Як ми говоримо про гендер: 10 комунікаційних принципів, аби показати, що гендерна рівність для вас важлива

UNDP Ukraine

Текст: Florin Marin (адаптований переклад з англійської)

Ілюстрації: Sera Sezer

Нещодавні експерименти показали, що завдяки вмінню розмовляти іноземною мовою люди також навчаються думати і поводитися по-іншому. Але нам не обов’язково вивчати нові мови, щоб зрозуміти, який вплив має мова на наше сприйняття ідентичності і реальності. Зрештою, те, що ми говоримо, визначає, хто ми є.

З того часу, як я почав працювати в комунікаціях у підрозділі ПРООН з питань гендерної рівності, я чимало розмірковував про ту роль, яку відіграє мова у каталізації соціальних змін. Чим більше я переглядав звітів, історій та відео, тим глибше відчував важливість використання мови у такий спосіб, щоб це не посилювало нерівності й стереотипів, а навпаки — допомагало їх долати.

Спираючись на свій досвід, я виокремив 10 принципів, які можна взяти за основу для формування культури гендерно-чутливої комунікації як у Програмі розвитку ООН, так і в інших організаціях і структурах, що займаються тематикою розвитку.

Якщо коротко, мій список принципів виглядає ось так:

1. Не говорити про гендерну рівність як винятково жіночу проблему.

Це стосується кожного і кожної. Нам не вдасться розв’язати проблему гендерної нерівності, поки у всіх нас не буде розуміння того, що гендерні стереотипи впливають на те, як мислять, живуть і взаємодіють жінки і чоловіки.

Фото: Міхаіл Туркулет / Шведське посольство у Кишиніві

Розширення прав і можливостей деяких жінок саме по собі не може спричинити трансформаційні зміни у суспільстві. Якщо гендерні ролі залишаються назагал незмінними, жінки все одно матимуть обмежений вибір — чи то працювати вдвічі більше за чоловіків, чи наймати інших жінок, аби ті виконували домашні обов’язки, які вважаються жіночими.

Аби досягнути гендерної рівності у довготривалій перспективі, нам потрібно ставити під питання гендерні ролі і стереотипи, які приписують як жінкам, так і чоловікам. Щоб наблизитися до рівності, у процес мають бути залучені і жінки, і чоловіки.

2. Справедливе представлення краще за рівне представлення

Фото: ПРООН в Албанії

Не варто зациклюватися на рівному представництві, треба прагнути справедливого представництва. Якщо загальна картинка показує однакову кількість чоловіків і жінок, проте всі чоловіки — пожежники, а всі жінки — медсестри, то ця картинка сприяє поширенню соціально сконструйованих гендерних ролей. Цілеспрямовано зображуючи жінок у ролях, які традиційно виконують чоловіки, і чоловіків у ролях, які традиційно виконують жінки, ми можемо працювати над подоланням закорінених стереотипів.

3. Не применшувати роль жінок

У більшості суспільств види діяльності, які відводилися чоловікам, цінувалися і винагороджувалися більше, ніж ті, що вважалися жіночими. Ось чому звільнитися від гендерних стереотипів, на основі яких ми оцінюємо людську діяльність, настільки складно.

Ми маємо цілковито по-новому поглянути на цінність ролей і діяльності, яку ми вважаємо жіночою або чоловічою. Така робота, як догляд за дітьми чи дошкільна освіта, мають цінуватися не менше за роботу пожежників чи будівельників.

4. Не посилювати гендерні стереотипи

Не існує характеристик, поведінки чи схильностей, які були б властиві усім без винятку жінкам, так само як немає характеристик, властивих винятково чоловікам. Ці міфи пронизують гендерні стереотипи, деякі з яких навіть не вважаються проблемними. Наприклад, коли ми говоримо, що жінки більш схильні до співпраці, а чоловіки — до змагання, хоча це сприймається як комплімент, насправді ми все ще маємо справу зі стереотипами.

Подібним чином, кольори і символи, якими зазвичай позначають все, пов’язане з жінками і чоловіками, наділені певними характеристиками, що відображують гендерні ролі. Червоний (рожевий) колір сприймається, як щось емоційне й імпульсивне, а синій — як раціональне й стабільне. Краще відмовитися від використання цих кольорів на позначення чоловіків і жінок.

5. Покажіть різноманіття

Не всі жінки зазнають однакових форм дискримінації, і не всі чоловіки мають однакові привілеї. Літня жінка-ромка, що має інвалідність, стикається з цілком іншими проблемами, аніж молода жінка-лесбійка з високим рівнем доходів. Звертайте увагу на те, як гендерна ідентичність накладається на інші характеристики — такі як расова чи етнічна приналежність, вік, соціальний і майновий стан, інвалідність, сексуальна орієнтація, — що створюють особливі форми дискримінації та суспільної ізоляції. Намагайтеся якомога уважніше дослухатися до цих різноманітних досвідів і відповідно їх виражати.

6. Вживайте гендерно чутливу лексику

Маємо визнати, що гендер є соціально сконструйованим явищем. Варто звертати увагу, як ми говоримо про жінок у професійній сфері. Доречно вживати фемінітиви або ж використовувати множинну форму іменників.

Найпродуктивнішими способами утворення назв професій, які виконують жінки, є суфікси -к- (лікарка, юристка, директорка, викладачка, лідерка, водійка, координаторка, менеджерка, журналістка, завідувачка, авторка, чемпіонка, консультантка, архітекторка), -иц- (дослідниця, очільниця, урядовиця, мандрівниця), -ин- (філологиня, фахівчиня, аналітикиня). Сюди можна додати також такі приклади, як Уповноважений — Уповноважена Верховної ради, поліцейський — поліцейська.

У деяких випадках, коли знайти вдалу милозвучну форму не вдається, можна перефразувати в інший спосіб, наприклад, фахівчиня/спеціалістка з біоенергетики/етнографії/математики тощо. Іноді допомагають іншомовні слова, наприклад, «амбасадорка» на позначення жінки-посла.

Якщо потрібно уникнути акценту на статі, можна використати такий мовний прийом, як стратегія нейтралізації. Замість «студентки і студенти» можна сказати «студентство». Інші приклади — «учительство», «читацька аудиторія», «медіаспільнота».

7. Не робіть їх жертвами

Жінок зазвичай характеризують як безпомічних у ситуаціях, коли на них чекають випробування, або коли вони не мають чоловічої підтримки. Навіть якщо їм не все вдається, ми маємо віддати їм належно за те, як вони намагалися впоратися з проблемами. Краще вживати термін потерпілі від гендерно обумовеного насильства, аніж жертви гендерно обумовеного насильства, оскільки останнє поняття позбавляє жінку таких характеристик, як сила та здатність до дії. Розповідаючи про людей, намагайтеся робити це з повагою і порадьтеся з ними, як вони бажають бути зображеними у вашій розповіді.

8. Поблажливість — недоречна

Поблажливі висловлювання щодо жіночих невдач чи досягнень — аж надто поширені. Будьте обережні з висловами на кшталт жінок необхідно навчати важливості їхніх прав або жінкам необхідно покращувати самооцінку. Ці твердження створюють враження, що жінки самі винуваті у тому, що в них бракує коштів або освіти, з чим вони нерідко стикаються.

Фото: ПРООН у Чорногорії

Окрім того, варто переконатися у тому, що ви розповідаєте про досягнення жінки, як про щось, що сталося попри систематичну гендерну нерівність, а не попри те, що вона жінка. Уникайте формулювань на зразок: вона стала президенткою, незважаючи на те, що є жінкою, краще сказати: вона стала президенткою, незважаючи на гендерну нерівність і стереотипи.

9. Дивитися на факти

Оскільки гендер формує наше життя і самоідентичність у багатьох аспектах, більшість із нас мають доволі категоричну позицію щодо гендерних ролей і гендерних взаємовідносин. Ми маємо бути обережні, аби не робити узагальнення лише на основі власного досвіду і спостережень. Натомість нам варто зосередитися на тому, про що нам говорять факти й статистика і послухати думку експертів.

10. Бути відкритими

Коли доводиться ставити під сумнів наші звички і світогляд, цей досвід часто викликає внутрішній спротив. Проаналізувати, як ми спілкуємося, з гендерно-чутливої перспективи, може виявитися нелегким завданням, і потрібен певний час, аби до цього звикнути. Проте якщо ми готові навчатися і вдосконалюватися, з часом робити це буде все легше.


Я сподіваюся, що ці 10 принципів можуть послужити базовою граматикою нової мови — мови, яка допоможе нам сформувати світ рівності і залученості всіх.

Звичайно, ми розуміємо, що не можемо розв’язати проблему гендерної нерівності лише змінивши мову, яку ми використовуємо. Проте такі кроки допомагають змінити наше сприйняття. Вони показують, що як окремі особистості, спільноти й організації, ми визнаємо, розуміємо і намагаємося вирішувати проблему гендерної нерівності.

Докладніше про 10 принципів можна прочитати у повній версії публікації.


Вперше опіблуковано на medium.com 20 вересня 2018 р. Регіональним представництвом ПРООН у країнах Євразії. | Читати англійською

UNDP Ukraine

Written by

We partner with people at all levels of society to drive and sustain the kind of growth that improves quality of life for everyone.

Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch
Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore
Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade