Кримські рефлексії чи як навчитись цінувати свободу

Мій візит до окупованого Криму.


+

Від самого початку зайшовши в поїзд №40 Київ-Севастополь стає зрозуміло, що напрямок мягко кажу зараз не з найпопуляряхніших. Минулого року в цей час квиткі купити було не просто, а зараз в нашому палацкартному вагоні ☺від сили було 10 чоловік. На даний момент існують 2 шляхи як дістатися на півострів: автомобілем або поїздом. У випадку залізничого сполучення в м.Мелітополь, Херсонської області спочатку потрібно пройти українську митницю (в моєму випадку поїзд затримали на митниці приблизно на 3 години). Після проходження української митниці наступна митниця Російська в м.Джанкой.

Для вїзджаючих пропонується заповнити деларацію як на вїзд до іншої держави (нижче можна побачити зразок такого документу) але для кримчан (з кримською пропискою) цей папірець не потрібен

В моєму випадку обішлось без особливих питань на російській митниці (на фото з ліва російський митник) при виїзді з Криму, а ось українці давали питання та вимагади підтвержджуючі документи “що є метою поїздки”. Поїзд українці при виїзді з Криму обшукують дуже ретельно, навіть з собачками.

Оскільки заїзджав в Крим я на машині, а виїзджав поїздом, то опишу вїзд в Крим на машині. За інформацією водіїв які часто курсують між Кримом та “материком” проходження митниці в с.Чонгар часто займає від 3-ох годин до доби в гіршому випадку. Але нам пощастило та проходження абох митниць зайняло 20 хв від сили. При проходженні митниці в очі кидається зовнішній вигляд прикордоників та їх відношення до своєї роботи. Українскі прикордонники мають звичайну форму прикордонників та зовнішній вигляд згідно статут ЗСУ, ставляться до цієї роботи з розумінням та почувши українську в машині вітаються: Слава Україні!….Слава Нації!…Поки перевіряють документи охоче спілкуються. Пройшовши українську мітнию приблизно за 100 метрів демілітаризованої зони знаходиться російська митниця (нижче на фото). Підїхавши до пункту контролю зразу починає насторожувати злегка розхитаний вигляд російських прикордонників, а ще вони майже всі в масках (ввочевидь героїчність приховують). Вимагають вийти з машини та пердставити документи.

Митниці позаду і нас зустрічає півострів вільний від “бандерівців” та взагалі, як на перший погляд, здається від людей. В бік Крима машини дійсно рідкісні гості, на виїзд трапляються зустрічні. Часто проїзджаючи населені пункти можна бачити вивіски “продається” (магазини, гаражі…….).

Рухаючись в напрямку Сімферополя можна було побачити курсуючі військові гелікоптери які виконували якісь маневри.

Стосовно авіаційного сполучення. Ще на початку березня International Civil Aviation Organization (ICAO) виступило з заявою, що рекомендує уникати кримської повітряної зони. Відповідно до авіаперевізників які будуть помічені над Кримом будуть вводитись санкції. Цікаву картину можна побачити зайшовши на flightradar24.com Жодна глобальна та поважаюча себе авіакомпанія не робить регуляних рейсів до Криму. Єдине повітряне сполучення, яке існує нині в окупованому Криму, здійснюється з Росією. Станом на зараз рейсів ніяких немає і яка точно авіакомпанія літатиме — невідомо.

Цікаву картинку можна побачити на сайті Азербаджанських авіаліній (azal.az) . Для них Крима просто не існує.

Наближаючись до Сімферополя в очі починають кидатись “нові” номерні знаки машин. Номерні знаки машин “звільнених” кримчан — це окрема історія. Бувають вони 3-ох видів. 1) українські (поки що в переважній більшості) 2)російські (з кодом області “777“, ввочевидь “гра на забубонність”). Доречі, машини з такими номерними знаками суверенна Україна не пускає на свою територію (що вже обурює прибічників “і с етімі і етімі”).

3) винахід міцевого населення “росієлюбів” та “гомосовєтікусів” етакий гібрид український номер+московський орлик (але вже говорять, що російський ДПС почав за це штрафувати).

Подивившись по російському каналу, сюжет про Крим. Наприклад: http://www.1tv.ru/news/social/258485 , можна дуже легко повірити, що дійсно, люди є та й вже присутній “ажіотаж” на житло в Криму…….

“в майские праздники в санаториях и частых гостиницах не было свободных мест. В Крым приехали со всех уголков России и даже из-за рубежа”. — ОРТ

Хай на це дадуть відповідь наступні фото. Фото робив без особливого вичікування моменту “опустелення”. Це середина травня. Траса Сімферополь-Ялта, обідній час.

Машини то якісь циркулюють, “транспортного апокаліпсису” не сталося. Але на моє око: десь 70% кримські, 20% Росія, 10% “материк”.

Протягом проїзду Кримом можна побачити безліч бігбордів: “9 мая”, “Вместе с Россией” та ще якісь невідомі мені російські політики…..Для уяви ☺(один день цей напис прожив).

Ще є реклама освіти в Росії.

З українських ЗМІ можна часто чути що в Криму є дуже серьйозні проблеми з продуктами, а ті що є в 2х дорожчі. Для прикладу це є в сюжеті ICTV: http://bit.ly/1lseosg Насправді, це не зовсім правда. Поки що, з продуктами проблем немає! (ну хіба що з деякіми категоріями, доречі, від вчора Roshen вже завозитись не буде). Продукти дорожчі але десь в середньому на 20% в порівнянні з доокупаціним періодом. Супермаркети працюють в звичайному режимі, оперують гривнею та рублем (не всюди але вже поширююється).

Де приймають рубль вісить подібне оголошення.

Щодо рубля, то його спочатку окупації планували вводити поступово та до 2015 року в обігу мали бути дві валюти…але щось в “окупанітів” змінилось і тепер такими “фантіками” (саме таке враження може скластися від тримання в руці цієї валюти) заповнять Крим до 1 червня цього року.

З чим в Криму дійсно складно так це з банками. Українські банки вже всі до єдиного виїхали. Подібне оголошення вже висить біля кожного українського банку. Цього варто було очікувати через відсутність правової основи для подальшої роботи.

А що мене таки здивувало, так це те, що Російські банки теж тікають. СберБанк теж вивісив оголошення.

Тобто Крим залишається без Банків?! І що мав на увазі “Сбербанк” під новим форматом?! Банки будуть….але які….В Ялті знайшов кілька “третьо” чи навіть “пятосорних” замін західим чи україньким банкам. Назви теж вписуються загальний стиль “совєтчиків”☺

Ще про фінансову сферу можна згадати в контексті отримання пенсій та оплаті за комунальні ресури — ці операції тепер здійснюються на поштах. А тут вже “справжє пекло”. Людей дуже багато. Фото нижче з Ялтинської центральної пошти.

Про бізнес в Криму та майно— тут все дуже затянуто. Як говорять кримачни в окупованих “державних установах” повний хаос. Податків майже ніхто не платить. Безліч колишініх українських підприємств просто не можуть функціонувати в рамках правової бази РФ та тікають на “материк”. Не ясно як тепер буде дрібному та середньому бізнесу в Криму, оскільки бізнеси в Росії це “інкопорації”, тобто об’єдання в великі групи (відповідно, легше контролювати не 1000 бізнесів, а 10 великих). Це питання дуже складне.

Про телебачення в Криму багато сказати можу, переважно російські канали, хоча деякі оператори транслюють досі українські канали. Преса в Криму “мозкопромиваюча”, себто все російська. Основна аудиторія газет пенсіонери. Фото трохи не вдале але кілька заголовків газет можна побачити: “Нам Киев не указ”, “Деды в Берлине”……

Загалом атфосфера в Криму сильно не помінялась в порівнянні до анексії, а лише “диформувується”, Лєнін досі — “вождь”, “Беркут” — герой, погорілі бандити в Одесі — жертви….

“Трьоколори та орли” вже майже всюди

Єдиний прапор України, що я побачив в Ялті (симфоліка українска ще деінде позалишалася але прапор це рідкість).

Підсумовуючі мою короткотермінову поздку до Криму я спочатку підвантажу фото з Сімферополя, яке зразу задасть настрій.

Висновки з Криму:

  1. Теперішній Крим — це не область чи держава — це експеримент. Очевидно, злий експеримент. Самопроголошена кримска влада кожен день вносить кардинальні зміни у всі сфери політичного та економічного життя півострова. Немає ніякого вектору розвитку — є лише молитва за утопічне минуле, яке будувалося на кістках та катуваннях під назвою Совєтський Союз.
  2. Переважаюча більшість населення ще не усвідомила, що відбулось та пливе за течією. Міняємо паспорт — ну добре, документи на майно — ну значить треба, номерний знак на машині — ну, а що сусіди подумають?!…
  3. Росії не потрібнен Крим, чи крамчани та й взагалі “особистіть”. Їй потрібні послушні раби які будуть далі терпляче та слухаючись робудовувати імперію.
  4. Крим переймає кращі технологї російського поліцейсько-репресивоного апарату.
  5. Настрої можуть змінитися. У повітрі літає, що окупація — тимчасова. Ну не може таке відбуватись в 21-столітті. Немає віри в цей Крим.
  6. Економіка Криму — туризм. Як туризм може розвиватись на окупованій та часково закритій території на яку все більше перетворюють на суцільну військову базу?!.
  7. Будь-яка земля має свій унікальний код, це щось з природи. Цей код дає впоратись з нею тільки народу який є частиною цього коду. Саме таке населення ми називаємо корінним. Щодо Криму поза всяким сумнівом це — кримські татари, вони мають якийсь інтимний звязок з цією землею. Вони цінують цю землю.
  8. Росія вже має довгу історію з Кримом — історію агресії та суцільних програшів, ціною людських життів. Назвемо це кармою. Крим — це є кістка в горлі у собаки, яка застрягає і яку не перегристи і не проглотити, але від якої можна задихнутися.

Післямова. Про що був МАЙДАН — це свобода. Свобода: дії, вибору, думки…Свобода — це по-перше. У нас хотіли її забрати. МАЙДАН змусив нас подорослішати як націю. МАЙДАН відкрив нас світу…. Кримська ситуація (східно-українська)— це проблема не там, а тут, в ідеї сучаної України. Це прояв недалекоглядності попередніх політик або навіть їх відсутності, які привели до цієї геополітичної катастрофи. Чим сильніше ставатиме свободна демократична європейска Україна, тим слабкіші будуть її недруги та їх наміри нас поділити та ув’язнити.

One clap, two clap, three clap, forty?

By clapping more or less, you can signal to us which stories really stand out.