Залежність від соціальних мереж — не вирок!

Соціологи давно б’ють на сполох: люди обирають технології замість реального спілкування. Дорослі звертають на це увагу все частіше, практично зневірюючись у підлітках, які постійно тицяють пальцем у екран смартфону в пошуках оновлень. Тінейджери, в свою чергу, або активно заперечують цей факт, або ж і не намагаються його спростувати — змиритися з таким твердженням легше. Отож варто подумати: чи дійсно ми настільки залежимо від Інтернету?

З одного боку, Інстаграм, Твітер, ВК і Фейсбук і справді стали невід’ємною частиною нашого життя. Ми звикли переглядати фото, відповідати на повідомлення, нехтувати власним часом для того, щоб прочитати більшу й більшу кількість інформації. Часто на уроках чую такі слова: “Діти, заберіть свої ґаджети, не будьте залежними, живіть у реальному світі!” Звичайно, що вчителі бажають нам добра, я це розумію. Але останнім часом такий погляд на стан речей просто обурює. Не завжди ми дістаємо телефон чи планшет лише для того, щоб спілкуватися віртуально чи слідкувати за новинами інших. Усі ми різні. І рішення наші відрізняються також.
Особисто я можу визнати, що без Інтернету зараз не уявляю свого життя. Але це не тому, що головним завданням мого дня є перевірка всіх постів на соціальних сайтах. Інтернет — допоміжний засіб для розвитку. Нічого більше.

Нам потрібно навчитися використовувати всесвітнє павутиння за призначенням, бо людина вища від машини, незважаючи на досконалість і багатофункціональність приладів, і аж ніяк не може плисти за течією технічного прогресу. Думати, думати і ще раз думати! Аналізувати помилки, знаходити перспективи, вчитися — веб допоможе, коли цього бажаєш.

Перейдемо до головного. Як бути залежним від сучасних досягнень на свою користь?

  1. Чітко визначіть, що подобається саме Вам і поглиблюйте своє захоплення.

У мережі я слідкую за музичними новинками, появою нових книжок чи посиланнями на не визнані мільйонами, але ефективні, спортивними тенденціями і можливостями для навчання. 
Не скажу, що я меломан чи відмінно знаюся на музичних творах, але мистецтво неймовірно надихає мене, що і результує у фізичну продуктивність і активність думки. Здається, що без нього частина моїх досягнень була б або неможливою, або давалася б набагато важче. Тому якщо Ви маєте якесь хобі, розвивайте його і отримуйте задоволення від відчуття різниці між Вами учора і сьогодні. Подумайте, що ще сотню років тому не було доступу до такої кількості матеріалу, як сьогодні. Відкривайте себе з нового боку!

2. Обирайте контент, який Вас мотивує.

Існує безліч сайтів, після відвідування яких одразу ставиш нові й нові цілі. Поясню детальніше на прикладі Території розвитку. Рубрики про мандри, буккросинг, інтерв’ю з сучасними українськими зірками і статті про видатних людей— усе це можна знайти саме там. Хочу подякувати людям, які постійно працюють над збагаченням сайту потрібною і правильною інформацією. Зрештою, коефіцієнт корисної дії може підвищити навіть найменша деталь, що спонукатиме Вас встати з ліжка і крокувати до мети. Територія — скарбниця для тих, хто шукає мотивації і натхнення. Ви можете знайти інший контент чи переглянути цей. Головне, щоб сайти щоденного відвідування допомагали Вам реалізувати Ваші плани.

3. Аналізуйте та відкидайте непотрібне.

Ви чудово знаєте, що не все може розвивати. Процес еволюції і деградації напряму залежить від вміння аналізу помилок і виправлення їх. Тому якщо Ви бачите, що дана інформація аж ніяк не збагачує Ваші знання і не поглиблює Ваше розуміння, відкидайте її та прямуйте далі. Раніше цінувалися сухі знання. Але зараз важливість теоретичної поінформованості доживає свій вік, і практичні вміння поціновують набагато вище. Шукайте в океані інформації тої курс, за яким буде плисти Ваш корабель. Компасом слугуватиме думка.

Мої поради і висновки суб’єктивні. Знаходьте і свої шляхи. Головне, щоб Ви відчували розвиток.

Гордо визнаю, що залежна від Інтернету. Проте не варто хвилюватися, любі дорослі! Ті юнаки і дівчата, які хочуть досягти успіху, не загублять себе серед лайків і коментрів у соціальних тенетах. Ще не все втрачено. Хто зна, чи раніше було краще, але одне я точно можу сказати: зараз вільніше. І за вибір свій несемо відповідальність ми самі.

Отже, віртуальність і реальність — не паралельні площини. У сучасному світі все пов’язано павутинням Інтернету, але й від залежності можна отримати користь!

One clap, two clap, three clap, forty?

By clapping more or less, you can signal to us which stories really stand out.