Білосніжка та сім гномів (1927) VS Зоотрополіс (2016). Куди привели Дісней 90 років еволюції?

Що спільного може бути у нового епізоду Зоряних Воєн, калейдоскопу супергероїки Марвел на кіноекранах, в купі з анонсом нової частини Індіани Джонса? Всією цією експансією на наші теле- та кіноекрани командують із єдиного центру — штаб-квартири компанії Уолта Діснея у Барбенку, штат Каліфорнія. І хоча зараз компанія з химерним шрифтом логотипу, становить собою потужну медіа імперію, вона буде, напевне, назавжди пов’язана з тим, що становить її хліб і її фундамент — мультиплікацією.

Поширившись на різноманітні сфери бізнесу розваг, Дісней не забуває про свою історію, і не припиняє дарувати глядачам по всьому світу свої феєричні мультиплікаційні картини раз в кілька років. Близько місяця тому, в метро я побачив афішу їх останнього творіння — «Зоотрополісу». Абсолютно не зацікавившись, я пішов подалі від чергового “дитячого мультику”. Та якщо рекламна кампанія не змогла змусити мене піти в кінотеатр, це зробили небачено високі оцінки кінокритиків (рейтинг Зоотрополісу на сайті рецензій Rotten Tomatoes складає безпрецедентні 98%!)

Масштабні успіхи компанії викликали в мене цікавість. Який шлях Дісней пройшов від свого першого повнометражного успіху “Білосніжки та сім гномів”, до свого останнього прориву під назвою “Звірополіс”? Вихід був лише один — подивитися обидва мультфільми. Отож, озброївшись шоколадкою я пішов в найближчий кінотеатр…

Коли Волт Дісней прибув до Каліфорнії, аби заснувати анімаційну студію, у нього не було ресурсів, аби знімати повнометражні проекти. До цього в Канзас-сіті він створив проект про дівчинку у світі мультфільмів. “Алісина країна чудес” була пілотним та достатньо успішним проектом, аби почати свою компанію. На вулиці був 1923 рік, і Уолт разом з братом Роєм заснували в Каліфорнії “Disney Brothers Cartoon Studio” (відома нам назва була затверджена лише 1986-го).

“Все почалося з мишеняти” любив повторювати сам Дісней, але першим героєм був кролик Освальд, епізоди про гарну вдачу якого не зацікавили широкий загал. Лише у 1928-му році у короткометражці “Шалений Аероплан” дебютував офіційний символ і талісман компанії — Міккі Маус. Днем його народження, тим не менш, вважають 18 листопада того ж року, коли він з’явився у своєму другому мультфільмі “Пароплав Віллі”. На відміну від провального дебюта кролика Освальда, цей йшов в ногу з часом — «Пароплав Віллі» повністю звуковий.

Дісней не цурався ризикувати та використовувати нові технології. Продовжуючи серію мультфільмів про культове мишеня, Уолт запустив і паралельний проект — “The Silly Symphonies”, в якому він експериментував з різними ідеями та персонажами. У 1932-му році Дісней зробив ще одну новинку: в одному з випусків Симфоній, нескладній історії про танцюючі дерева та квіти, він вперше в історії використав колір. Цього ж року епізод отримав Оскар за найкращу мультиплікаційну картину — найпершу статуетку в цій царині. Дісней вирішив продовжити цю чудову традицію і наступні десять років його картини здобували статуетки кожен рік. Та є і одне виключення, ім’я якому — “Білосніжка та сім гномів”.

На початку 1934 року Дісней запропонував зробити ще один експеримент — в разі невдачі він би відкинув компанію назад в минуле на роки, але у разі успіху міг легко затьмарити усі попередні досягнення. Знайшлося багато скептиків, але ентузіазм Уолта зробив своє — наступні 4 роки більше 500 мультиплікаторів, не покладаючи рук, працювали над новим хітом — історією кохання заснованій на казці братів Грім. Спочатку, бюджет картини складав цілих 500 000 доларів. Але зйомки виснажували фінанси набагато швидше, ніж це було прийнятно. Та Дісней відмовився спинятися, і у наступні роки бюджет виріс до рекордних 4 мільйонів(!) доларів. Уся компанія в той час існувала в борг. Жереб було кинуто.

Після виходу в прокат ”Білосніжки та сім гномів”, вона заробила своїм творцям в два рази більше вартості — 8 мільйонів доларів, ставши найкасовішим фільмом в історії, до виходу “Звіяних вітром” через 2 роки. На врученні премії Оскар чекав ще один сюрприз: спеціально для такої події була введена номінація за найкращий повнометражний анімаційний фільм, а Діснею вручили унікальну статуетку з одним великим та 7 малими Оскарами на п’єдесталі.

Умови роботи над Зоотрополісом, звісно, не мають того відчуття пригоди і ризику. Компанія вже встигла пройти довгий і непростий шлях. Від успіху 30-х, до складнощів часів Другої світової. Дісней експериментував з різними видами повнометражних мультфільмів, і після його смерті у 1966 році справа з новаторством була ефективно продовжена. З цих причин в історії анімаційних фільмів The Walt Disney Company виділяють цілі ери: Золоту добу (1937–1959), Срібну добу (1961–1970), Перехідну добу (1971–1988), Ренесанс(1989–1999), Модерн (2000–2009), і Сучасність (2009 — …), хоча поділ досить умовний, адже не дивлячись на різні вектори та тенденції на різних етапах, кожен з фільмів унікальний.

Анонс «Зоотрополісу» був ризикованою справою, адже все, що побачили фанати, це «ще один мультфільм з антропоморфними тваринами». Режисеру Байрону Ховарду хотілося зняти щось на кшталт давнішнього успіху 70-х «Робіна Гуда», але осучаснивши ідеї. Треба віддати команді належне, вони поглянули на питання достатньо креативно, розповідаючи історію про тварин, не перенесених у людський світ, а в світі створеному цими тваринами. Зоотрополіс, як місто, було створено на базі різних мегаполісів світу. Не минули дарма поїздки команди в заповідники Кенії, та консультації з різними спеціалістами, особливо з питань вентиляції та обігріву, адже фішкою міста стали так звані «кліматичні зони», в кожній з яких живуть тварини звиклі до цього клімату. На диво органічно поєднано і питання співжиття тварин різного розміру, від жирафів до мишей, даючи кожному з видів свою нішу для існування у гармонії.

Нік з «Зоотрополісу» та Робін з «Робін Гуда». Збіг? Не думаю.

Станом на 22 квітня 2016 року «Зоотрополіс» зібрав в США 311-ти мільйонів доларів, а в світі — понад 902-х мільйонів, тим самим повністю окупивши свій бюджет в 150 мільйонів. 18 березня 2016 року він став третім мультфільмом компанії Дісней, що зібрав в світовому прокаті понад півмільярда доларів, забезпечивши йому місце в десятці найкасовіших мультфільмів в історії.

Тож, наскільки ці мультфільми схожі і наскільки різні, давайте розглянемо:

1. Ідею

«Білосніжка та сім гномів» оповідає казку, і як у будь-якій казці мораль її досить проста: це оповідь про доброту, яку потрібно зберігати та підтримувати, про віру якої потрібно триматися, щоб там не було, і про те, що можна знайти шлях до будь-якого серця своїми гарними справами. А якщо будеш вести себе як зла мачуха Білосніжки — то полетиш у прірву, в кінці однієї з найепічніших сцен погоні в усьому кінематографі.

«Зоотрополіс» же, історія про стереотипи, та те, як вони заважають справджуватися мріям. Антропоморфні тварини тут не більш ніж інструмент, аби загострити подібні проблеми, зробити їх більш очевидними. The Walt Disney Company зберегли такий важливий елемент казки, як мораль, і «Зоотрополіс» змушує повірити в те, що на світі нема нічого неможливого, потрібно лише не здаватися, прикладати максимум зусиль і вірити. Так, навіть заєць може стати чудовим поліцейським. І не смійте судити когось за зовнішнім виглядом! Адже леви на завжди хоробрі, а лиси не завжди злодії, і т.д.

2. Сюжет та персонажі

«Білосніжка» розпочинається прийомом, який став кліше — книгою казок, що відкривається перед глядачами. Брати Грім задають тон, але є і багато різниці від оригіналу. Розвиваючись лінійно, сюжет «Білосніжки та 7 гномів» розповідає історію бідної принцеси, яка, через очевидний виграш у челенджі за звання найкрасивішої дівчини в королівстві, має рятувати своє життя від мачухи-королеви, і ховається у будиночку 7 гномів, поки ті на роботі.

Від себе скажу, Білосніжка — одна з найпасивніших та найбільш поверхневих персонаж з усіх, які я бачив, головною героїнею її назвати відверто складно. Пояснення цього можна знайти в різноманітних статтях та дослідженнях, адже Білосніжка уособлювала образ ідеальної жінки 30-х: вміла домогосподарка, що вірить в перемогу добра, та очікує принца, який прийде і вирішить усі її проблеми. Справжнім культурним шоком стала для мене сцена її молитви, адже до цього я вважав, що релігійні мотиви не мають відношення до анімаційних фільмів, через їх розрахованість на міжнародну аудиторію.

Дивним на цьому фоні виглядає головна антигероїня — мачуха-чаклунка. Набагато більш сильний жіночий персонаж, хоча питання її мотивації досить сумнівне. Гномам же приділене найбільше уваги — саме вони веселять дитячу аудиторію різноманітними комічними прийомами в стилі безсмертного Чарлі Чапліна, більшість з яких стали архетипами, повертаючись у наступних проектах компанії, та й в масовій культурі.

Тут ми бачимо коріння персоніфікації тварин, адже у всіх наступних принцес можна згадати кілька тваринок-помічників, які виглядають мило, та смішать маленьких глядачів. З Білосніжкою ж мінімум половина лісу, мультиплікатори змогли зобразити без перебільшення кілька десятків тварин різних видів, які допомагають принцесі на кухні та під час прибирання, а потім сумно стоять коло її кришталевої труни. Та усі огріхи сюжету можна списати, адже не виникає сумнівів, «Білосніжка та сім гномів» добрий мультфільм для дітей.

Ситуація з «Зоотрополісом» складніша. Розпочинається він чудовою алюзією — коротким фрагментом «Пароплава Віллі» з Міккі Маусом у головній ролі. Після цього приємного подарунку любителям класики, починаеться те, що за жанром можна охарактеризувати як: сімейний комедійний мультиплікаційний екшн-детектив. Для дітей в ньому не так вже й багато, більшість жартів створені не аби розсмішити глядача, а лише підняти йому настрій, поки він слідкує за складним, хоча і досить стереотипним для подібних фільмів сюжетом, який стрімко розвивається, змушуючи так само швидко еволюціонувати і персонажів. До останнього моменту не відомо хто ж головний антигерой, і його поява врешті стає приємною несподіванкою.

Як не дивно, але мультиплікація Діснею еволюціонувала не від тварин до людей, а навпаки. Головна героїня мультфільму — Джуді Гобс, стає першим зайцем-офіцером поліції Звірополіса. Йдучи за своєю дитячою мрією стати поліцейським і змінити світ на краще, вона на кожному кроці вимушена боротися з дискримінацією. З другого дня на службі вона зустрічає лиса Ніка, хитрого афериста, який ні дня не працював чесно. Не очікувано для себе, пара опиняється у серці небезпечної для міста змови.

На успіх працює все — бездоганна логіка, органічно поєднані елементи сюжету, продумана естетика, як не дивно, реалізм зображуваного світу, гарні репліки та непрості, справді мотивовані персонажі, що грають активну роль у історії, розкриваючись з неочікуваних сторін. Чудово, що мультфільм не боїться виглядати надто складним, не опускається штучно на більш зрозумілий рівень, для прикладу Джуді ловить Ніка на невиплаті податків, взявши того «на понт» і хитро записавши його власне зізнання на диктофон.

Джуді: Тобто, це близько 1 мільйона несплачених податків…

Нік: ЩО?!!

Голос з коляски: Вона тебе спіймала, хлопче, відпадно спіймала!

Джуді: Тобто, це близько 1 мільйона несплачених податків…

Нік: ЩО?!!

Голос з коляски: Вона тебе спіймала, хлопче, відпадно спіймала!

3. Технологічна сторона

Окрім революційного для свого часу кольору від Техніколор та синхронного звукового супроводу «Білосніжка» має ще один козир — винайдену у 1914 році техніку ретроскопіювання, при якій мультфільм створюється шляхом окреслення кадр за кадром натурного фільму (з реальними акторами і декораціями). Спочатку заздалегідь знятий фільм проектувався на кальку і вручну вимальовувався художником. Зараз її замінили на техніку motion capture (ту саму, де акторам потрібно вдягати сірі комбінезони з білими цятками).

«Зоотрополіс» також не пасе задніх, і хоча революційності в ньому не багато, це один з небагатьох мультфільмів намальованих повністю у тривимірній графіці. Разом з цим, комп’ютерні технології дозволили операторам ефективно працювати з ракурсами. Переміщування камери з висоти пташиного польоту до крупного плану одним плавним рухом стає звичайною справою, якщо в Білосніжці ми бачимо на диво статичні кадри та ніби замерзлий задній план.

Ретроскопіювання: до і після.

4. Саундтрек

«Білосніжка» відкрила цілий цикл Діснеївських мюзиклів, зробивши пісні необхідним атрибутом будь-якого наступного мультфільму золотої ери. З втратою популярності мюзиклів в кіно згасла і ця ініціатива, та з початку 90-х ми знову можемо насолоджуватися «музичним паузами» в різноманітних жанрах.

Саундтрек 1937-го виконаний в стилі змішання класики і джазу з переважанням класики. Протягом фільму ми чуємо кілька простих пісеньок, від лейтмотиву мультфільму — слащавої «Ніжності», до більш легендарної гномської «Хей-хо!»

В «Зоотрополісі» музика грає набагато меншу роль, власне, у творців були зовсім інші пріоритети, тому й мелодії туди не дуже в’яжуться. Але з поваги до традицій, американською поп-співачкою Шакірою в амплуа такої самої поп-співачки з сеттингу Газелі, була записана пісня «Спробуй усе», яка, як повелося за останньою модою, викладає всю ідею мультфільму під запальну поп-мелодію.

Хей-хо!

Офіційни сайт Діснею визначає місію компанії у наступному: «Місія The Walt Disney Company — стати одним з провідних світових виробників і постачальників інформації та розваг. Використовуючи наш портфель брендів для диверсифікації контенту, послуг і товарів, ми прагнемо створювати інноваційний та прибутковий розважальний досвід та пов’язані з ним продукти у світі». І, як на мене, їм це вдається. Придбавши Лукас філмз, Марвел, Піксар, та побудувавши стилізовані парки розваг в різним точках земної кулі, компанія значно розширила сферу своєї діяльності. Але Святим Граалем Діснею все ще лишаються їх мультфільми. The Walt Disney Company, з часів свого становлення не цуралася ризиків та експериментів, створивши за час існування багаті традиції та розумні принципи, притримуючись яких і ввійшла у світ мультиплікації нового тисячоліття, все ще на позиціях лідера.

Тож, я лишу компанію відбивати вартість «Зоотрополіса» та «Білосніжки» наповнюючи іграшкові магазини «пов’язаними продуктами», з яких і складається добра частина прибутку. А читачам побажаю дивитися гарні мультфільми, адже без них неможливо насолодитися усіма надбаннями сучасного кінематографу.

«Супровідні товари». Так, саме з них і отримуються легендарні надприбутки

Автор: Павло Корцуб

Like what you read? Give Gerold a round of applause.

From a quick cheer to a standing ovation, clap to show how much you enjoyed this story.