Спільне рішення можливе

Eduard Kurganskyi
Dec 1 · 4 min read

Завдяки акціям протесту, рух ЗахистиФОП досяг певних успіхів — депутати демонструють готовність до співпраці. Це відкриває можливість виходу з конфлікту «влада — малий бізнес» через перемови та зміну законодавства. Цей пост — спроба окреслити принципи, які б мали стати основою спільних напрацювань.

Принципи, на яких могло б бути побудовано спільне рішення:

  • вирішуємо проблеми виключно тих, хто має до 10 найманих працівників,
  • легалізація найдрібніших за будь-якої ціни (суми податків),
  • встановлення більш чіткої межі між спрощеною та загальною системою оподаткування,
  • використання у якості межі для спрощеної системи фізичних активів,
  • використання фіскальних РРО лише у випадках, коли інші критерії не спрацьовують,
  • визначення ризикових видів діяльності, для яких є шанс подолати порог у 2 млн євро,
  • мінімізувати корупційні ризики при використанні РРО.

Далі ці принципи пояснюються.


Суть конфлікту полягає в тому, що через введення повної фіскалізації підприємці втрачають можливість працювати на спрощенці. Найменші з них — тому що придбання РРО та облік продажу для них є обтяжливими. Найбільші — бо межі оборотів є не реалістичними. І всі без виключення — бо мають досвід того, як РРО провокують перевірки, штрафи та хабарі. При цьому держава та підприємці мають спільний інтерес: обидві сторони зацікавлені в детінізації. Держава — задля розширення бази оподаткування, підприємці — задля вирівнювання умов конкуренції. І якщо ми маємо спільний інтерес, ми можемо знайти і спільне рішення. Не компроміс, а саме спільне рішення — таке яке відповідає інтересам обох сторін. Першим кроком на цьому шляху має бути узгодження принципів, за якими будуть оцінюватись пропозиції.

Розширивши тему дискусії від питань РРО до реформування спрощенки, ми маємо встановити рамки. Наша спільна мета — вирішити проблеми виключно тих, хто має до 10 найманих працівників. Саме цих підприємців у нас, як і в Європі, називають мікробізнесом. Дотримання цього принципу дозволить скороти кількість пропозицій до розгляду. З іншого боку не дасть звузити коло питань за іншими критеріями.

Для найдрібнішого бізнесу, зокрема тих хто лише починає свою власну справу, потрібно суттєво «спрощувати спрощенку». Самозайняті, сімейний бізнес, невеличкі крамниці… В роздрібній торгівлі найменший бізнес це власник з двома продавцями, що працюють по черзі. Принцип за яким мала б держава будувати стосунки з цією групою — легалізація за будь-якої ціни (суми податків). Найпростішим рішенням, що відповідає цьому принципу, є патент. Без реєстрації та закриття бізнесу, без контролю обороту. Патент, що включає всі податки включно з податками на найманих працівників. Нехай менші податки, але бодай якісь . Не варто шукати тут рівності та справедливості. Треба вирішувати проблему яку вже маємо — закриття ФОПів та перехід їх в тінь.

На перше місце серед способів ухиляння від оподаткування, а отже одним з основних джерел тіньової економіки, стала контрабанда та сірий імпорт. Як пояснюють суспільству, саме задля вирішення цього питання вводилась повна фіскалізація. Встановлення більш чіткої межі між спрощеною та загальною системою оподаткування дозволить законодавцю вирішувати саме цю проблему — усувати схеми імпорту з подальшим продажем через мережі оформлені як ФОПи. В існуванні такої межі зацікавлені і реальні ФОПи — вона захищає спрощенку від регуляторних експерементів держави щодо великих компаній.

Межа (розміри бізнесу) визначаються через кількість найманих працівників, обороти та активи. В країні, яка має такий рівень корупції, маємо бути обережними з регуляцією та ставити питання так: яким з цих показників найскладніше маніпулювати інспектору? Відповідь — фізичними активами, бо їх легше всього перевірити. Для власника автопарку, де водії працюють тиждень через тиждень, межею спрощенки будуть п’ять бусів. Для рестораторів об’єктивними критеріями є наявність кухні (а отже і поварів) та кількість столиків (від якої залежить кількість офіціантів). Граничний розмір бізнесу в торгівлі, як роздрібній так і гуртовій, може бути встановлена в термінах максимальної площі. Отже навіть в торгівлі є можливість відділити незалежних ФОПів від мереж, що подрібнюється на ФОПів. І зробити це без контролю оборотів. Фіскалізація не є умовою успішної боротьби з тіньовими схемами.

Чи має бути інші способи визначення межі для спрощенки? Господарський кодекс, визначає також «річний дохід (що) не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро». Тільки у випадках, коли є вірогідність того, що оборот ФОПа, діяльність якого відповідає критеріям активів та кількості найманих, може превищувати порог у 2 млн євро, ми маємо передбачити використання фіскальних РРО. Навіть при встановлені меж груп єдиного податку цього потрібно уникати, використовуючі інші критерії.

Використання цього принципу потребує уточнення. По-перше, має бути чітке визнечення ризикових видів діяльності. Підкреслюю, не товарів, а саме видів діяльності. Ювелірні прикраси або складна побутова техніка що реалізуються на невеликій площі не мають шансів подолати зазанчений поріг. Реалізація тих самих товарів на великій площі — вже має контролюватись за допомогою РРО.

По-друге, даючи згоду на корупційно небезпечні РРО, ми маємо бодай мінімізувати корупційні ризики при використанні РРО. Цього можна досягти зокрема через відмову від зазначення товарів на чеку. Єдиним можливим порушенням в такому випадку залишається не видача чека. При цьому цього достатньо, аби проконтролювати обороти. Але прибираються касовий залишок, паперова звітність, не співпадіння товарів — все те, що не впливає на оборот, але використовується як факт порушення. Можливі виключення — підакцизні товари та продаж товарів на третій групі зі сплатою ПДВ. Тут товарний облік передбачено іншими законами.

Майданчиком для співпраці стають групи депутатів. Коли принципи узгоджені, напрацювати конкретні рішення можно достатньо швидко. Обмін такими напрацюваннями дозволить підготувати дійсно якісний законопроект(и). Виконавча влада, сподіваюсь, долучиться. Адже в умовах значної долі тіньової економіки та слабких державних інституцій спроби вирішити питання через тиск не спрацюють. Бізнес ще більше піде в тінь, а в тих випадках де це не можливо, справа вирішиться через хабарі. Іншого шляху ніж створення якісного законодавства, яке б враховувало інтереси сторін та реалії нашого життя, не існує.

Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch
Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore
Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade