Köln (9.06–11.06). Part 1

Місто яке зачарувало мене… Місто, де знаходиться душа всієї Німеччини..

Я впевнений, що ці слова я ще не один раз повторю, але саме таке враження в мене залишилось від Кельну.

Дорога від Кіля до Кельну зайняла більше 5 годин з пересадкою в Гамбурзі, але 5 годин в німецькому поїзді ніяк не зрівняються з тим же часом навіть в рідних Інтерсіті, особливо коли швидкість поїзда сягає 200 кілометрів на годину. Досить цікава система квитків: якщо ти хочеш знати точно своє місце, потрібно його забронювати. Загалом квиток на вільне місце і дійсний протягом дня, тому запізнення не так страшні (так, таке буває навіть на німецькій залізниці)

Перше, що ти бачив в Кельні — славнозвісний Кельнський собор (Kölner Dom). Це велична будівля поряд з якої перехоплює дихання. Стоячи поряд, відчуваєш подих середньовіччя і дивуєшься геніальності людської думки.

Класичний готичний стиль з сотнями елементів архітектури в поєднанні з темним кольором собору створює неперевершену атмосферу від якої пробігають мурашки по шкірі і наповнена безліччю містичних легенд.

Почалось будівництво собору в 1248 році, а закінчилось в 1880. Собор став символом об’єднання німецького народу і величі Німецької імперії. Споголядати на собор можна годинами. Історія собору цікава. Протягом 1880–1884 був найвищою будівлею в світі. Собор постійно будується і реконструюється, і за одною легендою, коли будівництво закіничться — почнеться апокаліпсис.

Собор також вражає всередині своєю величчю і величезними вікнами (загальна площа вікон приблизно10 000 метрів квадратних). Вікна зроблені з рзноманітних кольорових мозаїк, що в ранішні і вечерні години створює неперевершену гру світла.

Неймовірний вид відкривається з башти Кельнського собору, піднятись на яку не так вже й просто.(висота 157 метрів). Подолати 500 сходинок в вузькому коридорчику для деяких виявилось справжнім викликом.

І на підтвердження, що я дійсно був там — селфі. Як же без цього

Яка ж Німеччина без пива. В Кельні варять особливе пиво — Kölsch, яке має досить м’який смак і чудово смакує з м’ясом. Що і було перевірено з місцевою стравою schweinshaxe — свинячою рулькою. Смакує ну дуже по-німецькі.

Продовдення в наступній частині

Like what you read? Give Bohdan Tkachuk a round of applause.

From a quick cheer to a standing ovation, clap to show how much you enjoyed this story.