Послання Варнави

Розділ 1.

вітання, три вчення, пророцтво

1 Вітання синам і донькам, в ім’я Господа який полюбив нас, у мирі.

2 Вельми і багато я радію Божим ладом у вас, що дає вам тішитись щастям та славою духа: бо ви успадкували вільного духа ласки.

3 Тому я вітаю сам вельми тішусь у своїй надії на спасіння, бо я дійсно бачу, що Дух від Господа вилився на вас, котрі багаті його щедротами; так що ваш образ, за яким я тужу, вразим мене.

4 Переконаний у цьому, і упевнений що відтоді як промовляв серед вас, більше знаю, бо Господь подорожував зі мною дорогою праведності, тому і люблю вас більше власного життя, бо велика віра і любов живуть у вас у надії на Його життя.

5 Тому я вирішив поділитись із вами тим що сам отримав, бо це принесе мені нагороду за службу таким душам, і я поспішаю відправити вас короткого листа, щоб ваші знання могли бути досконалі разом із вашою вірою.

6 Є три вчення Господа: надія життя є початком і кінцем віри; і праведність є початком і кінцем суду; любов до радості та веселості є свідченням трудів праведності.

7 Бо Господь відкрив нам через пророків речі минулі і речі теперішні і дав нам початок смаку тих речей які прийдуть, і коли ми бачимо як ці речі збуваються одна за одною, як Він казав, то повинні багатше і гідніше підходити до його жертовника.

8 Але я покажу вам кілька речей, не як учитель, але як один із вас самих, від чого ви радітимете у цей нинішній час.

Розділ 2.

витривалість, скасування юдейських жертвоприношень

1 Бачачи що дні злі, і що сам творець зла при владі, ми маємо слухати себе і шукати ладу Господнього.

2 Тому острах та терпіння є помічниками нашої віри, і довгі страждання та стриманість є нашими союзниками.

3 Коли все це так триватиме у святості до Господа прийдуть мудрість, розсудливість, розуміння і знання.

4 Бо Він дав ясно зрозуміти через всіх пророків що Йому не потрібні ні жертви ні цілопалення, ані підношення в якомусь певному місці.

5 «Що Мені безліч ваших жертв?» каже Господь. «Я перенасичений цілопаленнями та не хочу жиру ягнят і крові телят і козлят, навіть коли ви приходите щоб постати переді Мною. Бо кому потрібні ці речі з ваших рук? Відтепер не будете більше зневажати мій дім. Якщо ви принесене борошно — це буде марно, кадження огидні Мені. Не можу терпіти ваші новомісяччя та суботи.

6 Все це Він скасував бо новий закон нашого Господа Ісуса Христа, в якому немає ярма необхідності, має жертву не принесену людиною.

7 Знову Він каже: «Чи я наказував вашим батькам, коли вони виходили із єгипетської землі, жертвувати мені цілопалення та приношення?»

8 «Ні, але скоріше я наказував їм це: Нехай ніхто не плекає ніякого зла у серці проти свого ближнього і не любить присягати криво.»

9 Якщо ми не безумні то маємо зрозуміти люблячий намір нашого Отця, бо Він говорить до нас, бажаючи, щоб ми не помилились як вони, але шукали що дійсно дарувати Йому.

10 Нам він говорить так: «Жертвоприношення для Господа це розбите серце, солодким запахом для Господа є серце яке прославляє Того що створив його». Тому брати, треба ретельно досліджувати те що стосується нашого спасіння, щоб злий обманом не досягнув нас і відкинув далеко від нашого життя.

Розділ 3.

піст

1 До них Він говорить знову: «Чому ви постите для мене, очікуючи що ваші окрики будуть почуті». Каже Господь. «Не виберу я такий піст, коли людина принижує свою душу;

2 ні коли ви згинаєте свою шию як обруч і кладете веретище та посипаєте себе попелом, навіть тоді не називайте це прийнятним постом.»

3 А до нас Він каже: «Ось піст який я обираю», каже Господь, «розв’яжіть усі пута гріховності, пута жорстоких угод, відпустіть покалічених на свободу, розірвіть несправедливі угоди, дайте голодним хліба, і побачивши нагого одягніть його, приведіть бездомних додому і не гордуйте скромним, ні ти ні будь-хто з потомства твого і твого дому.

4 Тоді світло твоє зійде як світанок і твій одяг засяє, і твоя праведність ходитиме перед тобою і слава Божа оточуватиме тебе.

5 І коли покличеш Бог почує тебе; і коли ще говоритимеш, Він скаже «Ось Я»; коли позбавишся твоїх пут і насильства і слів нарікання і роздаш бідним хліб із безжурним серцем і співчуватимеш прниженим душам».

6 Отож брати, довгі страждання передбачені для тих кого Він приготував, і улюбленим своїм виявив усе у простоті і ясності, щоб ми не зниділи у їх законі як прозеліти.

Розділ 4.

суд, заповіт, витривалість

1 Потрібно нам, дослідити пильно доступні речі, шукаючи те що може спасти нас. Уникаймо всякого беззаконня, щоб беззаконня не подолало нас, і давайте ненавидіти зіпсованість цього нинішнього часу, щоб бути улюбленими у час прийдешній.

2 Не дамо ніякого дозволу нашим душам змішуватись із грішниками і нечестивцями, щоб нам не бути як вони.

3 Останній камінь спотикання вже у руці Того через Кого, як каже Енох: «Господь вкоротив часи і дні до того, як його улюблена має прийти до свого спадку».

4 І пророк також каже: «Десять царств пануватимуть на землі, а потім підніметься маленьких цар, який приведе трьох царів під владу одного» (Дан. 7:24).

5 І подібно Даниїл застерігає: «І побачив я червертого звіра, злішого і сильнішого та міцнішого за всіх звірів на землі; і я побачив як у нього виросло десятеро рогів і серед них один маленький збоку, і як він підкорив три великих роги» (Дан. 7:8).

6 Ви повинні зрозуміти. І також питаю вас, як один із вас, який любить вас більше власного життя; пильнуйте тепер себе і не будьте подібні до тих, що помножують гріхи та кажуть що завіт як їхній юдейський так і наш.

7 Він є дійсно наш, але вони втратили його тільки-но отримавши від Мойсея, бо Писання каже: «Мойсей був на горі постячи сорок днів і сорок ночей, і він отримав заповіт від Господа, кам’яні таблиці написані перстом та рукою Господньою.»

8 Однак, вони звернулись до ідолів та відкинули його. Бо так говорить Господь: «Мойсею, Мойсею, зійди вниз швидко, бо люди яких ти вивів із землі єгипетської порушили Закон». І Мойсей зрозумів і кинув дві таблиці, і завіт був розбитий, щоб заповіт Ісуса, Улюбленого був записаний у наших серцях у надії у Його віру.

9 І хочеться написати більше, я поспішаю, через відданість вам, не як вчитель, але як люблячий, не хочу пропустити нічого. Тому давайте пильнувати в останні дні, бо увесь час нашого життя і віри не принесе користі, якщо ми не будемо чинити опір, як личить синам Божим, у цей теперішній злий час, злочинцям які приходять, щоб темрява не мала можливості увійти.

10 Тікаймо від будь-якої марноти, ненавидьмо шлях беззаконня. Не відділяйтесь у самоту, наче ви вже досягнули праведності, але збирайтесь разом та шукайте спільного блага.

11 Бо Писання каже: «Горе хто у своїх очах мудрі і тлумачать свої власні знаки» (Іс. 5:21). Давайте будемо духовними, будемо храмом присвяченим Богу, наскільки це можливо будемо роздумувати про страх Божий і прагнути зберегти заповіді, щоб радіти у їх постановах.

12 Господь судитиме світ не дивлячись на особи. Кожен отримає за ділами його. Хто був добрим, то добро його іде з ним, хто був злим, відплата буде перед ним (Рим. 2:5–8).

13 Пильнуйте, щоб нам, покликаним, не віддавайтесь заспокоєнню і не заснути у своїх гріхах, щоб противник не повстав на нас, не підкорив і не викинув із Царства Господнього.

14 Пильнуйте також брати, коли бачите що коли після стількох знаків і чудес в Ізраїлі він був, врешті, покинутий. Будьмо уважні, щоб не виявитись, як написано, серед багатьох покликаних, але не небагатьох вибраних.

Розділ 5.

причина Страстей Христових

1 Для цього Господь віддав Свою плоть на знищення, щоб ми освятились прощенням гріхів, окроплені Його кров’ю.

2 Бо сказане про Нього у Писанні частково належить Ізраїлю, частково нам, а говорить воно таке: «Він був поранений за наші гріхи і мучений за наші беззаконня, його ранами ми зцілились. Він був ведений як ягня на забій, і як агнець безмовний перед стригачем» (Іс. 53:5–7).

3 Тому ми повинні вельми дякувати Господу, що дав нам знання про минуле, і мудрість про сьогодення, і не позбавив нас розуміння майбутнього.

4 І писання каже: «Не є несправедливими сіті розкинені для птахів» (Прит. 1:17). Це означає те, що люди заслуговують того щоб загинути коли знаючи дорогу праведності звертають з неї на дорогу темряви.

5 Більше того, мої брати, якщо Господь страждав заради нашого життя, хоча є Господом усього світу, якому Бог сказав перед його заснуванням: «Сотворимо людину на Наш образ і подобу», як тоді, Він страждає від рук людини?

6 Зрозумійте: пророки, які отримали ласку від Нього пророкувати про Нього, і Він, що може знищити смерть являє Воскресіння із мертвих.

7 Бо Він повинен був явитись у плоті, постраждати, заради сповнення обітниці, даній батькам, і Самому приготувати Собі новий народ та показати, перебуваючи на землі, що Він сам воскресить померлих і судитиме воскреслих.

8 Більше того, навчаючи Ізраїль і роблячи такі великі знаки і дива, Він проповідує їм і любить їх дуже сильно;

9 Але коли вибирає Своїх власних посланців (апостолів), які будуть проповідувати Добру Новину, Він обрав тих, котрі були надміру переповнені всіма гріхами, щоб показати що «Він прийшов не кликати праведників, але грішників» (Мт. 9:13), тоді Він виявив Себе як Божий Син.

10 Бо якби Він не прийшов у плоті то люди ніяк не могли б спастись споглядаючи його; бо навіть на сонце, яке колись знищиться і є творінням Його рук, на можуть дивитись прямо.

11 Тому, Син Божий прийшов у плоті, щоб сповнити міру гріхів тих котрі переслідували Його пророків до смерті.

12 З цієї причини він постраждав. Бо Бог каже про покарання Його плоті ними: «Коли вони вразять пастиря, вівці стада розсіються» (Зах.13:6).

13 І Він хотів постраждати так, бо було необхідно щоб Він постраждав на дереві, бо пророк каже про Нього: «Пощади душу мою від меча» (Пс. 21:21) і «Прибили цвяхами мою плоть (Пс. 118:120), бо синагога нечестивих повстала проти мене» (Пс. 21:17).

14 І знову Він каже: «Ось, Я даю Свою спину для бичування і мої щоки для ударів, лице ж Своє поклав як твердий камінь» (Іс. 50:6–7).

Розділ 6.

підтвердження пророками

1 Коли ж Він виконав заповідане, що Він говорить? «Хто буде сперечатись зі Мною? Нехай виступить проти мене, чи хто хоче судитись зі Мною? Нехай наблизиться до Дитини Господньої.

2 Горе вам, бо ви постарієте як одяг і міль поїсть вас (Іс. 50:8–9). І знову мовить пророк, що він буде розміщений як камінь для розбиття (Іс. 28:16; ср. Рим. 9:33). «От я кладу в основі Сіону камінь дорогоцінний, вибраний, головний наріжний, почесний».

3 І далі що говорить? «Хто надіятиметься на Нього, повік житиме» (Іс. 28:16). Чи наша надія на камінь? Боже упаси. Але Він має на увазі що Господь наділить Свою плоть силою. Бо каже: «І розмістив мене як твердий камінь» (Іс. 50:7).

4 Каже також пророк: «камінь який відкинули будівничі став наріжним» і далі «цей день великий і чудесний, що його сотворив Господь» (Пс. 117:22).

5 Пишу вам простіше щоб ви зрозуміли, що я непотріб вашій любові.

6 Що ще каже пророк? «Синагога грішників оточить мене, вони обсіли мене як бджоли стільник» і «кинули жереб на мою одежу» (Пс. 21:17–19; Пс. 117:12).

7 Отже, так як, Йому було визначено явитись і постраждати у плоті, Його Страсті були передбачені. Бо пророк каже щодо Ізраїля: «Горе вашим душам, бо вони замислили зло проти себе кажучи ‘’давайте зв’яжемо праведника, бо він обтяжує нас’’» (Іс. 3:9; Прем. 2:12).

8 Що інший пророк Мойсей каже їм? «Ось, каже Господь Бог, увійдіть до доброї землі, котру Господь присягнув дати Аврааму, Ісааку і Якову, та наслідуйте її, землю що тече молоком та медом» (Вих. 33:1; Лев. 20:24).

9 Взнайте що знання каже. Надійтесь на Ісуса, який буде явлений вам у плоті. Бо людина є як земля яка страждає, адже Адам був створений із землі.

10 Що тоді це значить «до доброї землі, і краю що тече молоком і медом»? Благословен будь наш Господь, брати, Який дав нам мудрість і розуміння Своїх таємниць. Бо пророк промовляє притчу Господню: «Хто зрозуміє, хто мудрий і вчений і улюблений свого Господа?»

11 З тих пір він відновив нас прощенням гріхів, він зробив нас іншими, щоб ми мали душу дитини так як створив нас заново.

12 Бо про нас Писання каже, коли Він говорить Сину: «Створимо людину на наш образ і нашу подобу, і дозволимо йому керувати тваринами землі, і птахами небесними, і рибами морськими». І Господь сказав, побачивши чисте наше творення, «плодіться і множтесь та наповнюйте землю», це було сказане Сину.

13 Знову ж покажу вам як Він говорить до нас. Останніми днями Він здійснив друге створення, і Господь сказав: «Дивіться, я роблю останнє першим» (Мт. 19:30; 20:1–16). До цього відносяться слова пророка «Увійдіть в землю, що тече молоком і медом, і керуйте нею».

14 Дивіться тепер, ми були створені заново, як Він каже знову через іншого пророка: «Дивіться, каже Господь, Я вийму із них — тих кого передбачив Дух Господній — кам’яні серця і вкладу серця з плоті» (Єз. 11:19; 36:26). Бо Він Сам явиться у плоті і житиме між нами.

15 Бо, храмом святим для Господа є житло наших сердець.

16 Бо Господь каже знову: «В якому місці явлюсь перед Господом моїм Богом і буду прославленим?» (Пс. 41:3) Він каже: «Визнаю тебе у зібранні братів і співатиму тобі серед збору святих». Ми, отже, ті кого Він увів до доброї землі.

17 Чим є тоді молоко і мед? Так як дитина спочатку харчується медом і потім молоком, так само ми, харчуючись вірою в обітницю і словом, житимемо і володітимемо землею.

18 Ми вже сказали вище «Нехай вони плодяться і розмножуються та керують тілом». Хто, відтак, той що тепер може керувати тваринами і рибами чи птахами небесними? Бо ми маємо розуміти, що закон означає владу, коли хтось віддає накази і панує.

19 Якщо ж це не відбувається в нинішній час, Він розповів нам про час коли відбудеться — коли ми самі також станемо досконалими як спадкоємці завіту Господнього.

Розділ 7.

піст і козел відпущення

1 Тому, зрозумійте, діти радості, що добрий Господь все зробив для нас відомим, щоб ми знали Того кому дякувати і хвалити за все.

2 Отже, якщо Син Божий, хоча і був Господом та «призначеним судити живих і мертвих» постраждав для того щоб своїми ранами оживити нас, повірмо у те що Син Божий не страждав ні для чого іншого лише заради нас.

3 Але більше того, коли він був розп’ятий «Йому дали пити оцет і жовч». Послухайте як священики Храму передбачили це. Написана була заповідь: «Хто не буди поститись смертю помре» (Лев. 23:29) і Господь звелів це бо Він сам віддав посудину Духа, як жертву за наші гріхи, для того щоб приклад Ісаака, який був принесений на жертовник, збувся.

4 Що ж Він говорить через пророка? «І дозвольте їм їсти козеня, яке пожертвували в піст за всі їх гріхи». Зауважте «і дозвольте всім священикам самим їсти нутрощі не миті оцтом».

5 Чому? Бо ви маєте «дати Мені пити оцет та жовч» коли Я віддаю маю плоть за моїх людей, тому ви священики одні їжте, тоді як люди постяться та сумують у волосяниці та у попелі, щоб показати що Він мусить постраждати за них.

6 Зауважте що було наказано: «Візьміть двох козлів, у хорошому стані та однакових, і принесіть їх в жертву, і дозвольте священикам взяти одного як цілопалення за гріхи» (Лев. 16:7–9).

7 Але що робити з іншим? «Інший», каже Він, «нехай буде проклятий». Зауважте як тут проявляється прообраз Ісуса:

8 «І ви всі плюватимете на нього, і будете підганяти його, і прив’яжете червону вовну йому навколо голови, і нехай буде вигнаний у пустелю». І коли все буде зроблено, той хто виводить козла в пустелю знімає з нього черкону вовну і кладе її на кущ, який називається шипшиновим, плоди якого ми переважно їмо, знаходячи у полі, і який має солодкі плоди.

9 Що це значить? Слухайте: «перший козел для вівтаря, але інший для прокляття», і зауважте, що той, який проклятий вінчається, бо тоді «вони бачитимуть його» того дня у довгому червоному вбранні «аж до стіп» його тіла, і скажуть «чи це не той, якого ми розіп’яли і відкинули і прокололи і обплювали? Істинно саме Він тоді сказав що Він Син Божий».

10 Але для чого вони мають бути схожі? Тому що: «козли з цієї пари мають бути однаковими і красивими», для того щоб коли вони побачать як Він іде у свій час здивувались подібністю його до цього козла. Дивіться як це є являє Ісуса призначеного на страждання.

11 Але чому кладуть вовну у шипи? Це образ Ісуса у церкві, бо хто хоче забрати червону вовну повинен постраждати, бо шипи гострі крізь них можна дістатись лише через більш. Таким чином він говорить «ті що побачать Мене і досягнуть Мого Царства повинні здобувати Мене через біль і страждання».

Розділ 8.

жертовне теля

1 Але яке значення того, що заповідь була дана Ізраїлю, щоб чоловіки на яких звершився гріх, пожертвували телицю і вбили її та спалили, і що юнаки, тоді брали прах і клали його до посудин та пов’язували червону вовну на палицю (дивіться, знову символ Хреста і червоної вовни), брали іссоп, і далі хлопці кропили людей одного за одним, щоб всі вони були очищену він їхніх гріхів? (Числ. 19:2–9)

2 Подивіться як чітко Він говорить до вас. Теля це Ісус; грішні люди, що жертвують його це ті які привели його на вбивство.

3 Юнаки які кроплять, є тими які проповідують прощення гріхів та очищення серця, кому Він дав владу проповідувати Добру Новину, дванадцятьом, як свідчення про дванадцять колін, бо колін Ізраїлевих було дванадцять.

4 Але чому було троє юнаків які кроплять? Це свідчення про Авраама, Ісаака і Якова, бо вони великі перед Господом.

5 І чому вовну кладуть на палицю? Бо Царство Ісуса є на дереві, і тому ті які надіються на Нього житимуть вічно.

6 Але чому була вовна та іссоп разом? Бо Його Царство пройде через злі та нечисті дні, від яких ми будемо врятовані, бо біль у плоті, зцілюється соком іссопу.

7 І з цієї причини, здійснені речі, стають для нас ясними, але не зрозумілі для них, бо вони не чують голосу Господнього.

Розділ 9.

обрізання

1 Бо він говорить знову про наш слух, як Господь обрізав наші серця; бо Господь сказав через пророка: «слухаючи вухом послухаються Мене» (Пс. 17:54). І знову каже «Ті що далеко почують добре, вони знатимуть те, що Я зробив» (Іс.33:13), і «обріжте ваші серця, каже Господь» (Єр. 4:4).

2 І знову говорить: «Слухай Ізраїлю, бо це говорить Господь Бог твій» (Єр. 7:2). І ще дух Господа пророчо говорить: «хто хоче жити повік? Нехай почує голос Дитини Моєї».

3 І знову каже: «Слухайте небеса і почуй земле, бо Господь говорив це для свідоцтва». І знову каже: «Слухайте слова Господні, правителі народу» (Іс. 1:2,10). І знову «Почуйте діти, голос волаючого в пустелі» (Іс. 40:3). Отже, обрізавши наш слух, щоб чути слово і вірити.

4 Але крім того, обрізання якому вони вірили було скасовано. Бо Він заявив, що обрізання було не по плоті, але вони відкинули його заповідь, бо злий ангел обманув їх.

5 Він каже їм «Так говорить Господь ваш Бог» «Не сійте серед терня, обріжтесь для вашого Господа» (Єр. 4:3–4). І що Він каже? «Обріжте жорстокість вашого серця і не твердійте шиями» (Єр. 7:26). І ще: «Ось каже Господь, всі язичники мають необрізану крайню плоть, але ці люди необрізані серцем» (Єр. 9:26).

6 Але ви будете говорити, чи не очевидно, що народ отримав обрізання як печать? Так, але кожен сирієць, або араб і всі ідольські жерці обрізуються; чи є вони теє учасниками заповіту? Насправді навіть єгиптяни обрізуються.

7 Вивчіть все, діти любові, що стосується Авраама, який перший був обрізаний, дивлячись поперед себе на дух Ісуса, і отримав розуміння трьох літер.

8 Бо сказано «І Авраам обрізав із своїх домашніх вісімнадцять чоловіків і три сотні» (Бут. 14:14). Яке тоді знання було йому відкрито? Зауважте що спочатку згадується вісімнадцять, а лише після триста. Вісімнадцять це десять (“І” йот) і вісім (“Н” іта), так ви отримуєте ім’я Ісус, а так як хрест символізує благодать то буква “Т” позначає триста. Так у буквах відкривається ім’я Ісус у двох буквах і хресті у третій.

9 Про це знає Той, хто розмістив дар свого вчення у наших серцях. Ніхто не чув від мене слова, більш досконалого навчання, але я знаю що ви цього варті.

Розділ 10.

пояснення юдейського закону про їжу

1 Через це Мойсей сказав, «Ви повинні не повинні їсти свинину, ні орла, ні яструба, ні ворони, ні будь-якої риби, що не має на собі луски» (Втор. 14:7–19). Він мав на увазі три розуміння.

2 Сам Він каже у Второзаконні «І я укладу заповіт із цими людьми». Отже заповіді Божі не полягає в утриманні від їжі. Мойсей говорив про духовне.

3 Він згадав свинину з такої причини: ви не повинні єднатись з тими людьми, які подібні до свиней, бо вони маючи багато, забувають про Господа, а ті що терплять нужду визнають Господа, так само як свині коли вона їсть забуває про свого господаря, а коли терпить голод, кричить, а отримавши їжу знову замовкає.

4 «Не їж орла, ні яструба, ні шуліку, ні ворону», тобто, не єднайтесь із людьми, котрі не вміють заробляти собі їжу працею і потом, але беззаконно крадуть чуже і хоча, навіть здаючись невинними, та розглядають навколо, у своїй жадібності, щоб побачити, кого можна сплюндрувати так як ці птахи, не здобувають їжу для себе, але сидять бездіяльно, і шукають випадку коли можна пожерти плоть інших, причиняючи своїм лукавством згубу.

5 «Не їж» сказано «ні в’юна, ні поліпа, ні каракатиці». Це значить не єднайтесь і не уподібнюйтесь до людей, які цілковито нечестиві і засуджені на смерть, так як і ці єдині ті риби прокляті, плавають лише на глибині і не спливають, як інші, але живуть у землі на дні моря.

6 «І зайця» сказано «не їж». Це значить: не іди за протиприродними похотями. Бо у тілі зайця, на відміну від інших звірів, потягом років відбуваються зміни противні природі.

7 «І гієни не їж». Це означає, не будь перелюбником, або розпусником і не нагадуй таких людей, бо кожного року ця тварина змінює свою природу, стаючи одного разу самцем, а іншого разу самкою.

8 «І тхора не їж», означає не осквернювати своїх уст, і не уподібнюйся до тих нечистих чоловіків і нечистих жінок, які, як відомо, творять беззаконня своїми устами. Бо ця тварина, зачинає плід за допомогою рота.

9 Мойсей отримав три значення стосовно їжі і, таким чином, говорив до них у Дусі, але, через похіть своєї плоті, вони сприйняли їх так, наче вони насправді мали на увазі їжу.

10 Однак Давид розумів ці значення, і казав: «Блажен муж, що на раду нечестивих не ходить», як риби, що живуть у темряві «і не став на шлях грішників», як ті що начебто бояться Господа, але грішать як свині, «і не сідайте на місця блюзнірів» як птахи, які сідають та чекають своєї здобичі (Пс. 1:1). Розумієте тепер повністю значення заповідей стосовно їжі.

11 Знову Мойсей каже: «Їжте всіх тварин, які мають роздвоєне копито і які жують» (Лев. 11:3). Що це значить? Що ті, хто отримують їжу знають годувальника і наситившись радіють ним. Добре він сказав про заповідь. Яке її значення? Приставайте з тими, котрі бояться Господа, з тими, хто знає, що роздумує у своїх серцях над значенням заповідей, розмовляють про веління Господні і зберігають їх, котрі знають, роздуми радісні і, так би мовити пережовують слово Господнє. Але що означає роздвоєння копит? Те що праведники ходять у цьому світі і очікують святого віку. Дивіться які добі закони дав Мойсей.

12 Але, чи можливо було для них зрозуміти чи осягнути це? А ми, правильно розуміючи, оголошуємо заповіді так як хотів Господь. Бо, Він обрізав наш слух і наші серця так, щоб ми розуміли це.

Розділ 11.

хрещення

1 Дослідимо тепер чи Господь пробував передвістити воду хрещення і хрест. Щодо води, то було сказано, що Ізраїль не прийме хрещення, котре веде до відпущення гріхів, але впровадить власне.

2 Пророк каже: «Здивуйся небо і здригнись земле від того, що два великі злочини зробив цей народ. Мене, джерело життя, покинули і викопали собі колодязі смерті (Єр. 2:12–13).

3 Чи є Моя гора Синай порожньою скелею? Бо будете ви як пташенята, що розлітаються після розорення гнізда» (Іс. 16:1–2).

4 І ще говорить пророк «Я піду перед вами і вирівняю гори, і розіб’ю мідні двері, і зломлю завіси залізні, і Я дам вам скарб таємний, сокровенний, невидимий, щоб знали що Я Господь» (Іс. 45:2–3).

5 І «ти житимеш в печері міцної скеля» і «Його вода справжня, і побачите Царя у славі, і ваша душа роздумуватиме в острасі Господньому» (Іс. 33:16–18).

6 І знову він говорить через іншого пророка, «І хто робить це має бути як дерево, посаджене при скупченні вод, котре дає плід свій вчасно, і його лист не в’яне, і всі речі які робитиме процвітатимуть.

7 Не так воно із нечестивими, бо вони наче полова, яку зносить вітер з лиця землі. Тому кривдник не встоїть на суді і грішник у раді праведників, бо Господь знає шлях праведних, а шлях грішників згине» (Пс. 1:3–6).

8 Зауважте як Він описує воду і хрест разом. Бо це значить: щасливі ті, що сподіваючись на хрест сходять у воду, бо отримають нагороду «у час свій», тоді, говорить Він, «Я відплачу». Але зараз коли каже «їх листя не опаде» має на увазі, що кожне слово, котре зійде з ваших уст у вірі та любові, стане наверненням та надією для багатьох.

9 І знову інший пророк каже «І землю Якова будуть хвалити більш ніж будь-яку іншу» (Соф. 3:19). Він хоче сказати, що Він прославить посудину Свого Духа.

10 Що Він каже далі? «І була ріка справа і чудові дерева росли із неї, і хто їстиме з них — житиме вічно» (Єз. 47:12).

11 Це значить що ми сходимо у воду, повні гріхів і нечистоти, а виходимо із плодами остраху у наших серцях та з надією на Ісуса у Дусі. «І хто їстиме з них — житиме вічно». Він має на увазі те, що той хто буде чути і вірити проповіданому житиме вічно.

Розділ 12.

Хрест

1 Подібно, також, Він описує хрест через іншого пророка, який каже: «І коли все це звершиться?» каже Господь. «Коли дерево упаде і підніметься, і коли кров потече із дерева». Тут знову посилання на хрест, і Того хто буде розп’ятий.

2 І Він каже знову до Мойсея, коли на Ізраїль напали чужинці, щоб нагадати тим на кого напали, що вони були передані смерть через гріхи, Дух говорить до серця Мойсея зробити образ хреста і Того Хто постраждає, бо вони, якщо не будуть уповати на Нього терпітимуть від війни завжди. Мойсей, відтак, помістив один щит на інший, в середині бою, і стоячи здійняв над ними всіма руки і тримав їх і Ізраїль знов став перемагати, тоді ж, коли він опускав їх вони починали програвати.

3 Чому? Щоб вони знали, що не можуть врятуватись, якщо не надіються на нього.

4 І знову Він каже через іншого пророка: «Весь день я простягав руки до неслухняного народу, котрий відкинув Мої заповіді» (Іс. 65:2; Рим. 10:21).

5 Знову ж Мойсей являє образ Ісуса, показуючи що Він мусить постраждати і сам дарує життя Той, Кого хотіли убити, у той час як Ізраїль гинув від зміїв (Числ. 21:6). Так як злочин Єви стався за посередництвом змія, то Бог дозволив будь-яким зміям жалити їх, щоб вони переконались, що були передані смерті за свої переступи.

6 Більш того, хоча Мойсей наказав їм: «Ви не повинні робити ні різьбленого ні вилитого образу вашого Бога», Сам так являє образ Ісуса. Мойсей робить мідного змія, і поміщає її на дереві і через глашатая скликає народ.

7 Отже вони зібрались і просили Мойсея помолитись за їх зцілення. Але Мойсей сказав їм: «коли хтось із вас буде ужалений, нехай іде до змія, здійнятого на дереві, і з вірою надіється, що хоч він і мертвому може дати життя, і відразу ж зцілиться». І вони родили так. У цьому також видно славу Ісуса, бо все у Ньому і для Нього (Кол.1:16).

8 Знову, чому Мойсей сказав Ісусу сину Навина, якому він дав, як пророку, таке ім’я (Чис. 13:17) для того лише, щоб весь народ слухав його одного? Це тому, що Отець відкриває все що стосується Його Сина Ісуса.

9 Тому Мойсей сказав Ісусу сину Навина, давши йому це ім’я, коли послав його вивідати землю: «візьми у руки книгу і пиши що Господь говорить, що Син Божий останнього дня вирве з коренем весь дім Амалека».

10 Дивіться знову Ісус, не як син людський, але як Син Божий, явлений у прообразі та у плоті. Так як вони будуть казати що Христос є син Давида, то сам Давид пророкує, боячись та розуміючи помилки грішників, «Господь сказав моєму Господу: сядь праворуч, поки не покладу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх» (Пс. 109:1; Мт. 22:43–45).

11 І знову Ісая говорить: «Господь сказав Помазаннику моєму Господу, Чию праву руку я тримав, щоб слухались Його народи і міць царів знищу» (Іс. 45:1). Бачиш як Давид називає Ісуса Господом і Сином Божим.

Розділ 13.

спадкоємці заповіту

1 Тепер давайте подивимось чи цей народ, або колишній народ є спадкоємцем, і чи заповіт для них чи для нас.

2 Тепер подивимось що писання говорить про народ: «І Ісаак молився про Ребекку, свою жінку, бо вона була безплідна, і вона зачала. Тоді Ребекка спитала Господа і Господь сказав їй: два роди є в утробі твоїй і два народи. І один народ здолає інший і старший буде служити молодшому» (Бут. 25:21–23).

3 Ви повинні розуміти, хто такий Ісаак і хто така Ребекка, і кому він каже що цей народ буде більший за іншого.

4 І в іншому пророцтві Яків говорить ясніше до Йосипа його сина, кажучи: «Ось Господь не позбавив мене твоєї присутності; принеси мені синів твоїх, щоб я міг благословити їх».

5 І він привів Єфраїма та Манасію і побажав Манасія бути благословенним, бо був старшим. Йосип привів його по праву руку від свого батька Якова. Але Яків побачив у Дусі яким є народ майбутнього. І що сказано? «І Яків схрестив руки і поклав праву на голову Єфраїма, другого і молодшого сина, і благословив його; і Йосип сказав до Якова, щоб він переклав руки, бо Манасія первородний син. І Яків сказав Йосипу: «знаю, дитино моя, знаю, але старший меншому буде служити, але і цей отримає бланословення» (Бут. 48:9–19).

6 Дивіться кому визначено бути першим спадкоємцем заповіту.

7 Якщо при цьому пам’ятатимемо сказане про народ і в обітниці Аврааму, то наше знання досягнуло досконалості. Що Він каже Аврааму, коли він один повірив і це було зараховано йому за праведність (Бут. 15:6) «Ось я зроблю тебе, Аврааме, батьком народів (Бут. 17:5) що вірять у Господа, необрізаних» (Рим. 4:9–10).

Розділ 14.

сповнення обітниці

1 Так воно є. Але подивимось, чи уклав Він із ними заповіт, який пообіцяв був укласти їхнім батькам? Він його уклав. Але вони не були гідні прийняти його через свої гріхи.

2 Бо пророк каже, «І Мойсей постив на горі Синай, щоб отримати заповіт Господа із народом, сорок днів і сорок ночей. І Мойсей прийняв його від Господа у вигляді двох таблиць, написаних перстом руки Господньої у Дусі» і Мойсей взяв їх і поніс вниз, щоб дати людям.

3 І Господь сказав до Мойсея: «Мойсею, Мойсею, іди вниз швидше, бо народ, який ти вивів із єгипетської землі порушив закон» (Вих. 32:7). І Мойсей побачив, що вони знову вилили собі ідолів, і кинув таблиці із своїх рук, і таблиці заповіту Господнього розбились».

4 Мойсей отримав його, але вони не були гідні. Але дізнайтесь, як ми його отримали. Мойсей отримав заповіт як слуга, але нам Господь Сам дав його, як народу спадщини постраждавши за нас (Євр. 3:5–6).

5 І він був явлений одночасно як сповнення міри їх гріхів і щоб нас через Ісуса, Господь зробити спадкоємцями заповіту, для чого він і був призначений, щоб звільнити нас від мороку наші серця, які вже були занапащені смертю і віддані помилковій омані і Своїм Словом укласти заповіт із нами.

6 Бо написано, що Отець наказав Йому, що він повинен звільнити нас від темряви і приготувати для Себе святий народ.

7 Тому пророк говорить: «Я Господь твій Бог покликав тебе до праведності, і Я буду тримати твою руку, і Я дам тобі силу, і я укладу заповіт з твоїм родом і зроблю світлом народів, щоб відкрити очі сліпим і вивести їх із пут та з дому темниці тих що сидять у мороці (Іс. 42:6–7). Знаємо, отже, від чого ми були відкуплені.

8 Знову пророк каже «Ось, я ставлю тебе світлом для поган, щоб ти був спасінням до кінців землі, так говорить Господь Бог, що відкупив тебе» (Іс. 49:6).

9 І знову каже пророк «Дух Господні на мені, бо він помазав Мене голосити радість смиренним, Він послав Мене зцілити сокрушених серцем, проповідувати звільнення ув’язненим і сліпим прозріння та звістити рік Господній сприятливий і день відплати і втіху всіх хто сумує» (Іс. 41:1).

Розділ 15.

субота

1 Крім того, про суботу написано десятьма словами, які Він промовив на горі Синай віч-на-віч Мойсею. «Святкуйте також суботу Господню з чистими руками і чистим серцем» (Вих. 20:8; Втор. 5:12).

2 І в іншому місці він каже: «Якщо мої сини дотримуватимуть суботи, тоді я виллю милість свою на них».

3 Він говорить про суботу на початку творення. «І Бог творив шість днів і на сьомий завершив роботу рук своїх і спочив у цей день і освятив його» (Бут. 2:2).

4 Зверніть увагу діти, в чому значення «завершив за шість днів»? Це означає що Господь покладе край усьому за шість тисяч років, бо день для нього тисяча років. І Він сам свідчить коли каже: «Ось, день в Господа як тисяча років» (Пс. 89:5; 2 Петр. 3:8). Отже діти, протягом шести днів, тобто за шість тисяч років, все буде завершено.

5 «І Він спочив сьомого дня». Це означає коли Його Син прийде, Він знищить час лукавого, і судитиме безбожних, і змінить сонце та місяць та зорі, і тоді, Він справді відпочине сьомого дня.

6 Крім того він говорить «святкуй її чистими руками і чистим серцем». Отже, відтак, ми б помилялись якби думали, що хтось, не моючи серця у всьому чистого, може нині святкувати цей день який освятив Бог.

7 Бачите, що ми дійсно святкуємо тоді, коли насолоджуємося правдивим спочинком, коли будемо в змозі робити це бо були праведними і тримали обітницю, коли немає більше гріха, але все створено заново Господом: тоді зможемо святкувати її, бо ми самі вже стали святими.

8 Крім того він каже їм: «Ваші новомісяччя і суботи я не можу терпіти» (Іс. 1:13). Бачите що це значить? Теперішні суботи не прийнятні для Мене, але ті, які Я визначу, в яких Я дам спочинок всім і влаштую початок восьмого дня, що є початком іншого світу.

9 Тому ми також святкуємо з радістю восьмий день, у який Ісус також воскрес із мертвих, і після того як явився віруючим, вознісся на небо.

Розділ 16.

Храм

1 Я поговорю з вами також про Храм і покажу як нещасні люди помилились покладаючи надію на будівлю, а не на Бога, Котрий створив їх, котрі є справжнім домом Божим.

2 Бо вони освятили Йому Храм, майже як язичники. Дізнайтесь як Господь говорить, вважаючи його за ніщо. «Хто виміряв небо п’яддю, чи землю простягненою рукою? Чи не Я?» (Іс. 40:12) каже Господь. Небо престол Мій і земля підніжок ніг Моїх, яких дім ви для мене збудуєте, чи яке місце мого спочинку?» (Іс. 66:1). Ви знаєте що їх надії марні.

3 Крім того говорить знову: «Ось, ті що зруйнували храм мають відбудувати його самі» (Іс. 49:17).

4 Це відбувається зараз. Бо через війну він був зруйнований ворогом, а зараз навіть слуги ворогів відбудовують його знову.

5 Далі оголошено, що місто і храм і народ Ізраїля будуть передані язичникам. Бо Писання каже: «І станеться в останні дні, що Господь видасть овець Свого пасовища і кошару та вежу їх руйнуванню». І збулось те що сказав Господь.

6 Але давайте дослідимо чи Храм Божий існує. Так, він існує, коли Він Сам досконало влаштовує його. Бо написано: «І коли мине тиждень буде побудований храм Божий, славний ім’ям Господнім» (Аг. 2:6–9).

7 Я, отже, виявив, що Храм існує. Дізнаємось тепер як він буде побудований у ім’я Господнє. Перед тим як ми увірували у Бога, житло нашого серця було зіпсоване і слабке, як храм зведений руками, бо він був сповнений ідолопоклонства і був будинком демонів, через вчинки що противні Богу.

8 «Але він буде зведений в ім’я Господнє». Тепер слухайте, тому що Храм Господній має бути зведений славно. Дізнайтесь яким чином. Коли ми отримали прощення гріхів, і поклали свою надію на Його Ім’я, ми стали новими, створені знову спочатку. Тому Бог дійсно живе у нас, у житлі яким є ми.

9 Як? Його вірне слово, поклик обітниці, мудрість закону, настанов учення самі пророкують через нас, самі живуть в нас, відкриваючи двері храму (якими є уста) нам, даючи покаяння нам і, таким чином, ведучи нас, тих що були поневолені смертю, до нетлінного храму.

10 Бо той хто прагне врятуватись дивиться не на людину, але на Того, що живе і говорить у ньому, і дивується, бо ніколи ні не чув таких слів, ні не помислював їх почути. Це духовний Храм, що будується для Господа.

Розділ 17.

підсумок

1 Ось так, сподівається душа моя, що наскільки можливість та простота дозволили, у своєму бажанні послужити вашому спасінню я нічого не пропустив.

2 Бо якщо я писатиму вам про нинішнє, або прийдешнє, ви не зрозумієте, бо вони приховані у притчах. Тому цього досить.

Розділ 18.

два шляхи

1 Тепер давайте перейдемо до іншого уроку і навчання. Є два шляхи навчання і влади, одна Світла, інша Темряви. І велика різниця є між цими двома шляхами. На одному поставлені світлоносні ангели Божі, а над іншим ангели Сатани.

2 На одному Господь від віку і до віку, а на іншому правитель цього беззаконного часу.

Розділ 19.

шлях Світла

1 Шлях Світла такий: якщо хтось хоче пройти до якогось місця, нехай робить це ревно. Тому дане нам знання полягає у наступному:

2 Полюби Творця твого, бійся Того Хто зростив тебе, прославляй Того хто відкупив тебе від смерті, будь простий серцем, та багатий духом; не єднайся із тими хто іде дорогою смерті, знелюби все що не подобається Богу, зненавидь будь-яке лицемірство; не занедбуй заповіді Господні.

3 Не надимайся, але будь смиренно-думним в усьому, не присвоюй собі славу. Не зломишляй проти сусіда, не будь дозволяй душі своїй обману.

4 Не чини блуду, не чини перелюбу, не чини содомії. Не дозволяй щоб слово Господнє покинуло тебе через втручання буд-кого. Не зважай на особу, викриваючи гріх. Будь лагідним, будь тихим, бійся слів які почув (Іс. 66:2). Не пам’ятай зла брату своєму.

5 Не будь нерішучим, роздумуючи станеться чи ні. «Не взивай імені Божого намарно». Полюби ближнього свого більше свого власного життя. Не роби аборту, не чини дітовбивство. Не віднімай руки своєї від сина чи доньки, але з дитинства вчи їх страху Господньому (Пс. 33:12).

6 Не бажай добра ближнього, не будь скупим. Не єднайся душею з гордовитими, але спілкуйся із смиренними і праведними людьми. Прийми випробування як добро, знаючи що нічого не відбувається без Бога.

7 Не будь дводушним чи балакучим. Слухайся господарів на зразок Бога, у скромності та остраху. Не повелівай жорстоко своїм рабом чи слугою, що надіються на того самого Бога, щоб вони не перестали боятись Бога, який над усіма. Бо Він не прийшов кликати людей з огляду на особу, але тих кого приготував Дух.

8 Діли́ усе з ближнім своїм і не кажи що це твоя власність (Діян. 4:32), бо якщо ви ділитесь тим що нетлінне, то наскільки більше тим що тлінне? Не поспішай говорити, бо уста пастка смерті. Скільки зможеш підтримуй свою душу в чистоті.

9 Будь не тим хто простягає руку щоб узяти, і віднімає її щоб дати. Люби «як зіницю твого ока» тих хто говорить тобі слова Господні.

10 Пам’ятай про день суду вдень і вночі, і шукай щодня спільноти святих, також промовляючи, і навчаючи, та намагаючись врятувати душу словом, чи працюючи руками для відкулення твоїх гріхів.

11 Не вагайся щоб дати, і коли даєш не нарікай, але знай Хто є добрим скарбником, Який винагородить. «Дотримуй заповідей» котрі отримав, «нічого не додаючи і нічого не віднімаючи». Цілковито знелюби зло. «Суди справедливо».

12 Не починай сварок, але збери разом і примири тих що сперечаються. Визнавай твої гріхи. Не приступай до молитви із злим сумлінням. Це шлях Світла.

Розділ 20.

шлях Темряви

1 Але шлях Зла кривий і сповнений лихослів’я. Це шлях вічної смерті і покарання, і містить те що руйнує душу: ідолопоклонство, підступність, зарозумілість від влади, лицемірство, двоєдушність, перелюб, вбивство, крадіж, пиха, переступ, обман, злість, свавілля, чари, магія, жадібність, брак страху Божого.

2 Переслідування добра, ненависть до істини, любов до брехні, невіра у нагороду за праведність, не єднання із добром, байдужість до вдів і сиріт, чування у ночі без страху Божого, але у переслідуванні пороку, далекого від лагідності і терпіння, «любов до суєти, гонитва за нагородою», безжальність до бідного та пригніченого, лихослів’я, незнання Творця, вбивство дітей, нищення творіння Божого, відраза до нужденних, гноблення стражденних, захист багатих, несправедливість щодо бідних, гріховність у всьому.

Розділ 21.

завершення

1 Добре коли той хто дізнавшись про заповіді Господні, поступає відповідно до них. Бо той, хто так робить, буде прославлений у Царстві Божому, і той хто поступає по-іншому, загине разом із своїми справами. Для цього є воскресіння, для цього є віддяка.

2 Благаю тих, хто на високих постах, якщо хочете мати якусь раду від моєї доброї волі, майте між собою тих, кому ви вчинили добро, не залишайте їх.

3 Бо вже наступає день, коли все загине із Лукавим. «Господь і його віддяка вже наступають».

4 Благаю вас знову і знову бути добрими законодавцями один одному, залишатись вірними порадниками один одному, видаливши з-поміж себе все лицемірство.

5 Тепер, нехай Бог, що є Господом над усім світом, дасть вам мудрості, розуміння, розсудливості, знання його таїнств, терпіння.

6 І будьте навчені Богом, шукаючи те що Господь вимагає від вас, і побачите, що будете визнані вірними у день суду.

7 Якщо є якась добра пам’ять, роздумуйте про ці речі і пам’ятайте мене, що моє бажання і моя пильність можуть мати якесь добре завершення. Благаю вас, просячи вашої підтримки.

8 Доки з вами ця чудова посудина, не занедбуйте нічого із неї, але пильнуйте цих речей ретельно, сповнюйте кожну заповідь, бо це того варте.

9 Я ревно прагнув написати вам у міру своїх можливостей, щоб принести вам радість. Отримайте спасіння, діти любові і миру. Господь слави і всілякої ласки буде з вашим духом.

Преша сторінка Послання Варнави у Синайському Кодексі

курсивом позначено допоміжний текст, відсутній у базовому синайському оригіналі.