Переходь на українську
До 25-ої річниці Незалежності України стартував #мовомарафон — багато українців позбувається логіки “ітакпоймут”, і переходить на українську.
Особисто я завжди вважав, що знаю мову непогано, і доказом мені у цьому була перемога у регіональному кримському етапі конкурсу знавців української ім. Петра Яцика. Але коли переїхав до Львова, зрозумів, наскільки помилявся.
Відтоді я вирішив поступово збільшувати кількість української у своєму житті, а згодом і спробувати перейти на неї, або хоча б вживати так само часто як і російську.
Сьогодні я хочу дати кілька порад російськомовним українцям, котрі мають бажання перейти на українську або просто збільшити її кількість у своєму житті.
Отже, що мені допомагає у цьому процесі?
1. Перехід на українську у магазинах і закладах. Це найпростіше, що ви можете зробити. Банальна мовна конструкція на кшталт “Доброго дня, дайте будь ласка літр молока та півкіло ковбаси” з одного боку не потребує багато зусиль, а з іншого — формує звичку. В моєму випадку вона дійшла до рівня рефлексу, і я ледь у Криму не зробив таким чином замовлення (вчасно стримався). Також вона, на мій погляд, руйнує психологічний бар’єр.
2. Оточіть себе українською мовою. Користуйтеся софтом із українською локалізацією (включно з ОС), українськими версіями соц. мереж та сайтів, шукайте у ґуґлі українською, переходьте в інтернет-спілкуванні на українську з україномовними співрозмовниками (це банальна ввічливість, доречі).
3. Якщо ви читаєте книжки в оригіналі, продовжуйте — англійська приорітетніша у такому разі. Якщо ж ні, обирайте замість російського український переклад. Українські видавництва вже давно підняли голову і ситуація з перекладами набагато краща, ніж була ще 5 років тому. Якість перекладів теж змінилася у кращий бік, і найголовніше — книжки українського виробництва дешевші. Наприклад, “Гру престолів” в українському перекладі я взяв за 73 грн, поряд на полиці стояв російський за 120. Це було в 2014, зараз напевно порядок цін інший, але пропорції, думаю, зберіглися.
4. Ця порада більше для таких як я — сором’язливих соціофобів :) Спілкуйтеся українською самі з собою. Намагайтеся думати українською, а коли на самоті — думайте в голос. Так матимете розмовну практику без, власне, необхідності розмови з кимось.
5. Не соромтеся русизмів, але боріться з ними. На жаль, наше інтернет-середовище доволі агресивне, і це стосується й мови теж. Тому часто виникає ситуація, коли “щирий патріот”, україномовний від народження, може ображати вас через ваші помилки. Єдина порада для таких випадків — фільтрувати емоційне, збирати конструктивне. Тобто, якщо вам пишуть щось на кшталт “Ти, кацапське мудило, в Україні кажуть не “по-українськи”, а “українською”, першу частину фрази ігноруйте, а другу — запам’ятайте :) Ну, і взагалі, простіше до інтернет-бесід потрібно ставитися, та це вже інша розмова.
Ну, і останнє — якщо ви хочете, щоб ваша українська звучала якомога шляхетніше, “як у тєліку”, кілька фонетичних лайфхаків:
- Буква “щ” завжди вимовляється як “шч”. Тобто, буквально — читаєте “якшчо”, “Шчорс”, “шчебінь”, “плошча” тощо.
- Буква “ч” завжди тверда. Це важко пояснити текстом, слухайте телеведучих. Найкращі приклади: Алла Мазур (ТСН. Тиждень), Катя Осадча (Світське життя), або це відео:
- Буква “в” на кінці слова або перед приголосними вимовляється подібно до англійської W або польської ł — добре чутно у вимові Леоніда Кравчука:
