Перша сходинка

Кілька місяців тому до Львова почали приходити перші вживані Татра з Берліна і це викликаложваві дискусії у львівському вічно обуреному фейсбуці. Я тоді також долучився та написав пост про те, чому купувати вживані трамваї це нормально. Коли ж ці трамваї таки вийшли на маршрути, львів’яни побачили, що це не старі розвалюхи, а дуже пристойна техніка, яка деталями та плавністю ходу справляє враження не гірше, ніж нова техніка. Але виліз інший неприємний момент — деякі збудовані останніми роками у Львові підвищені трамвайні платформи виявилися настільки підвищеними, що не дають відкриватися дверям, які у новоприбулих вагонах відчиняються назовні.

Щоправда, зі старими трамваями та високими платформами теж не все вийшло гладко. Двері-то в них відкривалися, але перша сходинка деколи опинялася відчутно нижче платформи, через що люди періодично шпортаються та падають. Чому так вийшло і якою мала би бути висота платформ, щоби не було таких нестиковок? Щоби краще розібратися у цьому питанні я напросився у трамвайне депо на Городоцькій — міряти сходинки трамваїв.

2. Для початку кілька фоток львівських платформ зі сторінки ФБ-спільноти Зручне місто. Ось одна із сихівських платформ, вища за підлогу електронівського вагона.

3. А ось платформа на Чернівецькій 36 см заввишки.

4. Всі ці платформи проектувалися під час дії ДБН В.2.3–5–2001 «Вулиці та дороги населених пунктів», який каже, що платформи на трамвайних зупинках повинні мати висоту 15–30 см (на скріншоті).

5. У новішому ДБН В.2.3.-18:2007 «Трамвайні і тролейбусні лінії. Загальні вимоги до проектування» у одному пункті говориться, що платформа має бути на рівні першої сходинки і у цьому надто абстрактрому визначенні закладене непорозуміння, адже величина першої сходинки не є константою. Бандажі трамвайних коліс стираються і вагон з часом присідає на кілька сантиметрів, пружини візків стискаються під навантаженням і висота сходинки гуляє.

Інший пункт того ж ДБН-у каже, що висота платформи має бути 360 плюс-мінус 60 мм. Який із цих пунктів важливіший — дискусійне питання, але давайте візьмемо рулетку та глянемо, як вони стикуються з реальністю.

6. Першим ділом заміряємо двері однієї з екс-берлінських Татр, поява яких у Львові і спровокувала платформогейт. Як бачимо висота від верху рейки до низу гумового дверного ущільнювача трішечки менша за 32 см. До металевої частини дверей близько 38 см. Тобто навіть порожній вагон при відкриванні дверей на Чернівецькій притерся би до неї гумою.

7. При цьому при відкриванні двері берлінських Татр від’їжджають від кузова максимально на 23 см. Тобто ця відстань така, що компенсувати висоту платформи відстанню від неї до рейок не вийде — утвориться занадто широка щілина, у яку хтось може провалитися та щось собі поламати.

8. Повністю відчинені двері виступають на 17 см.

9. А що там в Електрона? У депо якраз стояв п’ятисекційник №1179. Висота підлоги біля вихода тут 32 см, але сам поріг ніби подвійний — двері заходять на 5 см нижче підлоги і утворюється невелика поличка. До того ж на фото видно кожух колісної пари який виступає відносно решти кузова на 8 см. Тобто, як не крути, а десятисантиметрова щілина між платформою та порогом залишиться.

10. Шкода, що електронівські конструктори не підгледіли таку ідею невеликого виступа під дверима, який максимально закриває щілину між порогом та платформою та робить вхід зручнішим.

11. Наприклад у німецькому Ляйпцигу це виглядає так.

12. Хороша новина — розсувні двері Електрона при відкриванні відходять від кузова на ті ж 8 см, тобто він зможе відкрити двері всюди, де фізично зможе проїхати.

13. Тут можна бачити відстань від низу дверей до рейки.

14. Але звісно, не всі вагони у депо — Електрони та берлінські Татри із новенькими колісними бандажами. Відшукали на канаві вагон із максимально сточеними колесами — висота першої сходинки в нього виявилася вже 28 см. Тобто все та ж платформа на Чернівецькій виходить на 8 см вище за неї — привіт, політ носом уперед. І це ще без пасажирів у салоні.

15. Єдиний вагон, якому без питань підходять навіть найвищі львівські платформи — заслужена Гота. Старий кінь борозни не зіпсує :)

16. І що ж робити? Спробував накинути профіль платформи, яка не мала би спричиняти проблем при відкриванні дверей навіть на максимально сточених колесах. Виходить, що вона не повинна бути вищою за 24 см відносно головки рейки. Відстань по ширині у 8 см, звісно, могла би бути меншою, але доводиться рахуватися із більш широкими Електронами.

17. У Електрона ж конструкція кузова та порогів така, що у будь-якому випадку між платформою та підлогою виходить зазор у 10 см. Було би незле, якби Електронівці доопрацювали підлогу біля виходу із врахуванням закордонного досвіду, але чи цікаво це їм? Хм-хм…

18. Загалом вийшла досить патова ситуація і поки незрозуміло, як із неї будуть виходити та що робити із усіма вже збудованими платформами. Наразі результати цих замірів враховані у проекті реконструкції площі Двірцевої і на її зупинках вже повинні будуть відкриватися двері всіх наявних львівських трамваїв.

Якщо ж говорити про текст ДБН-у про платформи, то я би трохи доопрацював його формулювання. Як на мене, правильніше було би написати не “платформа на рівні першої сходинки”, а “перепад по висоті між першою сходинкою трамвая у завантаженому стані та краєм платформи повинен бути не більше за Х см.” Скільки має бути цей “Х” вже питання до обговорення. Ну і варто мабуть додати уточнення, що цей “Х” можна збільшувати для забезпечення безперешкодного відкривання дверей, щоби знову не вийшло, як завжди.

Дивіться також:

Мої 5 копійок про Татри з Берліна

Якою має бути хороша зупинка громадського транспорту?

Вулиця для всіх по-німецьки. Прогулянка по Карла Лібкнехта

Tags: дилема, трамвай, транспорт


Originally published at alex-shutyuk.livejournal.com.