Парламент ухвалив зміни до Закону про державний бюджет на 2020 рік. Ми проаналізували проект змін, розміщений на сайті Верховної Ради (ПЗУ 3279-д від 11.04.2020).
(1) Доходи знизяться на 120 млрд грн, а надходження від податків — на 143 млрд грн
Згідно з фінальною версією змін, доходи державного бюджету зменшаться на 120 млрд грн — тобто на 11% (з 1095,6 до 975,8 млрд грн), графічно це зображено на Рис.1. Причому надходження від податків знизиться на 143 млрд грн. Але частину падіння компенсують за рахунок вилучення до бюджету ще більшої частки прибутку державних підприємств. Якщо раніше планувалось, що держпідприємства перерахують до бюджету 41,3 млрд грн, зараз ця цифра збільшилась на 26,7 млрд грн. Чому Мінекономіки очікує зростання прибутку державних підприємств під час кризи — нам невідомо.
(2) Видатки зростуть на 7%, а дефіцит — утричі
Видатки бюджету збільшаться на 82,4 млрд грн або майже на 7% (з 1184 до 1266,4 млрд грн). Відповідно дефіцит бюджету зросте більше ніж втричі: із 96,28 до 298,4 млрд грн. Головним чином — за рахунок збільшення граничного обсягу дефіциту загального фонду держбюджету з 72,37 млрд грн до 274,49. Дефіцит спеціального фонду залишається 23,91 млрд грн.
При цьому, планові надходження від приватизації знижені з 12 млрд грн до 0,5 млрд грн. Це означає, що для фінансування дефіциту бюджету доведеться більше запозичувати. Чверть видатків загального фонду державного бюджету буде профінансовано за рахунок нового боргу.
Враховуючи скорочення ВВП у 2020 році, це призведе до стрімкого зростання показника дефіциту до ВВП — 7,5%. Саме тому депутатам пропонують на 2020 рік зробити виняток з Бюджетного Кодексу, який вимагає, щоб розмір дефіциту не перевищував 3% ВВП (цей рівень вважається “лімітом” безпечного дефіциту — хоча, звичайно, це правило навряд чи буде працювати в кризовий час).
(3) Зростання державного боргу
Граничний розмір державного боргу буде збільшено на 340 млрд грн. А співвідношення держборгу до ВВП у 2020 р. зросте 60% (за підсумками 2019 р. він становив 44.3%). Та головне — буде знято обмеження на надання держгарантій (а по суті — механізм «прихованого» додаткового нарощування державного боргу). Зараз Бюджетний кодекс вимагає, що обсяг державних гарантій не має перевищувати 3 відсотків планових доходів бюджету. Але ця норма також не діятиме до кінця 2020.
Гарна новина: правила надання держгарантій будуть м’якшими, ніж у чинному бюджеті, але значно жорсткішими, аніж в попередньому проекті змін до бюджету «від Уманського». Це означає, що у майбутньому платники податків платитимуть менше за борги підприємств.
До речі, в 2019 році Мінфін сплатив за гарантованими державою боргами трьох позичальників 1.7 млрд грн. Всі троє — державні підприємства (ДП “Укркосмос”, ДП “Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова” та ПАТ “Лисичанськвугілля”), яким держава надала гарантії за кредитами у 2009, 2016 та 2011 роках відповідно, і ще й досі розплачується за ними.
(4) Антикризовий фонд
Ключова (але не єдина) новація у видатковій частині — створення в бюджеті Фонду боротьби з коронавірусом. Він діятиме протягом карантину + 30 днів після його завершення. Обсяг фонду — 64,7 млрд грн. Це — майже вдвічі менше, ніж у першій версії змін до бюджету, де він фігурував ще під назвою Стабілізаційний фонд (124,2 млрд грн). Також, Фонд по боротьбі з COVID-19 матиме значно вужчі напрямки використання, аніж закладалося у Стабфонд.
І це — гарна новина. Адже обсяг та напрямки видатків цього Фонду вручну визначатиме Кабмін та профільний комітет ВР з питань бюджету. З одного боку це може дати Урядові маневреність та оперативність. Але з іншого виникає багато ризиків щодо того, яким чином і на що саме витрачатимуться бюджетні кошти та чи буде дотримано прозорість та зрозумілість розподілу витрат.
Виглядає так, що через цей фонд будуть фінансувати всі витрати, обсяг яких сьогодні важко спрогнозувати. Причому Кабмін і далі може своїм рішенням, погодженим з КОмітетом ВР з питань бюджету, зменшувати будь-які видатки бюджету і спрямовувати кошти на фінансування цього фонду. Тобто фактично фонд буде необмеженим у розмыры: Уряд зможе його збільшити, коли захоче.
Напрямки використання фонду:
- Запобігання виникненню та поширенню епідемії
- Додаткові доплати медичним та іншим працівникам, залученим до подолання епідемії
- Надання одноразової грошової допомоги родинам медичних працівників, які загинули через коронавірус внаслідок виконання їхніх професійних обов’язків
- Надання грошової допомоги громадянам, зокрема похилого віку;
- Надання трансферту Пенсійному фонду (при тому, що на додаткові видатки Пенсійному фонду вже передбачено у бюджеті майже 30 млрд грн);
- Надання фінансової допомоги на поворотній або безповоротній основі Фонду соціального страхування України і Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
- Поповнення резервного фонду державного бюджету;
- Відновлення видатків державного бюджету (включаючи трансферти місцевим бюджетам).
(5) Забрати в освіти — віддати суддям
Депутатам пропонують значно перерозподілити кошти між міністерствами. Найбільше заберуть у трьох: Міністерства розвитку громад (-6,8 млрд грн), Міністерства культури (-5 млрд грн), та Міносвіти (-4,95 млрд грн).
Найбільше коштів додатково отримає Міністерство фінансів (69,7 млрд грн), — адже воно буде розпорядником Фонду боротьби з COVID-19. 29,7 млрд грн додатково отримає Пенсійний Фонд. Це дозволить йому виконати план уряду з підвищення пенсій та одноразових пенсійних виплат, про який ми писали нещодавно. Ще 15,5 млрд грн додатково отримає МОЗ. Ці кошти підуть на програму «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» для додаткових доплат до зарплати медикам та іншим працівникам.
Але і це ще не все. Додаткові 1 млрд грн в результаті бюджетних змін чомусь отримають судді (див. Таблиця 1).
Примітка: Ці зміни враховують як видатки на апарат органів влади, так і загальнодержавні видатки (здебільшого субвенції, закріплені за ними). Також зміни враховують зміну розпорядників по частині коштів — як у випадку із переданням частини коштів від Міністерства культури та інформаційної політики до Міністерства молоді та спорту. У таблиці наведено «чисту» зміну за даним напрямом.
(6) Перерозподіл коштів між бюджетними програмами
Окрім фонду боротьби з коронавірусом, пенсіонерів та МОЗ, видатки на які зростають найбільше, додаткові 1.6 млрд грн отримає програма з реструктуризації вугільної галузі (Таблиця 2). І ще 3.3 млрд грн важитимуть додаткові потреби на обслуговування державного боргу. Зі змін до бюджету не ясно, чи це відбудеться через курсовий фактор (збільшення в гривневому еквіваленті валютної частини боргу), чи через очікуване підвищення вартості запозичень для України у зв’язку з кризою. Скоріше за все, мова йде про обидва фактори.
У Таблиці 3 наведено перелік топ-10 програм, які пропонують «порізати». Разом вони «схуднуть» на 22 млрд грн. З них чверть — це гроші, які заберуть у чотирьох субвенцій.
Найбільше ж (8,2 млрд грн) заберуть у програми пільг та субсидій громадянам на оплату ЖКХ (очевидно, у зв’язку із теплою зимою та, як наслідок, значної економії на опаленні). 2,6 млрд заберуть у Державного фонду регіонального розвитку. 1,6 млрд грн — у Фонду енергоефективності. По мільярду заберуть у статистичних спостережень (Держстат) та у національних збірних команд з підготовки до Паралімпійських і Дефлімпійських ігор.
Від 38 статей видатків (бюджетних програм) депутатам пропонують взагалі відмовитися. Тобто поставити на павзу впровадження частини реформ у 2020 році. Відмова від фінансування цих видатків дать економію бюджету на 7,5 млрд грн.
Зокрема, у змінах до бюджету пропонують «обнулити» в поточному році видатки на:
⁃ Фонд енергоефективності;
⁃ Важливі для МОН програму фінансування пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у вишах;
⁃ Фонд розвитку закладів вищої освіти;
⁃ та Фонду розвитку інновацій;
⁃ Агентство з управління державним боргом (яке мало запрацювати з вересня 2020 року);
⁃ Створення та функціонування Фонду національного багатства;
⁃ Формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів;
⁃ Субвенцію Одеській області на реконструкцію “Аеропорта Ізмаїл”.
Щоправда, частина із цих програм й без того не «працювали» — фінансування на них виділялось в минулі роки, але так і не надавалось. Як, наприклад, у випадку із фінансуванням торгових представництв за кордоном. Але частина програм — наприклад, МОНу — є вкрай важливими для реформування країни.
Для нердів, що хочуть попортатись у деталях, підготували детальну таблицю змін — ось тут.
(7) «Під ніж» потраплять 10 (з 14 закладених до чинного бюджету) державних інвестиційних проектів — тобто програми капітальних інвестицій з боку держави.
Наприклад, реставрації головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка. Або ж корпусу Братського монастиря в Києві.
В цілому логічно, що в умовах кризи бюджет фінансуватиме базові потреби, економлячи на капітальних. Причому так буде незалежно від того, чи буде внесено ці зміни до бюджету, чи ні. Адже капітальні видатки перші «стають на паузу», щойно в бюджеті є нестача коштів.
(8) Місцева влада втратить 11 млрд грн.
В проекті змін до бюджету скорочено надходження до місцевих бюджетів на 10,7 млрд грн. Як і раніше, депутатам пропонують обнулити субвенцію на розвиток ОТГ (так звана «інфраструктурна субвенція»); на розвиток системи екстреної медичної допомоги (ці кошти в тому ж обсязі буде спрямовано на ту ж ціль, але вже не місцевою владою, а централізовано через МОЗ); стабілізаційну дотацію та компенсацію по програмі “Соціальна громада”.
Скорочують на 30% субвенцію на розбудову опорних шкіл (“Спроможна школа для кращих результатів”). Пропонують скоротити частину освітніх та «розвиткових» субвенцій. Наприклад, на “Нову українську школу”, на осучаснення профтехосвіти та підтримку молодих учителів.
Натомість залишають так званий “депутатський фонд” — субвенцію на соцеконом розвиток регіонів (2.9 млрд грн грошей для мажоритарників).
Але є й трохи гарних новин. Збережеться Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) — найбільший за обсягом ресурс місцевих проектів (див. Таблиця 4). У минулій версії його пропонували “обнулити” — що викликало хвилю обурень з боку місцевої влади. Тепер забирають лише ту частину коштів Фонду, яка ще не розподілена між регіонами (2,6 млрд гривень).
Деталі — за посиланням.
(9) Обмеження зарплат державних службовців і не тільки
Починаючи з квітня, максимальна зарплата всіх чиновників та тих, хто отримує зарплату з бюджету, включно з народними депутатами, прокурорами, співробітниками Нацбанку, керівниками й членами наглядових рад держпідприємств, на період карантину обмежується 10 мінімальними зарплатами (тобто 47230 грн).
Винятки — посадові особи, які які безпосередньо задіяні у боротьбі з коронавірусом.
Ну і нарешті після змін до бюджету політична партія зможе відмовитись від державного фінансування — і зробити це на обмежений строк: один, два, три квартали або на рік. Бюджетні кошти, не отримані політичною партією внаслідок відмови від державного фінансування її статутної діяльності, не підлягають розподілу між іншими політичними партіями.