Як ми робили літній табір “THE GAME”

Якщо ви ще зовсім не знаєте що таке ФРІ Табір, можете ознайомитись тут, а я спробую розказати про свій досвід і враження.

Це мій перший досвід як орга, так і учасника. До того, я тільки чув про це, уявляв наскільки це класно. Більшість говорили, що ця подія змінила їх життя. Зізнаюсь, на деякі речі я також почав дивитися по-іншому.

Все почалося з того що Коля вирішив стати координатором, запросив мене і друзів до команди. Коли я почув про внесок в сумі 160 грн на 5 днів, то був трохи шокований. Як?! Та все можливо, треба тільки добряче захотіти. Зустрічі щотижня і багато роботи. Одним з важливих завдань було знайти хороше місце, але околиця Троєщини нам добре в цьому допомогла.

Головна ідея, як можна здогадатися, була гра. Учасники діляться на 7 команд, таким чином виконують завдання. В останній день роблять представлення своєї команди.


День 1

Вже з 8 ранку почали прибувати учасники, їх мало бути більше 80. Хтось зустрічав, хтось ділив на команди. Інші доробляли те, що не встигли зробити раніше.

Обід, тімбілдінг, вечеря, тренінг по лідерству, рефлексія, ватра. Ми не знали чого очікувати, та перший день виявився доволі вдалим, попереду було ще багато роботи.

День 2

Так, чотири години сну мало. Промивши очі, почали готувати локації для квесту. Провели імпровізовану зарядку, поїхали за водою. І тут почався квест, для оргів, а потім й для всіх хлопців табору. Сталося так що ми сіли машиною, причому 2 рази, тому довелося добре попотіти аби визволити авто з піщаної пастки, а потім перенести 300 літрів води до табору.

Після обіду була гра, в якій треба було придумати рішення, щоб яйце не розбилося коли кидаєш з 2-х метрової висоти , далі квест (вже справжній).

Квест пройшов на “ура”. Було 7 локацій, з різними завданнями. Не буду описувати кожну, але головна мета — це вміння працювати в команді, допомагати один одному, підтримувати і спільними зусиллями досягати найвищого результату.

Далі рефлексія і знову ватра. Цього дня вже було видно як добре подружилися команди. Квест всім дуже сподобався.

День 3

Ми привезли воду (вже без пригод), я поїхав додому працювати, але постараюся все описати.

Ранок учасників розпочався з сальси.

Завдяку майстерності Yura Polishchuk дехто зміг відчути магію танцю на собі, іншім довелось відчути себе деревом =)

Далі була йога. Хоча спочатку дається важко, але це якась магічна річ.

Піля обіду Jastrebov Alex провів тренінг з ораторської майстерності.

Вільний час.

Майстер клас з вишивки.

Потім вечеря, рефлексія, ватра.

Рефлексії (зворотній зв’язок) — це просто маст-хев, причому не по завершенню заходу, а кожного дня. Ми давали слово кожному, аби добре вислухати і зрозуміти що круто, а що треба покращити/змінити. Наступного дня чуєш: “Орги молодці, все виправили!”.

День 4

Трохи прикро, це вже передостанній день. Дехто вже їде.

Провели якцію Let’s do it, Ukraine. І за 20 хв прибрали всю найближчу територію. Масові прибирання роблять чудеса, нехай гикнеться людям які можуть залишати зміття, та ще й у лісі.

Далі лекція від Колі про досягнення цілей. Думаю багато кому це допомогло, особливо коли ми рандомно ходили, по команді знаходили собі пару, розказували про ціль і чим можемо допомогти в досягненні цілі своїй парі.

Потім моя спроба. Говорив про продуктивність, сказав не все, але це хороший початок, з якого я багато чого виніс для себе.

Доповнила і розказала про час чарівна фея Litvishko Olena.

А тепер найкрутіше дійство — представлення команд. Це важко передати словами, було надзвичайно приємно спостерігати за кожним, стільки радості і креативу в кожному виступі. (є відео)

Команда зелених “Космічні огірочки”

Остання ватра. Вечір коли всі (майже) дізнаються хто ж був їх таємним другом, який дарував подарунки й інші приємності. Завтра ввечері вже не будуть читати чутки, співати до світанку.

Вечір видався дивовижним, особливо коли почався сильний вітер, а ви всі сидите над озером, грає скрипка і гітара. Дуже запам’ятався той момент коли організатори повернулися до учасників, стали в коло і закрили очі, учасники обіймали нас і дякували, це було дуже приємно. Так пройшла остання ніч.

День 5

Всі почали складати речі. Ми стояли в колі, бажаючі говорили про свої враження, дякували, прощалися. Потім табір було офіційно закрито.

І наостанок

Це були неймовірні 5 днів знайомств, радості, емоцій. Цікаво спостерігати, як за ці дні незнайомі люди стають настільки близькими, що при прощанні на очах виступають сльози і вже не хочеться нікуди їхати. Коли не потрібно ніякого алкоголю, почуття і емоції піднесуть тебе високо в небо.

Дякую кожному хто хоч якось долучився до цього чудового дійства. Ви і так знаєте, наскільки дорогі мені. Це був великий поштовх аби переосмислити деякі речі і стати кращим, думаю, не тільки для мене.

Обіцяю, ми обов’язково побачимося.

Величезне ДЯКУЮ Anastasia Petrova за чудесні фото.

One clap, two clap, three clap, forty?

By clapping more or less, you can signal to us which stories really stand out.