Щоденник децентралізатора.

День четвертий. Пошта

Сьогодні відправляла документи поштою. Один — “Новою поштою”, а інший звичайною Укрпоштою рекомендованим листом.

Поділюся враженнями: на “Новій пошті” довго шукали у базі даних 1+1 media і питалися, як пишеться “один плюс один” — буквами чи цифрами. Але загалом кореспонденцію я відправила швидко.

На Укрпошті я провела понад півгодини, бо зробила радикальну помилку — прийшла в обід, коли працювала лише одна жіночка, але була величезна черга пенсіонерів, які платили за квартиру. Спочатку був квест купити конверт, потім був квест його підписати, а заразку не було ніде, а потім був квест його відправити — знову вистоявши у черзі і помедитувавши, бо програма на комп’ютері на пошті зависла. Але черга — це пусте. Мене найбільше роздратували крики — там кілька кімнаток на пошті і працівниці між собою перегукувалися. Сервісу — нуль. Останній раз, коли відправляла лист Укрпоштою, він прийшов через місяці, а “Новою поштою” — за два дні.

Насправді і на “Новій пошті” є черги і хамовиті працівники, але сьогоднішній вибір децентралізатора — на користь “Нової пошти”. Аха, хвилинка реклами.

Укрпошта — монополіст і має розвиватися, а не продавати солодку водичку і макарони на пошті.

One clap, two clap, three clap, forty?

By clapping more or less, you can signal to us which stories really stand out.