Тетяна Рєпіна: складні завдання ми виконуємо швидко, неможливі - трохи повільніше.

Тетяна Рєпіна. Фото: Кицюк Максим, Серпень 2016.

Тетяна Олександрівна Рєпіна працює бухгалтером у маріупольському офісі ADRA Україна від початку квітня поточного 2016 року. Тетяна мешкає в Маріуполі, добре знає місто в якому зростала та працювала. Виховує семирічного сина, який вже цього вересня піде до першого класу. Сьогодні ми спілкуємось у затишному подвір’ї маріупольського офісу ADRA і цим інтерв’ю продовжуємо нашу рубрику “Голоси”.


М.К.: Доброго дня, Тетяно. Радий бачити вас. Давайте сьогодні поговоримо з вами для рубрики “Голоси” і дізнаємось трохи більше про ваше життя, досвід, здобутки та мрії.

Т.Р.: Вітаю, Максиме. Я щоправда трохи хвилююсь, більше, ніж у часи аудиту, бо ніколи в житті інтерв’ю не давала.

М.К.: Ну давайте починати. Тетяно, розкажіть про себе. Де ви народились, де зростали, де навчались? Де працювали до того моменту, як почалась ваша діяльність в ADRA Україна?

Т.Р.: Народилась я в місті Маріуполь, навчалась у Бердянському педагогічному інституті, потім здобувала другу вищу освіту в Міжрегіональній Академії Управління Персоналом, за напрямом “Облік та Аудит”. До роботи в ADRA Україна, я працювала головних бухгалтером будівельної компанії, раніше працювала бухгалтером СТО, ще раніше - у приватній компанії, яка займалась продажом вугілля. Багато де загалом.

М.К.: Так, непоганий досвід. А щодо ADRA Україна - який ваш персональний функціонал в організації? Що саме ви робите, ким працюєте?

Т.Р.: Ну на данний момент я займаюсь первинною документацією, готую звіти, роблю проплати, займаюсь бухгалтерією одним словом. А ще зарплатню нараховую.


Робоче місце Тетяни. Фото: Максим Кицюк, Серпень 2016.

М.К.: Це добре, звісно. А тепер поговоримо про спілкування з людьми. Чи відбувається безпосередній контакт у твої роботі з пересічними мешканцями? Як ти комунікуєш з людьми? І що для тебе ця комунікація?

Т.Р.: Так контактую. Востаннє кілька днів тому. Кожен раз коли з ними спілкуєшся, дуже хвилюєшся, переживаєш кожну історію внутрішньо, співчуваєш, адже я сама пережила схожу ситуацію і була на місці цих людей. Хочеш усім допомогти, але усвідомлюєш, що можливості наші трохи обмежені.

М.К.: Не те слово, погоджуюсь. А щодо кризових ситуацій, Тетяно. Чи бували такі у вашій роботі і якщо так, то яким чином ви вирішували їх, як виходили з патових ситуацій?

Т.Р.: Ну тут все, як казав мій колега Василь Крупка: “Складні завдання ми виконуємо швидко, неможливі - трохи повільніше”. Ясна річ, що кризові ситуацію трапляються, проте ми намагаємось вирішувати і вирішуємо їх спільно, командно, співробітниками ADRA і в нас все виходить.

М.К.: Добре, дякую. Наступне питання стосується міста, в якому ми працюємо. Багато з нас є немісцеві, тому їхнє враження цікаве з одного боку, проте ви - місцева. Цікава ваша сторона. Розкажіть, що для вас Маріуполь?

Т.Р.: Маріуполь для мене все. Я це добре усвідомила саме тоді, коли залишала свій дім під час обстрілів і разом з сином переїздила до Криму. Я тимчасово мешкала у Сімферополі, але дуже добре зрозуміла там, що моя Батьківщина - це Маріуполь. Дуже добре місто, я його дуже люблю і воно мені дуже подобається. Для мене це місто - все.


Рєпіна Тетяна. Фото: Максим Кицюк, Серпень 2016.

М.К.: Дякую. Рідне місто - воно завжди залишається найріднішим, безумовно. А яким чином ви проводите свій вільний час?

Т.Р.: Як? З дитиною. Майже весь час. І намагаюсь приділяти своєму синові весь вільний час, який маю. Ходимо разом у кіно, театр, гуляємо в парках. Йому зараз 7 років, у вересні вже піде до першого класу.

М.К.: Які три побажання ви маєте для мешканців як і Маріуполя, так і для усіх людей, які живуть у безпосередній близкості до лінії розмежування? Що б ви їм побажали? Три речі.

Т.Р.: Ну найперше, це бажаю не впадати у розпач, мати терпіння, надію, адже все ж таки все буде добре. Друга річ - це побажання миру. Ну і здоров’я - третє. Їм та їхнім сім’ям. Все налагодиться. Все буде добре.

М.К.: Дякую. Сподіваюсь, що вони прочитають ці побажання. А тепер поговоримо про здобутки. Який ваш найбільший персональний здобуток під час роботи в ADRA Україна?

Т.Р.: Навіть і не знаю, що назвати. Хоча мушу відмітити, що тут, в ADRA Україна, дуже хороший та дружній колектив, це мене дуже вразило. Якось раніше мені доводилось працювати серед не дуже хороших людей і по-троху формувалась певна зневіра до людей, проте саме тут, і це можна прирівняти до здобутку, я побачила, що хороших людей багато, що вони існують. І мені дуже добре та комфортно тут працюється, тому здобутком я визначу те, що в офісі має місце хороший колектив, який дійсно допомагає людям, не на словах. А це дійсно дуже важливо сьогодні.

М.К.: В ADRA існує така практика,навіть точніше, можливість, попрацювати на благо нужденних у будь-якій іншій країні Світу. Яку б країну ви обрали? І чому?

Т.Р.: Ох, я навіть не знаю. В нас тут роботи ще сила-силенна, проте, мабуть, я попрацювала б у Сирії. Там люди дуже бідують і я б хотіла їм допомогти.


Рєпіна Тетяна. Фото: Максим Кицюк, Серпень 2016.

М.К.: Сміливий вибір, Тетяно. Дякую за цю розмову!

Т.Р.: Дякую тобі, Макс!


Інтерв’ю створено в рамках експериментальної рубрики “Голоси” Максимом Кицюком. Стаття також опублікована на сайті ADRA Україна.

Show your support

Clapping shows how much you appreciated ADRA Ukraine’s story.