димом, так само як і важкі метали, що осіли в місті на листі, знову стануть леткими і понесуться до наших легень. В астматиків чи малих дітей їдкий отруйний дим від паленого листя може викликати удушшя. А паління картоплиння та інших решток народного господарства викидає в повітря ще й напівзгорілі пестициди.
  3. А звідки бензпірен та важкі метали? Вони осідали на листі протягом літа, а взялися із вихлопних газів, випарів асфальту та перегрітих автомобільних шин, та із викидів заводів, якщо такі є поруч.

4. Ага, то листя неможна спалювати. Тоді нині правильно роблять, що вивозять його на звалища?.. Ні. Ні з кількох причин. По-перше, в парках листя є частиною екосистеми: в ньому зимують личинки метеликів, джмелі, сонечка, в ньому ховають свої запаси білки. Тому вилучення листя хоч і зробить парки “охайними”, зате знищить силу-силенну корисних комах, лишить голодними білок і майбутніх пташенят. По-друге, листя затримує вологу в грунті і оберігає рослини від вимерзання. Воно по-троху гниє і вертає в землю поживні речовини у вигляді гумінових кислот. Прибирання ж листя буде збіднювати і знуводнювати грунти. По-третє, на звалищі воно буде пріти, нагрівати сміття і може загорітися там. Корисним грунтом листя на звалищі не стане, і частиною екосистеми теж. Лише нашкодить.

білочки це прекрасно, погодьтесь

5. Тоді лишаємо все як є?.. Знову ні. Листя слід прибирати там, де воно не є частиною екосистеми, де воно може робити вулиці слизькими, а водостоки — забитими, де є газони, що стрижуть цілий рік і нема ніяких білок (місце для смайліка). Крім того, личинки каштанової молі, яка робить каштани ще серед літа іржавими та негарними, зимують саме в листі. З-під каштанів листя слід прибирати неодмінно. Прибирати і закопувати.

6. Вас, активістів, не збагнеш. Прибрали — і куди?.. О, тут є варіанти. Листя можна компостувати і використовувати як добриво. Його можна лишити в тих самих чорних пакетах на два роки, і зробити leaf mold — добриво, утворене грибами-актиноміцетами. З нього можна робити паливні брікети чи інші види палива. Листям можна мульчувати грунти (робити їх більш пухкими і закритими від втрат вологи). Під нього можна хвати клумби із цибулинами та багаторічниками. Отут я не можу втриматися і кидаю камінь в бік КиївЗеленБуду, який вперто садить “високохудожні” клюмби із однорічників, замість щоб заощадити кошти і час, і посадити композиції із багаторічників. Вибачте.

Багато є застосувань в опалого листя, от.

7. Стоп-стоп-стоп. Але ж в місті листя — брудне! Самі казали. Який ще компост і паливо?.. ОК, брудне. Але от що ми можемо зробити. По-перше, не усюди воно таке і брудне. На тихих вулицях воно чисте. По-друге, якби в нас сортували органіку — ох, якби!.. — то бананові шкірки і кавова гуща, зібрані в мегаполісі, чудово би розбавляли листя, і зменщували б частку бензпіренів/металів в компості. Ще й збагачували б компост мінералами, яких в листі замало, як ми знаємо. По-третє, компост же ж може йти не лише під огірочки, а ще під міські газони, майбутні дерева на вулицях міста, і тому певна некошерність компосту не зашкодить нікому. Такий компост навіть радять використовувати для ревіталізації виснажених грунтів.

А якщо говорити про паливо, то тут є цікаве рішення: промивання листя і його сушка суттєво зменшують його забруднення важкими металами та бензпіреном і зменшуть його димові якості. Так вже робять в Німеччині.

8. Але ж ми не маємо компостерів!.. Проблема лишається. Ловіть ідеї.

  • Пора вже мати компостери, ну погодьтеся.
  • Можна робити на вулицях компостні ями, в яких гнитиме листя і створюватиме грунт для майбутніх дерев, що в цю яму колись посадять. Так, для цього потрібне планування і добра воля. а)Спиляли старе дерево — не робіть з того місця парковку, га? б)Приберіть коріння і закопайте туди листя. в)Посійте чорнобривці. г)Чекате рік. д)Посадіть туди клен, а краще — ялину. З неї не сиплеться листя і вона очищує повітря цілий рік. І тішить око.
  • Із сітки робиться невеличкий компостер, що стоїть в глухому кутку парку/скверу/цвинтаря/школи. Просто туди складають листя, і воно помалу гниє. Не треба возити, не треба палити. Там живуть комахи і сплять коти.
  • Кожен, хто має клумбочку/садибу/подвір’ячко, закопує собі листя в землю. Не викидає, не палить. Маєте плодючий грунт.
  • Якщо прибрали листя — ну треба шоб було красіво — поставте домік для комах, годуйте білок і птахів. Не смійтеся — домік для комах.

Отже, не паліть багаття восени. Компостуйте листя і садіть дерева. Борітеся і поборете. Кохайтесь, чорноброві. Лишайтесь з нами.