Як можна покращити наукове письмо в Могилянці?

8 кроків для покращення якості наукового письма в Києво-Могилянській Академії

https://www.flickr.com/photos/drewcoffman/4815205632
  1. Сформулювати завдання як справжнє питання: Така збірка слів як наприклад “Встановлення залізної доби. Гальштат” ніяк не спонукає мислячих могилянців до роздумів. Часто-густо, особливо на семінарах й іспитах, такі формулювання називають ‘питаннями’, хоча знак питання й питальне слово відсутні. Отже, перетворюємо наш приклад у правильне питання: ‘Які основні аспекти залізної доби виявилися у гальштатській культурі?’ Студентам і викладачам буде легше пов’язати прочитану наукову літературу зі змістом семінарів робочо-тематичного плану, тому що стають виднішими предмет, об’єкт і дія (Що робимо?) теми. Якщо ваші методички поки без питань, то ви студенти можете самі придумати собі питання до свого екзамену чи семінару як у нашому прикладі. Це вас підготує до написання довшої наукової роботи, де від встановлення доцільного питання залежить успіх роботи в цілому.
  2. Курс з методології свого навчального фаху на першому році навчання: Якщо ви серед тих щасливчиків, у кого вже викладають такий курс, переходьте до наступного пункту. Тим, хто ще сумує за таким курсом, не маю більше сказати ніж наступне: Вимагайте такий курс від своїх викладачів! (Або хоч пошукайте в інтернеті чи бібліотеці методологічний підручник для вашого напряму)
  3. Не читайте забагато на один семінар. Якщо у вашому академічному житті від вас вимагають, щоб ви прочитали 3 цілі книги на один семінар, не здавайтесь! Курс cultural studies у Лейденському університеті наприклад нарахує студентам 50 годин за читання одного 550-сторінкового підручника — це 10 годин для опрацьовування 110 сторінок. Сподіватися на розуміння викладача іноді не варто, однак логічно дозована порція літератури вам і буде потрібна коли будете писати свій диплом чи свою курсову роботу. Ваше навчання=ваші потреби!
  4. Ви належите до нового покоління студентів! Те, що від ваших викладачів вимагали нереальну швидкість опанування знання у радянському минулому (що створило ну не найкращу освітню систему) не означає, що вони мають право це вимагати від вас. Коли ми студенти розуміємо, що достатній час на читання народжує критично-аналітичне мислення, ми отримуємо шанс застосовувати фахове знання під час і після закінчення навчання. Тому, навіть якщо ви дуже амбіційні студенти, не рекомендується вам перевищувати 8-годинний ліміт на день на навчання (лекції, семінари й самостійна робота [сесія — звичайно трохи інша тема]).
  5. Що ви пишете: Погугліть вид вашої роботи перед тим, як починаєте її писати. Есе чи курсач? Яка між ними різниця? Яку структуру вимагає той чи інший вид письма?
  6. Ви не впевнені, чи ваша тема або методологія відповідають критеріям вашої кафедри? Тоді зробіть майндмеп з аргументами, чому вашу роботу можна вважати доречною у вашій науковій сфері й шукайте різними мовами тематично/методологічно схожі статті, конференції й книги: відповідь вам точно знайдеться, оскільки сучасна наука часто міждисциплінарна, що уможливує раніше непропущене.
  7. Не підкорюйтеся звичному стилю українського академічного покликання, якщо вам не зручно. Існують багато інших стилів, які сучасні науковці приймають і розуміють, й то у нашому університету.
  8. Організуйте такий собі центр академічного письма на вашій спеціальності. Поки що подібний центр працює тільки при кафедрі англійської мови. Це дуже поширене явище в науковому світу й дозволяє спілкування у дружній атмосфері про наявні проблеми дослідника-студента з тютором, хто водночас також є студентом. Обмін аргументами і перспективами є базою науки!

Які нагальні проблеми заважають українській науці толково розвиватися зможете прочитати тут.

Show your support

Clapping shows how much you appreciated Felix Hos’s story.