Віртуалізація вже давно грає важливу роль у роботі сучасних організацій у будь-якій сфері, від бізнесу до урядових установ. Своєю популярністю технологія віртуалізації завдячує перевагам, які вона надає у роботі з обладнанням та розподіленні обчислювальної потужності. Такими перевагами є гнучкість, економічність, надійність, портативність, довільне масштабування, та інші.
Апаратна віртуалізація уможливлена використанням платформ віртуалізації, що дозволяють створювати віртуальні ІТ-середовища та керувати ними. У наш час два основних гравця, що домінують на ринку рішень для віртуалізації — це VMware vs Hyper-V. Щоб зрозуміти, яке із двох рішень підійде для побудови віртуального середовища у вашій організації, найкраще напряму їх порівняти.
У цій статті ми пояснимо різницю між типами гіпервізорів, і оглянемо основні переваги та недоліки двох платформ віртуалізації — Hyper-V та VMware. Додатково розглянемо певні рекомендації щодо резервного копіювання даних та захисту віртуальних ІТ-середовищ.
Гіпервізори: типи
Гіпервізори бувають двох типів. Гіпервізори першого типу взаємодіють безпосередньо із апаратною частиною комп’ютера, та не потребують встановлення операційних систем (ОС) для повноцінної роботи. Гіпервізору другого типу, у свою чергу, для роботи потрібна ОС, оскільки доступ до апаратної частини здійснюється через неї. Спеціалісти галузі віртуалізації рахують гіпервізори першого типу більш ефективними, оскільки пряма взаємодія з обладнанням дозволяє таким рішенням забезпечувати кращу швидкодію віртуальних машин та, як наслідок, цілих ІТ-інфраструктур.
Для прикладу, гіпервізорами першого типу є Microsoft Hyper-V та VMware ESXi. А ось VMware Workstation вже є рішенням другого типу. Для сучасної організації гіпервізори першого типу є кращим вибором. Гіпервізор другого типу цілком підходить для індивідуального використання, але його можливостей та швидкодії майже напевно буде замало для побудови високопродуктивного ІТ-середовища корпоративного рівня.
Що таке VMware vSphere?
На відміну від Hyper-V, VMware vSphere являє собою цілий комплект рішень для віртуалізації. Цей комплект включає у себе VMware ESXi — гіпервізор першого типу, що по можливостях приблизно аналогічний Hyper-V від Microsoft. VMware ESXi встановлюється прямо на сервер, а вже потім розподіляє наявну обчислювальну потужність між віртуальними машинами у системі. Віртуальні машини (ВМ) ESXi запускаються на високопродуктивній кластерній файловій системі Virtual Machine File System (VMFS).
Попередні версії гіпервізора ESXi від VMware використовували ядро Linux, проте зараз рішення запускається на мікроядрі VMkernel. Це мікоядро використовує рівень емуляції Linux для розміщення гостьових віртуальних машин, і взаємодіє з процесорами та ОЗП. Для взаємодії з іншими компонентами системи, такими як накопичувачі і мережеві адаптери, ESXi використовує спеціалізовані модулі, з’єднані через ще один модуль — VMKlinux. До списку компонентів VMware vSphere входять такі рішення як інструмент управління ESXi і службами баз даних — vCenter Server, браузерний інтерфейс віддаленого підключення до vCenter — VMware vSphere Client, та інші.
Що таке Microsoft Hyper-V?
Нативний гіпервізор Microsoft Hyper-V є додатковим компонентом продуктів серії Windows Server, починаючи з версії Windows Server 2008. Hyper-V також включений у ліцензії x64-bit Pro та Enterprise для Windows 8, 8.1, 10, і 11. Окрім того, Microsoft пропонує окреме безкоштовне рішення із обмеженим набором функцій — Hyper-V Server.
Як і VMware, Hyper-V використовує архітектуру мікроядер, у якій служби і драйвери пристроїв працюють окремо від апаратного рівня. Така побудова означає, що Hyper-V використовує менше ресурсів на керування пристроями та службами що не залежать від гіпервізора. В результаті, Hyper-V швидко працює та просто масштабується.
У інфраструктурі Hyper-V, основна ОС із встановленим гіпервізором стає батьківською віртуальною машиною. Гостьові ВМ з іншими операційними системами сприймаються батьківською ВМ як дочірні. І хоча всі віртуальні машини фактично розділяють між собою обчислювальні ресурси фізичного сервера, за розподіл ресурсів між гостьовими машинами відповідає батьківська ВМ.
VMware vs Hyper-V: порівняння
Незважаючи на загальну схожість, рішення від Hyper-V та VMware мають індивідуальні переваги та недоліки, що варті уваги. При виборі платформи віртуалізації, слід визначити потреби організації, а потім ретельно порівняти можливості і особливості двох рішень, оскільки при побудові і подальшій підтримці віртуального середовища будь-яка дрібниця може бути критично важливою.
- Як VMware так і Hyper-V мають власні інструменти управління, що цілком справляються зі своїми завданнями. Тут вибір залежить виключно від ваших особистих уподобань.
- Порівнюючи організацію сховищ даних, потрібно враховувати особливості Virtual Machine File System (VMFS) в VMware ESXi та Resilient File System (ReFS) в Hyper-V. Можливості кластеризації в обох системах майже ідентичні, але Cluster Shared Volume в Hyper-V є складнішим у використанні аніж аналог від VMware.
- На обидвох платформах реалізована технологія снепшотів (в Hyper-V вони тепер називаються “чекпойнти”). Снепшот це моментальна копія стану та даних віртуальної машини, що допомагає запобігти втраті даних у разі виникнення збою на ВМ. Тут рішення від Microsoft випереджає основного конкурента — на відміну від снепшотів у VMware, чекпойнти Hyper-V можуть створюватися без значного впливу на швидкодію віртуальних машин та ІТ-середовища. Також, у разі потреби, збережені чекпойнти можна перемістити до іншого сховища. Більше того, з Hyper-V можна створити до 64-х чекпойнтів для кожної віртуальної машини, у той час як кількість аналогічних снепшотів у VMware обмежена до 32-х.
- Обидва гіпервізори застосовують методи керування пам’яттю, щоб оптимізувати використання ОЗП віртуальними машинами. У VMware це реалізовано через взаємодію декількох методів, у той час як Hyper-V має універсальне рішення — Dynamic Memory. Це ще одна перевага Hyper-V: простіше та більш ефективне керування пам’яттю, порівняно із VMware.
- Більша кількість підтримуваних ОС є значним плюсом гіпервізора від VMware, який може працювати з багатьма системами включно з Windows, macOS, Linux та Unix. Підтримка Hyper-V обмежена Windows та ще декількома ОС, такими як FreeBSD і Linux. Якщо ширша підтримка ОС, особливо старіших, є критичною для вашої організації, рішення від VMware напевно підійде вам більше. Втім, якщо переважна більшість ваших ВМ працює на OS Windows, Hyper-V стане хорошою альтернативою.
- І VMware, і Hyper-V є рішеннями, що масштабуються. З цієї точки зору, визначити однозначного переможця складно. У той час як VMware може взаємодіяти з більшою кількістю логічних і віртуальних процесорів на одному хості, кожен хост та кожна ВМ на Hyper-V може працювати з більшим об’ємом ОЗП.
- Обидва рішення мають вбудовані технології забезпечення безпеки даних. VMware може шифрувати дані як у стані спокою, так і на ходу, навіть під час міграції інфраструктури між серверами. У Hyper-V керування налаштуваннями безпеки здійснюється через Active Directory, а сам набір захисних компонентів є набагато більш обширним, аніж у VMware.
- Вартість ліцензії в межах кожної з платформ може значно відрізнятися, залежно від видання, яке ви купуєте. Порівнювати ціни VMware vs Hyper-V напряму досить складно, оскільки ці ціни залежать від різних параметрів. Ліцензування VMware оплачується за кожен фізичний процесор, у той час як в Hyper-V ціна залежить від кількості процесорних ядер на хості. Комплексна схема ціноутворення ліцензій VMware підходить для великих підприємств. З іншого боку, більш гнучка система ліцензування Hyper-V може бути привабливішою для малих організацій із обмеженими бюджетами.
Важлива порада: не забувайте про бекап Hyper-V та VMware
Слово “бекап” (англ. “backup”) напевно відоме всім, хто хоч якось пов’язаний зі сферою сучасних інформаційних технологій. Бекап даних (англ. “data backup”) — резервне копіювання даних. Це означає створення і зберігання копії даних з метою використання її для відновлення даних у разі втрати оригіналу.
Причиною втрати оригінальних даних може стати будь-який збій, такий як пошкодження апаратної частини сервера чи робочої станції, незаплановане відключення електроенергії, помилкове видалення даних, шифрування даних програмою-вимагачем, тощо. Втім, незалежно від важливості даних, що зберігаються і обробляються у віртуальних середовищах, у багатьох організаціях резервне копіювання або налагоджене на базовому, недостатньому рівні, або не організоване взагалі.
Подбайте про безпеку критично важливих даних та безперервність внутрішніх і зовнішніх процесів вашої організації встановивши NAKIVO Backup & Replication.
NAKIVO Backup & Replication це універсальне програмне рішення що допомагає організувати резервне копіювання для VMware та Hyper-V, і забезпечити відновлення даних в разі їх помилкового чи навмисного видалення, шифрування програмами-вимагачами, чи пошкодження. Рішення також може захистити дані на фізичних серверах та робочих станціях, у хмарних (наприклад, Amazon EC2) та гібридних середовищах. За допомогою бекапів, створених із NAKIVO Backup & Replication, можна швидко відновити не лише окремі файли та блоки даних, але й цілі віртуальні машини та інфраструктури ІТ-середовищ.
Післямова: Hyper-V чи VMware?
Вибір платформи віртуалізації для організації вимагає відповідального підходу. Як Hyper-V так і VMware мають більш ніж достатньо можливостей для побудови високопродуктивного віртуального середовища корпоративного рівня. В цілому, кінцевий вибір залежить від наявних апаратних ресурсів, потрібних операційних систем для віртуальних машин, вимог до безпеки, виділених бюджетів, та уподобань адміністратора.
