Сумки в українській традиції

У комплексі українського традиційного вбрання, де завжди є переплетеними і невіддільними практична значимість і краса оздоблення, особливу роль відіграють сумки та близькі до них аксесуари.

Найбільш популярними і поширеними з давніх часів є ткані парні торби з вовняних, конопляних та лляних ниток — бесаги, які були у вжитку на значній частині Правобережної України. Це, напевно, є найпростіший і надзвичайно зручний, практичний багатофункціональний варіант торби. Шилися бесаги з одного шматка тканини, як правило, чиноватого ткання (саржевого переплетення), оздобленого кольоровими суцільними або орнаментованими смугами. При цьому кінці підгиналися на однакову висоту і збоку зшивалися, а середня вільна частина слугувала за ручку. Речі рівномірно розподілялися у обох відділеннях, а часом навіть при потребі в бесагах можна було переносити дітей(!).

Також з тканини виготовлялись тайстри— ткані, а також вишиті на полотні торби з однією довгою ручкою через плече (Буковина, Покуття, Поділля). Ручка могла бути зроблена з тканини, але найчастіше з цією метою використовувалася ткана крайка.

На Гуцульщині ткали невеликі торбини з ручкою з пояса — дзьобні. Оздоблювались вони часто кутасиками. Носили їх жінки. А от чоловіки носили шкіряні невеликого розміру сумки, які заокруглені знизу, з довгою ручкою через плече — тобівки. Вони щедро оздоблювалися мосяжною роботою. Ще менші від тобівок є ташки прямокутної форми. Такі сумки годилися до комплексу святкового вбрання, і чоловіки тримали в них лише дрібні речі — тютюн, люльку (або файку), кремінь, трут, кресало, гроші.

На Поліссі виготовляли навіски — плетені полотняним переплетенням зі смужок кори дерев сумки різного розміру. Навіски складалися з двох частин, з яких більша накривала меншу. За ручку правив лляний шнур, чи вірьовка. Могли бути такі сумки без кришок і з двома ручками.

Окремо заслуговують на увагу речі, в яких люди переносили гроші. Це могли бути так само як і торби, виготовлені із текстилю гамани, гаманці та «кармани». Найчастіше їх приторочували до пояса, чи крайки. Цікавими є пізніші, пошиті з крамних різного кольору та малюнку тканин кармани, які оздоблювалися додатково зубцями, машинною вистрочкою. Носили такі речі в тих краях і в ті часи, коли шили керсетки й очіпки. Зберігали в них переважно паперові гроші. А от для монет шили окремі прямокутної форми мішечки-гаманці.

На Покутті, Гуцульщині, Поділлі в чоловічому костюмі окрім шкіряних сумок використовувалися мошни і мошонки — шкіряні гаманці у вигляді округлої приплюснутої торбинки, яка мала застібку-затяжку із шкіряних плетених шнурів, кінці яких оздоблювали китицями.

Автор статті: Юрій Мельничук

Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch
Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore
Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade