Воїн-земляк: Олег Ковалішин

Про те, що “Рейдер” народився у Бахмуті (тоді- Артемівську), сповіщають побратими з батальойону “Донбас”

Ковалишин Олег Ярославович: рограміст, аналітик, автор статей української Вікіпедії під ніком Raider. Учасник Євромайдану,19.02.14 був поранений.
Дата та місце нарождення: 1978 р., м. Артемівськ, Донецька область.
Дата та місце загибелі: 23 травня 2014 р., с. Карлівка, Донецька область.
Військове звання: Рядовий.
Військова посада: Військовий підрозділ: 3-й Батальйон оперативного призначення НГУ «Донбас».
Обставини загибелі: Загинув у бою з терористами біля села Карлівка, потрапивши у засідку. Був важко поранений, відмовився здаватися; розстріляний з підствольних гранатометів.

Стаття з вікімедія:
Олег народився у 1978 році, походив з Артемівська. Останні роки жив у Києві, працював програмістом та аналітиком. Не був членом жодної партії чи політичної організації. Олег зареєструвався в українській Вікіпедії 4 квітня 2007 року, а з осені став активно писати статті.
Був одним з найактивніших вікіпедистів, зробив близько 20 тисяч редагувань та започаткував майже тисячу нових статей.
Як вікіпедист Raider мав широке коло інтересів. Найбільше статей він написав з історичної тематики — передусім історії Стародавнього світу та середньовіччя, але він також писав статті з економіки, зоології та з інших тематик, як наукових так і з повсякденних. Raider любив писати на
основі якісних друкованих джерел, часто писав статті на основі інформації, якої не було в Інтернеті, спеціально їздив до выдадтних бібліотек та зібрав найповнішу інформацію.
16 квітня 2014 Олег написав у своєму блозі, що він записався добровольцем у батальйон «Донбас». Він не боявся війни, бо вважав, що він дорослий і ще не змучений життям, а тому має боротися за свою долю і долю наступного покоління… У батальйоні Олег узяв таке ж псевдо, як і у Вікіпедії — «Рейдер». 23 травня батальйон «Донбас» потрапив у засідку терористів з «Батальйону
Восток» поблизу села Карлівка на Донеччині. В ході бою загинули п’ятеро бійців добровольчого батальйону, одним із яких був Рейдер. Під час бою він знищив одного терориста, був важко оранений, проте відмовився здаватися. Він був розстріляний з підствольних гранатометів…
У день цієї публікації минає місяць з дня загибелі Олега… На жаль, його й досі не поховано — тіло ще в день бою було викрадене терористами, і за місяць рідним і бойовим побратимам загиблого
не вдалося його знайти.

СТАТТЯ 0629
Первый бой «Донбасса». Сооснователь украинской Википедии погиб в перестрелке с террористами, — ФОТО
23 мая 2014 года возле села Карловка, расположенного в 15 километрах от Донецка, батальон «Донбасс» принял свой первый бой. В то время было важно показать, что в Донецкой области есть добровольцы, которые готовы вести свою собственную партизанскую войну с террористами и
российскими наемниками. Батальон «Донбасс» был сформирован преимущественно из жителей
Донецкой области и имел лишь легкое тяжелое вооружение и страдал от недостатка боеприпасов.

В конце мая было решено «штурмануть с наскока» блокпост боевиков возле Карловки, рассчитывая только на неожиданность атаки. Добровольцы знали, что силы далеко не равны, но плана Б просто не было. В той операции участвовало 25 мотивированных, но слабо подготовленных человек, а к сепаратистам постоянно в ходе столкновения со стороны Донецка
подходило подкрепление в том числе чеченцы. Четырехчасовой бой стоил жизни 5 бойцам «Донбасса» и еще шестеро было ранены. Потери сепаратистов были в разы больше. Среди погибших «донбассовцев» был программист и сооснователь украинской «Википедии» Олег
Ковалишин.
Олег Ковалишин родился 18 августа 1978 г. по одной информации в Артемовске, а по другой — в
Киеве. Закончил школу № 186 в Киеве, а в 2001 — Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана. Работал программистом и аналитиком. Был активным участником Революции достоинства и был ранен на Майдане. Занимался Олег и тем, что активно дополнял контент украинской Википедии. Сам он написал более 1000 статей, а также совершенствовал материалы других авторов. Работал под псевдонимом «Raider» и организовывал «Викивстречи». Писал про историю Украины, экономику
и зоологию. Основную массу времени проводил в библиотеке им. Вернадского, собирая информацию для работы. Вел личный блог. Принимал участие в работе клуба исторической реконструкции «Веверица».
16 апреля 2014 Олег в своем блоге признался, что записался добровольцем в батальон «Донбасс». Своей матери, Галине Григорьевне, он сказал, что выезжает в Днепропетровск лишь за 2 часа до отправки поезда. Она пыталась отговорить сына, но это было невозможно. «Я считаю Олега интересным, умным и благородным человеком», — рассказала о «Рейдере» его
мать. Парень не был физически силен и имел серьезные проблемы со зрением. В армию его бы не взяли. Мать рассказывает, что в «Донбасс» Олег поехал даже не дождавшись, когда заживет ранение, полученное во время Революции достоинства. В добровольческом батальоне он занял должность второго стрелка к пулемету Дегтярева. Он подавал патроны и обслуживал боевую машину. Несмотря на близорукость, в очках научился неплохо стрелять сам. Олег звонил домой не часто, но всегда в веселом настроении, хвастался что
«становится солдатом» и делился позитивными новостями. Побратимы Олега говорят о нем, как об удивительном бойце и интересном и высокоинтеллектуальном человеке. Ко всем задачам он относился очень ответственно и подходил с математическим прагматизмом. Всегда вызывался сам идти на дежурство, также как и сам добровольно решил участвовать в операции под Карловкой.
23 мая 2014 года задача, поставленная батальйону, снести блокпост боевиков была не реализована, однако террористы узнали силы украинских партизан. В ходе боя «Рейдер», успев ликвидировать одного, был затиснут боевиками (есть версия что это были экс-сотрудники крымского «Беркута») в узкое помещение на заправке и отстреливался до последнего. Ему предложили сдаться, но он отказался. Будучи раненным взрывом, «Райдер» вел прицельный
огонь, продолжая стягивать на себя силы «Востока». Осознав, что живым добровольца не взять, его укрытие обстреляли из подствольных
гранатометов. Он обгорел полностью, труп опознали по видео только по очкам. Его тело до сих пор не отдали родным. Коварство пророссийских наемников состоит даже в том, что Олега они называли «местным жителем», который случайно попал под огонь украинских бойцов. Осознав,
что обман раскрыт, террористы перестали выходить на контакт с матерью Олега. 24 мая 2016 в школе № 186 Киева, которую закончил Олег Ковалишин, установлена мемориальная доска в его честь.

Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch
Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore
Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade