Була пізня осінь. Варшавські вулиці безпросвітно посутеніти, а білий величний місяць лукаво всміхався до шиб…

Закохайся в серпні. Шалено і до нестями. Всміхайся та радій. Плач від щастя. Живи так, ніби завтра назавжди позбавлять кисню…

Мій любий та коханий Друже,

Я не знаю ким Ти є, той хто читає цього листа. З черги — Ти не знаєш мене. Але я адресовую його…