Василь Крупка: не просто допомогти. А саме якісно допомогти, у потрібний час & потрібними ресурсами.
Сьогодні, в останній день червня 2016 року, ми розпочинаємо серію інтерв’ю з волонтерами та співробітниками представництва міжнародної гуманітарної організації ADRA в Україні для експериментальної рубрики “Голоси”. Перше інтерв’ю ми підготували з чудовим волонтером та співробітником Василем Крупкою.
Василь Крупка - Monitoring & Evaluation Manager ADRA Україна, працює з грудня 2014 року, відвідав низку куточків України, спідкувався з сотнями волонтерів та тисячами нужденних. Саме тому, у затишному куточку подвір’я маріупольського офісу ADRA, де наразі працює Василь, сьогодні спілкуємось про головне.
М.К.: Доброго дня, Василю, дякуємо за нагоду поспілкуватись, адже в такий буремний час, працюючи у великій гуманітарній організації, ясна річ, що часу на інтерв’ю просто замало.
В.К.: Доброго дня, Максиме! Так, давайте поговоримо.
М.К.: Василю, для початку, розкажіть будь ласка про себе - де народились, де зростали, де навчались. Взагалі, коротко опишіть своє життя до початку своєї роботи в ADRA Україна.
В.К.: Народився я у Чернівецькій області. Є там такий район Заставнівський, а в ньому невеличке село Добринівці. Ось, власне, звідти я.
В.К.: Там я закінчив школу, зростав. Згодом переїхав до Київської області, вступати до економічного факультету, який, власне, закінчив за напрямом “Економіка підприємства”. Потім навчався у КіСі, який зараз має назву КНУБА - Київський національний університет будівництва та архітектури за напрямом “Управління проектами та програмами”. Після того та, навіть, під час останнії курсів, я працював аналітиком, опрацьовував великі масиви даних. Робота полягала у продажах, здебільшого прямих, де відбувалась комунікація з клієнтами, робота зі складами, залишками, робив звіти задля утворення інструментарію для керівництва, згідно якого було б зручніще приймати рішення.
М.К.: На сьогоднішній день, працюючи в ADRA, можеш коротко охарактеризувати власні обов’язки, свій функціонал. Що саме ти робиш у ADRA?
В.К.: Якщо узагальнити, то робота моя полягає в тім, аби допомога, яку надає наша організація, потрапляла саме у потрібні руки, саме тим людям, які потребують нашої підтримки. Я займаюсь відбором людей, створенням анкет, форм, документації аби якомога найкраще провести відбір бенефіціарів. Аби відвезти допомогу та безпосередньо передати її людям.
М.К.: Тобто твоя робота безпосередньо пов’язана з комунікацією з людьми. Що для тебе є ця комунікація?
задовільнити їх. Адже людей, які звертаються до нас за допомогою завжди більше, ніж тих ресурсів, які ми маємо. Тому завжди існує певна оптимізація, вибір, саме кого обрати наразі, а кого, якщо буде допомога, пізніше. А кому відмовити взагалі, адже і з такими ситуаціями потрібно працювати. І не лише відмовити, а саме як відмовити. Аби людина не сприйняла це занадто особисто. У цьому і є найбільша складність - кому відмовити і як відмовити. З цим, будучи відвертим, я ще працюю. Навчаюсь так працювати.
М.К.: Кожен з нас може опинитись у такій ситуації, як більшість бенефіціарів нашої допомоги. Скажи, чи бували кризові ситуації? Як ти з них виходив, як шукав рішення?
В.К.: Була низка історій. Здебільшого це жінки - я бачив їхній плач, їхні сльози, слухав їхні історії. І було все це дуже складно, навіть, часом, неприємно від усвідомлення усього. І ми, як організація ADRA, не завжди можемо допомогти таким людям. Тоді я допомагав сам, власними силами, вислуховував. Але ж буває і так, що обіцяєш людям, але згодом не виходить допомогти. Так, бувало і брехуном називали і організацію критикували, але це було ще на початку моєї роботи. Бувало й таке, що і я не витримував, виказував своє особисте ставлення, людське відношення до ситуації. Емоційно спілкувався з людьми, про що тепер жалкую. Потім просив вибачення у цих людей від свого імені, від імені організації. Але тепер я дуже обережно ставлюся до висловлювань та обіцянок, поводжуся більш делікатно та стримано у спілкуванні з людьми.
М.К.: Ти сьогодні працюєш у Маріуполі. Як тебе прийняло це місто, люди? Як тобі команда, до якої ти потрапив?
В.К.: Мені дуже подобається Маріуполь. Дуже подобається місто, мешканці, велич цього міста. Особливо подобається наш офіс та команда ADRA в Маріуполі, мабуть, найкраща команда та атмосфера в моєму житті, порівнюючи з попереднім досвідом своєї діяльності.
М.К.: Чим займаєшся у вільний час?
В.К.: Як і всі. Якщо виходить іноді, то відпочиваю, читаю, займаюсь справами, гуляю, спілкуюсь з людьми.
М.К.: Які три речі ти хотів би побажати мешканцям Маріуполя та зони конфлікту?
В.К.: Насамперед цінувати та любити місто або місцевість, у якому/якій ви мешкаєте. Друге, була історія така, я був вражений: ми допомогли одній родині, яка під час заповнення аплікації вказала, що знає і інших нужденних. І вразі отримання допомоги - обов’язково віддам частину цим сім’ям. Це мене дуже вразило. Тому, звертаюсь до тих, хто має щось зайве або може допомогти - обов’язково зробіть це. Знайдіть інших, кому не вистачає того, що ви маєте - і допоможіть їм. Особливо в час кризи, війни, конфлікту. І третє: війна, конфлікт завжди мають початок. Тому мусять мати і кінець. Рано чи пізно. Важко зпрогнозувати коли саме, але саме цей кінець має давати надію мешканцям як і Маріуполя, так і зони конфлікту вцілому.
М.К.: Що для тебе є найбільшим здобутком в роботі у ADRA?
В.К.: Це складне питання. Не знаю, що саме назвати. Хоча. Я в роботі багато спілкуюсь з іноземцями, від яких я навчився одній важливій якості - вмінню якісно допомагати. Мене вразили ці люди тим, що їхнє ставлення до людини, її гідності та відношення до сервісу для цієї людини - дуже ретельне. Якщо українцю важливо допомогти іншому. То мене ще й навчили не просто допомогти, а як допомогти, як якісно допомогти і надати саме те, що необхідно і саме тоді, коли ця допомога необхідна. Ось ця якість для мене є здобутком.
М.К.: І останнє питання, з переліку тих, які я готую певній частині колег - якщо б ти мав можливість обрати будь-яку країну світу і в рамках діяльності в ADRA зміг би поїхати працювати експатом - яку б країну ти обрав і чому?
В.К.: Мені дуже подобаються східні країни. Типу Вірменії, Азербайджану, Таджикістану. Мені подобаються люди з тих країн, їхне ставлення до інших, відношення до батьків. Мабуть, обрав би якусь з таких.
М.К.: Дякую, Василю. На цьому наше перше експериментальне інтерв’ю завершено. До зустрічі!
В.К.: Щасти!
Інтерв’ю підготував PR Manager ADRA Ukraine Максим Кицюк.
