TMK-2018: повна колекція афіш Херсонської централізованої бібліотечної системи

Тиждень молодіжної книги в Херсонській централізованій бібліотечній системі добігає кінця і ми починаємо підводити його підсумки. Детальний аналітичний звіт з урахуванням усіх проведених заходів буде оприлюднено наступного тижня.

А поки що пропонуємо Вам згадати усі події Тижня молодіжної книги. Можливо, Ви пропустили котрусь з них у бурхливому потоці різнопланових заходів? Можливо, Ви хотіли б ще раз зануритися в атмосферу свята херсонської читаючої молоді? Можливо, колегам-бібліотекарям з інших міст цікавий наш досвід?

У такому разі ми пропонуємо Вам повну колекцію наших афіш до Тижня молодіжної книги разом з пояснювальними текстами, які їх супроводжували.

На завершення ж щиро дякуємо всім бібліотекам, які взяли участь у підготовці і проведенні заходів Тижня.

І. Афіші Херсонської централізованої бібліотечної системи

Далі афіші будуть розміщені за хронологічним порядком їхньої публікації.

13 квітня. Перший анонс

Трохи більше ніж за тиждень в книгозбірнях Херсонської централізованої бібліотечної системи розпочнеться Тиждень молодіжної книги. Цього року всі заходи Тижня будуть об’єднані темою епосу у його найширшому розумінні.

Гра престолів у французькому Cередньовіччі і падіння великої Трої, шекспірівські пристрасті і масштабне полотно українського історичного роману, сторіччя Української Революції і Армія УНР в Херсоні. Всі ці справді епічні події і ще багато цікавого очікує на наших молодих читачів.

Тиждень молодіжної книги близько!
Youth Book Week is coming!

21 квітня. Нова обкладинка сторінок в соціальних мережах

21 квітня. Афіша-календар

23 квітня — ДЕНЬ ДРЮОНА

23 квітня — сто років від дня народження французького письменника Моріса Дрюона. Відтак Тиждень молодіжної книги в Херсонській централізованій бібліотечній системі відкривається святкуванням ювілею автора однієї з найвідоміших серій романів в історії — “Проклятих королів”.

Захоплюєтеся “серіалом десятиліття” — “Грою престолів”? Читали романи Джорджа Мартіна з циклу “Пісня льоду й вогню”, на яких він і базується? Але саме твори Дрюона слугували джерелом натхнення для Мартіна й продюсерів серіалу. Саме його цикл романів називають “справжньою Грою престолів”.

24 квітня — ДЕНЬ ТРОЇ

Другий день Тижня молодіжної книги присвячено Гомерівському епосу і усім його переспівам та наслідуванням. Адже 24 квітня 1184 року до нашої ери є традиційною датою падіння Трої за епосом Гомера.

Немає молодої людини, яка не чула б слово “Троя”. Певно Ви бачили серіал “Падіння Трої”, що вийшов на екрани в лютому цього року? А можливо Ви шанувальник фільму “Троя” з Бредом Піттом, Еріком Баною та Орландо Блумом? Або ж навіть читали “Іліаду” та “Одісею”? А чи знаєте Ви, що про падіння великого міста написано чимало чудових романів?

А чи чули Ви, що давні греки-колоністи на сучасному Півдні України вшановували як свого небесного покровителя героя Троянської війни Ахілла (Ахіллеса) і шанобливо називали його “Понтархом” — володарем Чорного моря. Йому присвячувалися величні храми (як-от на острові Зміїний, що був головним центром вшанування героя), спортивні ігри (як-от ті, що відбувалися на Кінбурнській косі, де було встановлено спеціальний жертовник Ахілла — наразі там розміщено його копію).

Не варто забувати й про те, що на епосі Троянської війни збудовано національний міф багатьох сучасних держав. Серед них — Туреччина (на її території Троя розташовувалася і 2018 рік оголошено в Туреччині Роком Трої), Греція (спадкоємиця античної традиції), Італія (давні римляни вважали себе потомками троянців та мали про це власний епічний твір — «Енеїду» Вергілія). Навіть історія сучасної української літератури починається з «Енеїди» Івана Котляревського (переспіву Вергілієвої).

25 квітня — ДЕНЬ МАРСЕЛЬЄЗИ

До Дня Марсельєзи Тижня молодіжної книги пропонуємо Вам не графічну афішу, а підготоване нами невелике відео, “саундтреком” якого є українська “Марсельєза” в унікальному записі 1919 року. Чому ми вирішили сьогодні згадати про цю пісню?

Коли Руже де Ліль 25 квітня далекого 1792 року написав її текст, він вочевидь не очікував, що “Марсельєза” стане не лише гімном Французької республіки, але й універсальним символом національно-визвольних змагань.

Для українців і навіть для херсонців осібно, цей квітневий день є важливим також як згадка про події сторічної давнини.

Наприкінці лютого 1918 року Армія УНР, офіційно вийшовши з Першої світової війни та уклавши мирний договір з Центральними державами, розпочала героїчний похід за відвоювання втрачених українських земель. 5 квітня над Херсоном знову замайорів синьо-жовтий прапор.

Протягом усього бойового шляху Армії УНР однією з її найпопулярніших бойових пісень була “Марсельєза” в українському перекладі. В усіх збірках військово-маршових пісень того часу вона входила до “першої п’ятірки”, зазвичай її друкували одразу після гімну України.

“До зброї, громадо! Ставаймо в ряди!” На цей заклик сто років тому відгукнулося безліч наших земляків, відомих і невідомих.

Їхній пам’яті ми присвячуємо цей день.

26 квітня — ДЕНЬ ШЕКСПІРА
[спеціально для Вас: “брутальна” афіша, “романтична” афіша + теоретичний есей]

Одного ранку балакучий найманець на прізвисько Дедпул прокинувся з поганим передчуттям. І воно його не зрадило: він опинився в світі шекспірівської трагедії, на місці принца Гамлета. Але, на відміну від останнього, найвідоміший антигерой сучасних коміксів не став рефлексувати над сенсом життя. Розібравшись у справах за допомогою привида Гамлетового батька він вчинив люту розправу над лиходіями. Після чого звернувся до свідків своєї звитяги з погрозою негайно позбавити їх життя, якщо вони стрімголов не кинуться записуватись бодай до однієї з бібліотек Херсонської централізованої бібліотечної системи… (ну добре, останнє, звісно, — жарт).

А ось був ще такий випадок. У світі дуже схожому на наш, у давні часи… себто в ХVІ сторіччі… театр “Глобус” завоював популярність зовсім не постановками п’єс знаменитого драматурга. Слава прийшла до одного актора, що разом зі своєю коханою не тільки захоплював серця глядачів неперевершеною грою, але й втілював на сцені неймовірні трюки за допомогою своєї “магічної павутини”. Це був Пітер Паркер, більш відомий як “Людина-павук”. І попри те, що зустріли ми його не на вулицях рідного Нью-Йорка, а в єлизаветенській Англії, Пітер міг би вести там життя успішного актора, якби не його ворог на ім’я Морлан…

Вже вирішили що нашу сторінку захопили хакери й тепер глузують над шанованими образами шекспірівських драм? А ось і ні, ми просто переказали сюжети двох випусків з найвідоміших серій коміксів Marvel. Найуспішніше видавництво коміксів у світі, попри критику снобів, що вважають його видання примітивною жуйкою для неуків, не просто утримує позиції, але й завойовує світ кіно. Вже у травні вийдуть в прокат найочікуваніші фільми року: “Дедпул 2” (про нові пригоди однойменного героя) та “Месники: Війна нескінченності” (одним з персонажів якого стане й “наш дружній сусід Людина-павук”).

В чому секрет успіху створеного Marvel світу героїв і антигероїв, античних богів і суперзлодіїв з інших планет? Книги, комікси, фільми, серіали, колекційна та сувенірна продукція: все це частина величезного епічного полотна, де кожний елемент має значення. І концепцію побудови такого світу славетний автор Marvel Стен Лі і його послідовники запозичили в класичних епосах європейських народів і (несподівано, чи не так?) світах шекспірівських драм.

Найкращі з творів сучасної масової культури не соромляться запозичувати шекспірівські образи і сюжети. Навіть автор “Сутінкової саги” Стефані Маєр розповідає, що в юності зачитувалася Шекспіром і його образи надихали її на написання власних творів. Чи є в цьому щось погане? Чи не має тут зневаги до славетного драматурга? Ні! Це найбільший вияв поваги і визнання який можна собі уявити.

Повертаючись до описаних нами на початку сюжетів (а мова йде про видання “Deadpool № 21” 2016 року та “Spider-Verse” 2015 року) “вкидання” впізнаваних сучасних персонажів в часи Шекспіра — це не глум авторів, а шанобливий уклін. Це нагадування й іронічним фанатам Дедпула, й ідеалістам-читачам Спайдермена про витоки й прообрази їхніх улюблених героїв.

А наш текст — це нагадування усім фанатам кінокоміксів, що чекають травневих кінопрем’єр: найцікавіші історії про їхніх улюблених героїв розповідають не фільми (бо неможливо зняти настільки детальний фільм), а оригіальні комікси. Але й це не вся правда. Адже найцікавіші історії розповідають не комікси (бо неможливо створити стільки коміксів), а увесь величезний масив світової літератури. Там витоки всього, що є найкращого в популярній культурі сьогодні.

Так багато слів і усі вони лише заради цього нагадування: 26 квітня 1564 року Вільяма Шекспіра охрещено в Стратфорді-на-Ейвоні. Не збереглося документів про день народження Шекспіра і тому його вшановують в день церковного хрещення. Це перша дата офіційного життєпису славетного творця.

Йому ми й присвячуємо цей день Тижня молодіжної книги. І про комікси заговорили невипадково: важко уявити більш молодіжний жанр літератури. Тож якщо образи Шекспіра живуть у сучасних коміксах, його спадок дійсно не забутий.

27 квітня — ДЕНЬ СТАРИЦЬКОГО

Чи чули Ви колись про одну з найяскравіших постатей української культури кінця ХІХ сторіччя — Михайла Старицького? Не дивно, якщо не чули — його рідко згадують сьогодні. Але якщо ми на мить зацікавимося історією української культури, то неминуче натрапимо на його ім’я. Один з засновників української театральної школи. Один з перших українських драматургів. Один з кращих поетів свого часу. Один з перших авторів українських історичних романів. Врешті він перший переклав українською Вільяма Шекспіра, адже був переконаний — українська культура є частиною світової і має нею збагачуватися.

А ще Михайло Старицький завжди був неформальним центром тяжіння українських інтелектуалів свого часу, людиною завжди молодою серцем. Недарма на колажі одного художника він постає нашим модно одягненим сучасником. Адже й сьогодні він безперечно був би визнаний одним з провідних інтелектуалів України.

27 квітня 1904 року Михайла Старицького не стало. Тож сьогодні, в межах Тижня молодіжної книги, ми проводимо заходи на вшанування одного з авторів епічного полотна українських історичних романів про козацьку добу.

26 квітня. НА ЗАВЕРШЕННЯ — ПРО ДРАКОНІВ

А чи знаєте Ви, що дракон Дому Таргарієнів з “Гри престолів” є насправді не драконом, а віверною? Більше того: сам його образ прийшов до Європи з південноукраїнських степів?

Стилізоване зображення геральдичного дракона Таргарієнів ми не дарма розміщуємо на афішах Тижня молодіжної книги з його темою епосу. В сучасній масовій культурі саме вигадана Джорджем Мартіном історія Семи королівств Вестеросу є синонімом епічного фентезійного твору і заступає собою Середзем’я Толкіна чи Нарнію Льюїса.

Але насправді цей дракон — зовсім не дракон. У фантастичних істот теж є своя біологічна класифікація і в Європі з давніх давен драконом називають чотирилапу істоту з двома крилами. Дракон же в “Грі престолів” (і на цьому неодноразово наголошував сам Джордж Мартін) має лише дві лапи і два крила, подібні до крил велетенського кажана. Таку істоту в європейській міфології називають віверною (wyvern). Віверни (як і “справжні” дракони) досить популярні в європейській геральдиці, їх часто зображують на гербах чи прапорах міст, шляхетних родів, а раніше і цілих держав.

Втім, в історії цих геральдичних зображень найцікавіше те, що прийшли вони зі степів Північного Причорномор’я. На початку нашої ери тут панували войовничі племена сарматів. Римські легіони, що намагалися дати їм відсіч, найбільше були вражені сарматськими бойовими стягами. Сармати закріплювали на древку страхолюдну бронзову голову міфічної істоти, а вже до неї кріпилося зроблене з легкої тканини “тіло”. Повітря залітало в “пащу” цього “дракона” і підіймало його “тіло” в повітря. Але найголовніше — всередині “пащі” встановлювався подібний до свистка музичний інструмент, який видавав гучні моторошні звуки.

Важкоозброєні сарматські катафрактарії — попередики лицарської кінноти Середньовіччя — блискавично атакували римлян залізними лавами під нелюдське ревіння своїх драконів і змітали непереможних легіонерів мов пожовкле листя восени. Тим з них, кому пощастило лишитись живим, залишалося розповідати вдома солдатські байки про неминучість поразки — адже на них з неба злітали, дихаючи полум’ям, величезні бойові дракони. І що залишалось робити, як не рятуватися негайною втечею?

Втім, коли перший острах минув, а на службі Імперії з’явилися загони сарматських найманців, практичні римляни перейняли ефективний досвід залякування ворога на полі бою. Над атакуючою римською кіннотою почали літати власні “дракони”.

Згодом мода на використання настільки незвичних бойових прапорів минула. Але ще кілька століть Європою ширилися легенди про давні часи, коли дракони пролітали над головами воїнів. Чим далі, тим більше історій розповідали про цих міфічних істот, реальним героям чи полководцям минулого біографи додавали яскравих рис: хтось з них літав на драконі, а хтось подолав його в нерівному бою. Відбувся вже згаданий поділ на драконів та віверн: і ті, й інші зайняли почесне місце на гербах і прапорах європейських народів.

І ось настало ХХ сторіччя. І дракони з вівернами зажили новим життям: у створених уявою великих письменників епічних фентезійних світах.

Звідки ми все це знаємо? Справа в тім, що в херсонських міських бібліотеках — усі знання світу в твоїх руках! Тож поспішайте стати читачами Херсонської централізованої бібліотечної системи і дізнавайтеся більше про епічні світи фентезі, наукової фантастики чи реального історичного минулого.

ІІ. Афіші бібліотек-філій Херсонської централізованої бібліотечної системи

Пропонуємо Вам також переглянути рекламні афіші Тижня молодіжної книги, підготовані в наших філіях.

Бібліотека сімейного читання № 1:

Бібліотека № 2:

Бібліотека № 3:

Бібліотека № 6:

Бібліотека № 13 ім. Бориса Грінченка:

Бібліотека № 14:

Бібліотека № 15:

Бібліотека № 23 ім. Івана Багряного:

Степанівська бібліотека: