Форум бізнес-об’єднань в Сумах. Ретроспектива.

27 березня 2018 року пройшов Форум ділових кіл України. За його підсумками прийнято резолюцію. При тому що я писав до неї окремі положення і мав можливість впливати на остаточний текст, постфактум змушений сказати, — цей текст навряд чи стане програмним. І справа не в тому, що в ньому написано. Сумніви викликає інше — чи буде це читати хтось з тих, хто приймає рішення? І якщо прочитає — чи буде діяти у відповідності до написаного? А якщо не буде, то чи був сенс працювати над текстом рішень, які не буде виконано? І якщо ті, до кого ми звертаємось з резолюцією, не беруть на себе відповідальність, то де той суб’єкт, який здатен діяти відповідально?

Підсумки Сумської зустрічі варто робити не з позиції прийнятих рішень (тексту резолюції), а з позиції розвитку руху — як Форум сприяв появі отого проактивного національного суб’єкту, який буде діяти в інтересах МСБ. Зрозуміти це можна через ретроспективний огляд подій.

На початку літа минулого року пройшла «нульова» зустріч бізнес- об’єднань в Києві. Організував її Віктор Лазар, Чернігівська обласна організація роботодавців «Сіверщина». Учасниками були переважно галузеві об’єднання. До цього я працював з подібними організаціями в межах Коаліції за ліберальну податкову реформу, спостерігав за діяльністтю Коаліції за детінізацію економіки. «Нульова» зустріч лише підтвердила попереднє враження — розбудовуючи національне об’єднання українського бізнесу не варто робити ставку на галузеві об’єднання. Як учасники ці організації варті уваги. Як ініціатори — не знайшов серед них самодостатніх. Мабудь ця думка могла б залишитись «особистою позицією» і не була б озвучена публічно, якби не заява тих самих галузевих об’єднань спочатку про необхідність впровадження РРО (лайтбокси Коаліції за детінізацію), а потім — про підтримку блокування податкових накладних (публічна заява 50 організацій з названих коаліцій).

Отже, самодостатні об’єднання підприємців варто шукати подалі від київських провладних кабінетів — в регіонах. Перша зустріч була проведена саме з акцентом на регіональні об’єднання середнього бізнесу. Вона пройшла влітку 2017 у Львові за ініціативи Комітету підприємців Львівщини. Результатом цієї зустрічі стала згода: регіональні зустрічі — це перспективний формат комунікації підприємницької спільноти.

Друга зустріч пройшла у Чернігові восени 2017. Важливо те, що її підготовкою займались дві організації, — «Сіверщина» від великого бізнесу (роботодавці) та ГО «Сяйво Сіверщини» від малого. Чернігів встановив рамку участі яку доопрацювали Суми — форум як зустріч організацій малого та середнього бізнесу за участі та фінансовій підтримці місцевих підприємців . В цьому формулюванні закладена соціальна база підприємницького руху. Підприємці, вже об’єднані в організації, як ядро. Власники бізнесу, що не входять до організацій, як плазма навколо цього ядра. За участі наукової та експертної спільноти, громадськості, всіх кому близькі та зрозумілі принципи лібералізму.

Важливою частиною черніговської зустрічі, яка пройшла в форматі круглого столу, стала дискусія — як бізнес може впливати на прийняття рішень центральною владою. Під час цієї дискусії була озвучена теза, що інтереси бізнесу та розвитку економіки є ширшими за програми окремих політичних партій. Тому МСБ варто шукати ширшої, ніж партійна, форми об’єднання. В Чернігові також було поставлено питання «В якій формі може відбутись таке національне об’єднання бізнесу?» Остання секція форуму в Сумах мала б дати відповідь. Цього не сталося, принаймні я не почув. Але дискусія не була безплідною.

Мабуть ми спробували перескочити. Бо перш ніж обговорювати формат політичної організації, а об’єднання яке ставить собі за мету реалізацію інтересів окремої верстви населення є політичною організацією, потрібно відповісти на проміжне питання. Яким чином ця політична організації планує досягати своїх цілей? Партії реалізують свою програму через прихід до влади. Якщо ми відмовляємось від ідеї створення / долучення до партії (принаймні в найближчому майбутньому), тоді яким чином ми будемо реалізовувати свою програму? Внесок Сумської зустрічі в розвиток підприємницького руху полягає в тому, що мабуть вперше за такого широкого представництва лобізм розглядався як інструмент проведення змін на користь МСБ. І був сприйнятий як дієвий інструмент.

Які в нас є альтернативи лобізму? Переважна більшість організацій, що приймали участь у Форумі, мають досвід організації протестів, зокрема акції прямої дії. І це дає надію на дієвість руху, що народжується. Але, щиро кажучи, — вивести людей на вулицю «проти» значно простіше ніж вивести «за». І в той момент коли ми переходимо від захисної позиції до наступу, маємо також розширити свій арсенал.

Другий засіб впливу — адвокація. Для ефективного лобізму (впливу на рішення влади) ми маємо бути ефективними в адвокації (формування інтересу до питання у підприємницькому середовищі). Проте нам потрібно рішення саме від влади. То ж адвокація має розглядатись як частина кампанії, на фініші якої є лобізм.

Наступним кроком після адвокації має бути представництво. І не тільки в вузькому сенсі «мати свого представника» в парламенті, уряді, громадській раді, тощо. Представництво потрібно розглядати ширше, як інститути (правила), які передбачають розгляд питань за участі та з урахуванням позиції бізнесу. Питання підняття мінімальної заробітної платні згідно діючого законодавства має відбуватись за згоди профспілок та роботодавців. Останні були або відсторонені від прийняття рішення, або не виконали свою інституційну функцію. Вітаючи створення нових інституцій представництва, таких як Рада бізнес-омбудсмена, маємо також говорити про непрацюючі інститути, такі як Федерація роботодавців чи Рада підприємців при КМУ.

На мій погляд розбудова інститутів, зокрема інститутів представництва, це магістральний напрямок розвитку руху. Бізнес має навчитись так вибудовувати свої стосунки з владою, щоб остання мала можливість рухатись лише в тому коридорі можливостей, яке чітко окреслене законом та інститутами, контрольованими бізнесом. Це тема окремої дискусії, до якої варто повернутись вже в наступному місті.

Форум у Сумах пройшов під гаслом «Від взаємопорозуміння до взаємодії». Саме взаємодія з перспективою співпраці мала б розглядатись як альтернатива лобізму. Проте виступи панелістів основних секцій (МСБ, реального сектору, агробізнесу та демонополізації) свідчать про неактуальність цієї тези. Покращення бізнес-клімату не відбувається, принаймні щодо МСБ. В Форумі приймали участь два депутати Верховної Ради від Сумщини, але інші очікувані гості з Печерських пагорбів так і не доїхали. Це є опосередкованим підтвердженням відсутності інтересу влади до діалогу.

Маємо бути реалістами — наразі влада не сприймає бізнес як партнера. Ми лише фінансовий ресурс. Взаємопорозуміння не відбувається, принаймні на рівні центральної влади. А отже говорити про взаємодію — передчасно. Виключення існують. Більш за те, саме на взаємодії між бізнесом та місцевою владою можна розбудовувати тиск на владу центральну. Але це лишень можливість, яку ще треба опрацьовувати.

Підсумовуючи. В Чернігові представники бізнес-об’єднань відмовились від ідеї «прийти до влади через партію». Огляд ситуації на Форумі в Сумах показав відсутність взаємопорозуміння між бізнесом та центральною владою, а отже і можливість взаємодії. Між цими двома крайнощами лежить низка інструментів для здійснення впливу з акцентом на остнанньому:

  • протест,
  • адвокація,
  • представництво,
  • лобізм.

Маючи розуміння доступних бізнесу засобів впливу, можемо повернутись до питання формату національної організації, що буде діяти в інтересах МСБ. І про це в наступному дописі.