npo CT.62

Про презумпцію невинуватості в Українських реаліях

Є у мене знайомий ФОП (підприємець, якщо казати людською мовою), який постійно переживає нашестя ревізорів (а що поробиш — бізнес у нього “білий”. Навіть у 2015 році приходили, дарма, що мораторій). Так, от. Після кожного візиту ̶у̶п̶е̶р̶е̶д̶ж̶е̶н̶и̶х̶ ̶ шановних гостей, він йде до свого Юриста і той, проглядаючи акт перевірки каже, приблизно наступне:
 — Ось тут, любчику, ревізори порушують не лише закони здорового глузду, а й податкове законодавство України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 1 Протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тому, тут ми будемо судитися. Щодо порушення, викладеного на сторінці 363 акту перевірки, то тут ситуація 50 на 50, і я схильний вважати, що (хоча такого не буває) ревізори — праві. Тому, судитися будемо але я не гарантую…
 — Ні, не треба. Якщо я дійсно не правий, то я заплачу всю суму, і штрафи. Я хочу працювати чесно.

В моєму багатоквартирному будинку живе бідолашна, нещасна жінка. Декілька років тому вона хвалилася, що 5 років не платила за комунальні послуги а потім “віднесла кому треба пару гривень і мені весь борг (у пару тисяч гривень) списали” (тепер мені зрозуміло, чому декілька років тому, якось раптом всім жильцям підняли ціни на послуги). Зараз вона знаходиться на обліку у центрі зайнятості бо “кляті буржуї не дають заробити” і одночасно торгує на ринку всіляким дрібним крамом у кіоску свого друга. Зрозуміло, що “безкоштовно”. А, забула, вона ще нещодавно субсидію отримала.

До чого я розповідаю поважному панству ці історії? Та натрапила сьогодні знову на вислови Залізної Леді, її Заступника, та Пана-у-міцному-Шоломі: “скільки ставки не знижай, а все одно платити податки не будуть, бо українці всі не платять податки. Тому, нам не важливо що каже законодавча гілка влади. Ми — керуємо фінансами. А нам треба підвищити доходи бюджету за будь-яку ціну, бо ж треба нашу реформу енергозбереження підтримувати — субсидії виплачувати”, от і згадалося.
 А взагалі, я б на місці якоїсь поважної міцної компанії звернулася до суду із позовом “Про поновлення честі та гідності. Зобов’язати Уряд (або хоча б посадових осіб МінФіну) вибачитися, бо наша юридична особа є чесним і справним платником податків”. 
 Ніби ж в Україні діє презумпція невинуватості. Як? поважаюча себе посадова особа? дозволяє собі — в порушення ст. 62 Конституції України — казати, що “ви не платите податки. Вони не будуть платити податки”? Хоча, може судять по собі (я завжди підозріло ставилася до людей у яких житло за містом, офіс у місті, а авто немає. А також, коли особа живе виключно на матеріальну допомогу), як Ви гадаєте?