Замість передмови або Трохи страшних історій на ніч

Уяви, що ти дивишся фільм жахів.

На екрані головний герой заходить у старий будинок десь на околиці міста посеред болотистої місцевості. Він проходить по довгому коридору, ловить себе на думці, що зовні дім видавався не таким великим, як всередині. Під ногами поскрипує дерев’яна підлога і цей звук відлунням розносится навкруги. На вулиці чутно гуркіт грому, блискавка пробивається крізь щілини у стінах та висмикує з темряви той нескінченний коридор з дверима по обидва боки.

Герой іноді зупиняється, озирається навкруги, прислуховується та йде далі. Він би і радий не ходити цими моторошними місцями вночі, але сценаристам, які запроторили його сюди, видніше.

Нарешті в кінці коридору герой бачить ті двері, які він шукав. Він заходить у напівтемну кімнату, тільки повний місяць, що пробився крізь хмари, дивиться у вікно і завдяки його світлу можна розрізнити старі меблі, вкриті пилом, павутиння, що звисає згори, на підлозі розкидані книжки, дитячі іграшки та інший мотлох.

Від протягу двері гучно закриваються, що змушує героя (і глядача) підскочити на місці від несподіванки.

Герой оглядає кімнату та бачить велике дзеркало на стіні навпроти дверей, він починає рухатись до нього, під ногами хрумтять частки скла та пронизливо скрипить стара підлога. Через товстий шар багнюки в дзеркалі нічого не видно, герой одним рухом змахує бруд та… у відображенні позаду себе він бачить темну фігуру.

Герой обертається, але позаду вже нікого немає. Він тяжко дихає, серце ледве не випригує з грудей, вуха заклало та чутно як кров циркулює у тілі… Проходить хвилина і він потроху починає приходити до тями, озирається і думає, що то йому примарилось, але у цей час позаду нього проминає чиясь тінь…

Уявив?

Банальна історія зі старим будинком та привидами, що неочікувано з’являються перед героями, а ще додаємо відповідний музичний супровід і отримаємо історію, що може полоскотати нерви під час нічного перегляду, особливо якщо ти сам удома.

А тепер уяви, що ти дивишся цю історію не на екрані телевізора, а очима самого героя. І найголовніше – ти сам можеш обирати, у який бік дивитись.

Ось ти стоїш посеред довгого коридору і чуєш, як десь скрипить підлога, дзвін скла, каркання ворон на вулиці, гуркіт грому, бачиш спалахи блискавки крізь щілини старих стін. Ти можеш подивитись вперед, можеш озирнутись назад.

Ти вже у кімнаті. Позаду тебе від протягу гучно зачиняються двері. Ти можеш озирнутись та побачити стовп пилу, що здійнявся від удару. Скрізь вікно ти бачишь повний місяць, світло якого вихоплює з темряви силуети старих меблів, на підлозі розкидані якісь книжки чи журнали, дитячі іграшки, навпроти себе ти бачиш дзеркало з товстим шаром бруду…

Саме так і виглядає “відео 360” або “сферичне відео” — глядач за допомогою окулярів віртуальної реальності опиняється ніби у середині кадру, в епіцентрі того, що відбувається у відео, він сам може обирати, куди і коли дивитись. За рахунок цього можна відчути ефект присутності, коли тобі здається, що все це відбувається насправді.

При перегляді таких відео можуть постраждати не тільки ваші нерви, але і телефони

Саме тому я більше не дивлюся фільми жахів у такому форматі, бо дуже страшно.

Але сферичним відео можна не тільки лякати.

Реклама, освіта, спортивні змагання, концерти, туризм — ці сфери використання “відео 360” відкривають безмежні можливості.

Не виходячи з дому, ти можеш відвідати концерт улюбленого виконавця, який проходить в іншій країні чи опинитись у першому ряді на змаганнях з баскетболу в Америці.

На уроці хімії ти можеш побачити, як утворюються молекулярні зв’язки, на фізиці прослідкувати за електронами в електричному ланцюжку. На уроках географії ти можеш опинитись у джунглях Амазонки чи на дні Маріанської западини.

Стрибнути з парашутом, проїхатись на крутій тачці, поплавати з акулами, побувати на Міжнародній космічній станції — це все вже реально зробити за півгодини не встаючи з крісла!

Ласкаво прошу до світу “відео 360”!


Цим нарисом я відкриваю цикл власних статей та перекладів про то, що таке сферичне відео, як його можна переглядати, для чого його можна використовувати та інше.

Коментуйте, критикуйте та діліться враженнями.