Шкільна педагогічна рада (хакатон) в селі Великі Вуйки
Hackathon (також відомий як hack day, hackfest або codefest) — це проектний спринтерський захід, в якому беруть участь програмісти та інші розробники програмного забезпечення, в тому числі графічні дизайнери, дизайнери інтерфейсів, керівники проектів і профільні експерти.
[The Hackathon Is On: Pitching and Programming the Next Killer App, Steven Leckart, Wired, March 2012].
Мета Хакатону — створити корисне програмне забезпечення*
*(Цитата буде часто використовуватись протягом тексту)
Хакатони зазвичай починаються з одного або декількох презентацій про тематику заходу. Потім учасники пропонують ідеї і формують команди, засновані на індивідуальних інтересах і навичках. Після цього починається основна робота Хакатона, яка може тривати від декількох годин до декількох днів. Для хакатонів, які тривають довше 24 годин передбачені неформальне харчування і ночівля.
[Wikipedia]
Здавалося б, нічого складного. Організувати і захостити подібний захід набагато легше, ніж провести ювілей або весілля в ресторані “У Самвела”. Але не потрібно недооцінювати вітчизняних організаторів. Навіть найпростішу ідею можна зговнити, відбивши бажання в учасників повертатися в подібний треш наступного разу. Або, не дай Бог, запросити іноземних учасників чи членів журі.
Про що це?
З 29 вересня по 1 жовтня (3 дні) в Києві (столиця) проходив Всеукраїнський (державного масштабу) освітній (від дошкільної до вищої) Хакатон (мета — створити корисне програмне забезпечення) “EduHack”.
Почнемо з неймінгу. Розберемо кожен термін окремо.
Всеукраїнський — учасники не лише з Києва або Вишневого, а й за межами станції м. Теремки.
Освітній — проекти повинні стосуватися будь-яких форм та напрямків у сфері освіти.
Хакатон — створення тематичного програмного забезпечення протягом заходу командою, сформованою або посиленою на Хакатоні.
Як це було організовано на EduHack?
Жодного співпадіння із зав’яленим форматом і тотальна неповага до учасників.
Склалося відчуття, що для оргів основними цілями Хакатона були:
1. Дати майданчик для виступу спонсорам.
2. Засвітитися на хвилі хайпу поруч з модним терміном.
3. Записати собі рядок до резюме “організатор Першого Всеукраїнського івенту”.
Чому?
По-перше, в учасників було відібрано найцінніший ресурс, який в них може бути - це час. Саме час (а не гроші) учасників нещадно було випалено оргами в своїх цілях. Хто їм дав право розпоряджатися таймінгом спікерів на шкоду виступу учасників? Хто дозволив починати більшість подій із запізненням в 60–120 хвилин? Хто надоумив нишком міняти тривалість пітчу та QA сесій не доводячи до відома про це учасників?
По-друге, — гроші. Гроші учасників. За умовами проведення НОРМАЛЬНОГО Хакатону харчування і ночівля — включено у вартість участі (вчіть мат. частину). Це особливо актуально для немісцевих. Якщо такої можливості немає, то про це обов’язково заздалегідь повідомляється при описі умов участі та пропонуються найближчі недорогі хостели та місця харчування за партнерськими умовами. Мабуть орги про це забули. Проте не забули поставити “свій” фудкорт з продажу напоїв в павільйоні. Такий нафталін навіть в Одесі вже не практикують, тому що можна отримати розбиту вітрину. Та й в найближчому до місця Хакатону МАФі найдешевший бургер виходив не менш за 150 грн. А харчуватися треба 2 доби хоча б по 2–3 рази на день. Кожному учаснику команди. Хтось попередив про це, щоб закласти ці витрати до бюджету поїздки?
По-третє, лояльність. Вбита на смерть всього однією фразою організаторів в перший же вечір Хакатона: “Ви сьогодні, будь ласка, обов’язково запітчіть свої ідеї, але основні учасники, яких ви зможете взяти до себе в команди будуть ЗАВТРА ЗРАНКУ”.
Прийом, Ґ’юстон! У вас проблеми. Всі іногородні нормальні (пунктуальні) учасники відпросилися на п’ятницю з роботи, щоб 7–9 годин протрястись в автобусі / потязі, встигнути на реєстрацію і на набір команд, заночувати в столиці, в той час коли можна було спокійно приїхати наступного вихідного дня з ранку і набрати команду? Тобто ДОБУ часу і грошей на проживання та харчування було спущено в нікуди, тому що орги вирішили, що “основні учасники будуть завтра з ранку”.
По-четверте, залученість. Її немає. Тому що:
- інтернет з’явився на другий день заходу. На Хакатоні (*Мета — створити корисне програмне забезпечення), де генеральний партнер “Kyivstar” інтернет з’явився на другий день.
- всі робочі документи (опис проектів, слайди презентацій, розклад івенту) досі знаходяться у відкритому доступі та в режимі РЕДАГУВАННЯ / ВИДАЛЕННЯ доступні на Google диску будь-кому у світі. (Safety First, нє?)
- спроба зібрати учасників для попереднього знайомства та обговорення в Slack провалилась через банальний непрофесіоналізм адміністратора. Виявляється, за перевищення ліміту учасників потрібно платити, про що написано на лендінгу Slack. (OMG, RTFM!)
По-п’яте, умови. Скотські.
- Не завезти стільці до початку івенту? Не так щоб не вистачило 10–20 стільців, а ВЗАГАЛІ жодного місця для сидіння. Ані лавки, ані табуретки. Нічогісінько. Найн. Ніхт. Працюйте, шановні, в позиції бойового коня.
- Температура всередині павільйону. Ми ходили грітися на вулицю. Там було хоча б +10. І докір від організаторів “А чому ви з командою не працювали над проектом весь день в павільйоні?” занесена в мій особистий довідник ідіотських питань на рівні з “Якщо ти патріот, чому не їздиш на Славуті?” і “Ти ж одесит, так чому ж не ходиш на пляж в Одесі?”
- Завезені УФОшки були турботливо розташовані біля лежбища волонтерів, гнізда спонсорів і стола оргів. Шо-шо ви там кажете? “Дизайн мислення”? “Залізти в шкуру користувача і робити продукт або сервіс відштовхуюсичь від його потреб”? Дурня якась. Це ж тема виступу для першого спікера, а не для запровадження в життя і врахування потреб учасників.
- До речі про спікерів. Якщо в презентації на тему “Дизайн мислення” спікера віднесло під кінець до “lean canvas”. (Ну ок, він художник, він так бачить). То інший “вузько спрямований” спікер, був заявлений як сильний в організації командної роботи, та ще “може підтягнути всі команди по маркетингу”. Це ахтунг! Якийсь ширпотрібний бізнес-тренінг виходить, а не професійне менторство. Ну не може проктолог бути окулістом, навіть якщо дуже хоче натягнути око на дупу.
Ці факти були б нікчемними і не мали б жодного відношення до суті, якби не формат, заявлений організаторами. Адже хакатони тим і відрізняються від педагогічної ради у викладацькій, що вони носять характер технічної, організаційної та контентної готовності.
А даний захід навіть з великою натяжкою не може претендувати на формат Ідеятону. І ось чому:
- QA сесія практично кожного проекту підчас препітчінгу (поперденьої презентації проектів) починалася з зауваження “А як про це писав Макаренко?». І закінчувались фразою менторів: «Я 40 років в освіті, думаєте ви перші до такого додумалися?».
- Кожен другий проект — створення альтернативної школи. Школи, Карл! Жодного представника від вищої освіти. У нас все так чудово в універах та академіях?
- Просунутість більшості учасників. Цитата на пітчингу ідей перед набором команди: “Я настільки інноваційний викладач, що у мене є навіть сторінка в фейсбуці”. Гучні тривалі оплески, що переходять в овації. Коли вони стихають — короночка від спікера — «у мене їх навіть дві»! Загорніть мені його будь-ласчока в команду, буде в нас пиляти NLP для Мілани на Python.
Нешановні мною організатори, це не Хакатон. Це — педагогічна рада. Типова, совкова педагогічна рада. У добротній сільській школі з відімкненним опаленням, яка прагне отримати грамоту і вимпел кращої школи Району, з подальшою публікацією в “Сільських вістях” і занесенням подяки до особової справи з премією в 42 карбованця і путівкою до Трускавця.
Не треба паплюжити значення термінів, за якими стоїть зовсім інша ідеологія і цілі. Не треба називати ларьок з швидкорозчинною кавою “Старбакс”, а контейнер з китайськими трусілями на 7км — “Шоу-рум”.
Жорстка модерація — це обов’язковий елемент великого івенту, але вона нічого не має спільного зі зловживанням владою та самоуправством. Запитайте про різницю у Дмитра Форемного, який настільки інтелігентно гасить поважних юристів на Legal StartUp Crush Test по всій Україні, що вони після цього стають адептами Legal Tech.
Аудиторія не готова сприймати складну інформацію від спікера або багато незрозумілих термінів знижують комунікацію під час спічу? Зверніться до Нестора Дубневича, який навіть охоронцеві зоопарку роз’яснить правовий статус біткоіну. І той зможе спокійно майнити ночами на страусиній фермі.
Мораль цього лонгріду в тому, що люди, ці святі люди, які були учасниками цього триденного непорозуміння подумають, що все що з ними сталося — це називається, прости Господи, Хакатон. Може досить вже працювати за принципом “піпл схаває”?
Згадав про Бога, то він вже точно не дасть збрехати, адже я намагався запобігти непоправному. Рано вранці 6-го дня тижня, коли ще не пізно було все виправити був оприлюднений пост (з тегуванням івенту для СММщиків), в якому чітко вказувались застереження і, навіть, прикріплено відео на тему — як ТРЕБА робити Хакатон.
Ми не пророки, не професіонали, але наша недосвідчена команда в травні організувала перший хакатон в східній Європі з юридичних інновацій, за результатами якого за 2 дні:
- було створено 15 програмних продуктів, що змінюють роботу юристів і доступ до правосуддя простих громадян;
- команда організаторів була запрошена на Міжнародний саміт до Нью-Йорку;
- спільнота учасників розширилася до 900 осіб по всій країні;
- за учасниками Хакатону шикуються черги з роботодавців.
І, так, — всі їли, пили, танцювали та ночували на локації Хакатону без додаткових витрат.
І навіть з таким KPI у нас було кілька суттєвих промахів, над якими ми провели роботу і врахували на майбутнє.
Але жодного негативного зауваження, навпаки — тільки схвальні відгуки, в т.ч. в іноземній пресі.
Ложка меду.
Були і світлі плями в цій історії:
1. Волонтери. Хлопці та дівчата — ви просто янголи. Від реєстрації на вході до налаштувань презентацій. Турботливі, співчуваючі, людяні. Ви — справжні. Всіх обіймаю!
2. Учасники. Ви взагалі святі. У свій вільний час, на шкоду собі, своїй сім’ї, відпочинку та професійному святу ви прийшли змінювати освітній світ в нашій країні. Без наказу, без вигоди, без перевірок. Святі люди.
Спасибі вам велике від усієї нашої команди.
П.С. Трохи особистого. Через 3 місяці буде рівно 20 років, як я є абоннетом Kyivstar. Спочатку це був Ace & Base, потім — контракт. Більшого факапу на заході за підтримки цього шановного (а я думаю мій 20-річний стаж трохи підтверджує мою шану) оператора важко уявити.
Kyivstar, вам не треба боятися ворогів або змагатися з конкурентами, з такими друзями-організаторами івентів від вашого імені ваша репутація в “надійних” руках.
Раунд!