Коаліція “За вільний Інтернет” супроводжує оскарження блокування 17 сайтів за рішенням Печерського суду
2 серпня 2019 р. подано апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва про блокування 17 інформаційних сайтів, серед яких blogs.korrespondent.net, Enigma, informator.news та інші. Інтереси власника сайту enigma.ua Володимир Пасіка представляє адвокат Платформи прав людини Олександр Бурмагін. До підготовки правової позиції у справі долучились юристи Лабораторії цифрової безпеки.
Нагадаємо, ухвалу про блокування сайту enigma.ua та ще 16 сайтів було прийнято 23 липня 2019 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва С.В.Вовком в рамках кримінальної справи № 757/38387/19-к.
31 липня у ЗМІ з’явився текст ухвали, яку проаналізували юристи Лабораторії цифрової безпеки. В організації вважають, що рішення слідчого судді суперечить як чинному законодавству України, так і міжнародним стандартам у сфері захисту свободи вираження поглядів. За словами юриста Максима Дворового, подібна судова практика відкриває можливості для надзвичайно серйозних зловживань та порушень свободи вираження поглядів та свободи медіа.
Власник сайту Володимир Пасіка зауважує, що проект Enigma розроблявся як елемент інформаційної протидії російським інформаційним операціям та сайт, який мав стати для української аудиторії альтернативним джерелом інформації, що надходила від українських блогерів, журналістів та волонтерів.
“Але одного дня його вирішили закрити абсолютно незаконною ухвалою, ціллю якої було знищити інформацію стосовно певного кола осіб, які мають відношення до грального бізнесу (ми вже готуємо матеріал про замовників) руками працівників департаменту захисту економіки та судді з прокурором, які реалізували це незаконне рішення. Також нас обурила ця “спроба пера” в цензурі проукраїнських сайтів через судові рішення. Тому, об’єднавши зусилля з кількома сайтами із заблоковано списку, ми спільно подали апеляції для відміни цієї ухвали. Після відміни блокування ми звернемося у відповідні органи стосовно перевірки відповідальних осіб до перевищення службових обов`язків”, — прокоментував власник сайту.
Представник власника сайту в суді Олександр Бурмагін називає блокування сайтів дуже небезпечним прецедентом для свободи вираження поглядів і поширення інформації онлайн: “Суд, фактично, не маючи підстав і процедури визначеної законом для повного блокування сайтів за допомогою “творчого підходу” вдався до цензурування. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика ЄСПЛ вимагає аби будь-яке обмеження свободи слова застосовувалось вузько (було пропорційним, на підставі закону, необхідним в демократичному суспільстві). В даному випадку пославшись на “поширення наклепів та продовження вимагань” суд застосовуючи захід забезпечення в кримінальному провадженні повністю “закрив” 17 веб-сайтів. Який конкретний контент є незаконним і настільки небезпечним? На яких сторінках яких сайтів? Який наклеп, якщо його було декриміналізовано на початку 2000-х і визначення навіть немає в чинному законодавстві? Мовою ЄСПЛ такий характер обмеження прав людини з боку держави має “свавільний характер”. Крім того, що тут йдеться про порушення свободи вираження поглядів, таке рішення зазіхає ще на одне конвенційне право — власності. Адже, блокування сайтів, про яке власники доменів дізнались з новин призвело до зупинення господарської діяльності”.
Нагадаємо, 15 травня 2017 р. президент П. Порошенко ввів у дію перше рішення РНБО про санкції №133/2017, яке, зокрема, містить «заборону Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів», серед яких популярні соціальні мережі Вконтакте, Однокласники, сервіси Яндекс, Mail.ru та ін. Пізніше було введено в дію ще два рішення РНБО №126/2018 та №82/2019, які містили інформаційні сайти т.зв. ДНР/ЛНР, Криму, Росії та ін. Українські правозахисні та медійні організації неодноразово закликали відмовитись від неправомірних обмежень інтернету та використовувати законні і прозорі способи боротьби з російською пропагандою та кібератаками.
Восени 2018 року представники Коаліції «За вільний інтернет» намагались з’ясувати, за якими критеріями складають списки сайтів/ресурсів, доступ до яких пропонується заборонити. Проте і РНБО, і СБУ тоді відмовили в наданні такої інформації. В Окружному адміністративному суді міста Києва наразі триває розгляд судової справи про порушення права на доступ до публічної інформації.
Коаліція “За вільний Інтернет” була створена у травні 2018 року у відповідь на постійні спроби влади обмежувати Інтернет, блокувати веб-сайти та регулювати Інтернет без врахування принципу верховенства права. До Коаліції входять ГО Платформа прав людини, ГО Лабораторія цифрової безпеки, ГО Центр прав людини «Зміна», ГО Кримська правозахисна група, ГО Центр громадянських свобод, Представництво Freedom House в Україні та Микола Костинян.
