Методичні рекомендації щодо викладання інформатики у 2024/2025 навчальному році

Освіта є ключовим фактором, що формує майбутнє суспільства та держави в цілому. Стрімкий розвиток інформаційних технологій створив нову парадигму, в якій лідерами стають країни не з багатими природніми ресурсами, а з багатим людським потенціалом — людьми, які можуть використовувати сучасні технологічні можливості для забезпечення достатку та сталого розвитку.

Освітній процес під час вивчення інформатики має здійснюватись в безпечному освітньому середовищі, яке відповідає вимогам Санітарного регламенту для закладів освіти, обладнане необхідним комп’ютерним та комунікаційним обладнанням та здійснюється з урахуванням:

- цілей та завдань навчання, виховання та розвитку

- змісту навчального матеріалу (складність, новизна, характер, можливість наочного подання матеріалу);

- реальним навчальним можливостям учнів: віковим, рівню підготовленості, особливостям класу;

- наявним умовам та відведеному часу для навчання;

- ергономічним умовам (часу проведення уроку за розкладом, наповнюваність класу, тривалість роботи за комп’ютером);

- фахової підготовки вчителів.

Умови навчання повинні забезпечувати ефективне засвоєння учнями програмового матеріалу. Для вивчення інформатики необхідне відповідне апаратне, програмне, ресурсне забезпечення та засоби електронного навчання. Модельна програма не орієнтується на конкретне програмне забезпечення та певну мову програмування — їх вибір здійснюється вчителем відповідно до наявного дидактичного і матеріально-технічного забезпечення, кваліфікації вчителя та запитів учнів.

Результативність досягнення цілей навчання визначається адекватним та обґрунтованим вибором типу кожного уроку та способів навчальної діяльності учнів під час його проведення.

Програми та планування занять

У 2024/2025 році вивчення інформатики у 7-их класах буде проводитися з використанням таких модельних програм:

• Інформатика 7–9 кл. Ривкінд та ін.
• Інформатика 7–9 кл. Завадський та ін.
• Інформатика 7–9 кл. Морзе та ін.
• Інформатика 7–9 кл. Бондаренко та ін.
• Інформатика 7–9 кл. Пасічник та ін.
• Інформатика 7–9 кл. Громко та ін.

Зміст програм суттєво не змінився — відбулась “міграція” тем і розділів між класам. Нове — комп’ютерна анімація.

Модельні програми є універсальними і розраховані на учнів з різним рівнем знань, з можливістю індивідуалізації навчання — на основі модельних програм вчителі розроблять робочі навчальні програми, визначивши порядок слідування розділів та тем, і час, необхідний для їх опрацювання. Час, для досягнення визначених Державним стандартом та модельними програмами обовʼязкових результатів навчання, визначається вчителем, залежно від рівня попередньої підготовки учнів, обраної методики навчання, наявного обладнання та інших особливостей освітнього процесу у закладі освіти.

Щодо вибору модельних програм:

- як правило, використовується модельна програма, яка продовжує відповідні модельні програми 5–6 класів;

- за потреби вчитель може обрати модельну програму інших авторів, враховуючи можливу різницю їх змісту та організовуючи її надолуження;

- вибір модельних програм 7–9 класів має затверджуватись на засіданні педагогічної ради;

- змінити обрану модельну програму ви зможете тільки по закінченню курсу вивчення(тобто після 9 класу).

Кількість годин для вивчення інформатики у 7-их класах встановлюється адміністрацією закладу освіти:

• рекомендована — 2 годин на тиждень, 70 годин на рік;
• мінімальна — 1 година на тиждень, 35 годин на рік.

При укладанні календарно-тематичного планування варто зважати на такі речі:

• при планування освітнього процесу важливо визначити зміст і обсяг навчального матеріалу та побудувати оптимальну для даного контингенту здобувачів знань послідовність його вивчення.
• у календарно-тематичному плануванні мають бути всі теми, які представлені у відповідній модельній програмі;
• при розробці робочої навчальної програми вчитель має можливість доповнити змістову частину програми актуальними темами, які відображають сучасний стан розвитку інформаційних технологій, і мають корелюватися з темами, наявними у модельній програмі ;
• навчальна програма має затверджуватись педагогічною радою;
• при мінімальній кількості годин мають бути розглянуті ВСІ без виключення теми відповідної модельної програми, зменшується лише кількість годин на їх вивчення;
• обсяг навчального матеріалу, поданого у змістовій частині програми є необхідним мінімумом, визначеним Державним стандартом, його кількість на уроці має відповідати психофізіологічному розвитку дітей, не допускаючи їх перевантаження;
• календарно-тематичне планування ПОГОДЖУЄТЬСЯ заступником директора школи з навчално-виховної роботи;
• форма календарно-тематичного планування не регламентується нормативно-правовими документами, воно має містити інформацію про навчальний предмет, клас, навчальний період, модельну програму на підставі якої його створено, номери занять, їх теми та дати проведення. За потреби можуть бути додані примітки, вимоги до обов’язкових результатів навчання, тощо.

Вчитель може змінювати порядок вивчення тем модельної програми, не порушуючи логіки їх вивчення, він не обмежений у виборі організаційних форм, видів, методів та засобів навчальної діяльності з метою забезпечення передбачуваного Державним стандартом рівня та програмою навчальних досягнень учнів.

Модельна програма авторів Громко Г.Ю., Шевчук П.Г, Ковбаса В.М. є ідейним і логічним продовження модельної програми з інформатики для 5–6 класів за авторством О.Пасічник та Л.Чернікової, її зміст ґрунтується на таких змістових лініях :

1. Пізнаємо цифровий світ через інформацію та інформаційні процеси

2. Цифрові пристрої і апаратне забезпечення

3. Цифрова творчість, опрацювання даних та програмування

4. Людина у цифровому світі — взаємодія, безпека та відповідальність

Змістова лінія “Пізнаємо цифровий світ через інформацію та інформаційні процеси” реалізується через вивчення базових понять інформатики, розуміння фундаментальної важливості поняття “інформація”, кодування інформації, суті інформаційних процесів, побудову інформаційних моделей та їх дослідження.

Вивчення можливостей “Цифрових пристроїв та апаратного забезпечення” проходить через застосування цифрових пристроїв та апаратно-програмного забезпечення комп’ютерів, налаштування персонального інформаційного середовища для навчання та розвитку.

“Цифрова творчість, опрацювання даних та програмування” втілюється через створення та опрацювання інформаційних продуктів(текстові документи, графічні зображення, презентації, анімації тощо) в процесі вивчення сучасних програмних засобів опрацювання цифрових даних, створення програм з використанням різних алгоритмічних структур та їх поєднанням, опрацювання даних різних типів та їх структур.

Змістова лінія “Людина у цифровому світі — взаємодія, безпека та відповідальність” впроваджується через вивчення питань щодо принципів спілкування в комп’ютерних мережах, організації співпраці, етичних та правових норм інформаційної взаємодії, ознайомлення з основними типами загроз та небезпек в інформаційних системах і мережах, способами захисту даних від несанкціонованого доступу та знищення.

В основу вивчення інформатики за цією модельною програмою закладено фундаментальні поняття “інформація”, “інформаційна система”, “об’єкт”, “алгоритм”, “модель”.

Інформація розглядається як сукупність даних, які можуть бути опрацьовані комп’ютером за допомогою програмних засобів.

Комп’ютер розглядається як інформаційна система, яка поєднує апаратне та програмне забезпечення для опрацювання даних.

Об’єктна парадигма передбачає, що спостережувані сутності є об’єктами. Об’єкти можуть взаємодіяти один з одним, на об’єкти можна впливати, змінюючи їх властивості/поведінку, об’єктами є символи, повідомлення, величини, тексти, графічні образи, файли, елементи інтерфейсу, складові апаратного забезпечення, тощо. Результат зміни властивостей об’єкта або середовища, в якому він знаходиться, є подією.

Вивчення основ алгоритмізації та програмування має на меті формування алгоритмічного мислення, яке поєднує поопераційне та обчислювальне мислення.

Моделювання розглядається як метод вирішення практичних завдань.

Організація навчальної діяльності

Перед початком занять доречним буде повторення правил поведінки в комп’ютерному класі та правил протипожежної безпеки, опрацювання поведінки учнів в кризових ситуаціях, способів організації роботи та комунікації з вчителем під час дистанційної та змішаної форм навчання.

Структура кожного заняття визначається вчителем відповідно до поставлених навчальних завдань, з урахуванням того, що комп’ютер є інструментом опрацювання інформації, опанувати навички роботи з яким можна лише в процесі практичної діяльності, саме тому вивчення інформатики передбачає роботу користувачів з комп’ютерами та іншими цифровими пристроями на кожному уроці — обладнання робочих місць учнів має дозволяти організувати індивідуальне виконання кожним учнем всіх завдань, передбачених навчальною програмою, кожен учень має бути забезпечений індивідуальним робочим місцем. У разі неможливості виконання цих вимог, вчитель має організувати позмінну роботу учнів за комп’ютером.

Важливо дотримуватись різноманітності методологічних принципів, шляхом зміни форм роботи (індивідуально, в малих групах, парах), а також технологій і стратегії навчання. Бажано пропонувати завдання українознавчої, краєзнавчої та метапредметної тематики, реалізуючи таким чином інтеграцію різних шкільних предметів. Пропоновані вчителем навчальні завдання мають враховувати програмні вимоги, ступінь розвитку знань і навичок учнів та наявне технічне забезпечення. Завдання мають бути диференційовані за складністю, враховувати поступ від простішого до складнішого, що дозволяє вчителю поступово знайомити учнів з новими можливостями комп’ютера, цифрових пристроїв та програмного забезпечення. Варто пропонувати для ознайомлення та вивчення не всі наявні можливості того чи іншого засобу, а лише достатні для вирішення поставлених на уроці навчальних завдань.

Продумайте способи діяльності на уроці:

- вчитель демонструє, а учні повторюють його дії;

- учні працюють, виконуючи завдання згідно з вказівками вчителя або за інструктивними картками;

- учні шукають помилки у запропонованому коді програми;

- учні коментують наданий код;

- виконання завдань у спосіб “один-на-один”(один учень — один комп’ютер);

- виконання завдань у спосіб “два-на-один” (“один з мишкою, другий — з книжкою”);

- виконання завдань поділом на групи (одна група працює з комп’ютерами, інша — з підручником/зошитом і навпаки);

- можна спробувати, щоб кожні 10 хвилин учні міняли комп’ютери, щоб учні вчилися читати код, створений іншими та виправляти його.

Способи організації навчальної діяльності мають враховувати рівень попереднього розвитку учнів, їх запити та потреби у контексті досягнення обов’язкових результатів навання відповідно до вимог Державного стандарту.

Поділіть урок на окремі частини-блоки, реалізація завдань кожного з них має бути логічними кроками у досягненні мети навчального заняття.

Біргі Лоренц з Технологічного університету Талліна пропонує такі етапи організації навчання на уроці інформатики:

Етап мотивування. На цьому етапі відбувається спонукання учнів до роботи над поставленим учителем завданням. Поясніть, чому це важливо, як отримані знання та навички можна буде використати для вирішення життєвих проблем або завдань на уроках з інших шкільних предметів. Не вживайте слів “тому, що потрібно”, “це важливо для ваших оцінок”, “це мають робити всі”, “це буде приємно і цікаво” — мотивація має бути значущою, а не формальною.

Етап інструктування. Пам’ятайте, що не всі учні є достатньо самостійними — вони легко втрачають мотивацію та потребують вашої допомоги та керівництва у організації навчальної діяльності.

Візьміть за правило попередню демонстрацію виконання дій у програмному середовищі — учитель показує, а учень відтворює його дії. Послідовність дій для виконання навчального завдання можна продемонструвати за допомогою проєктора, записати кроки на дошці або підготувати інструктивні картки.

Якщо можливо, запишіть короткі відео з демонстрацієї дій, які мають виконувати учні — їх можна призупиняти під час перегляду, щоб пояснити, що учні бачать на екрані і які затруднення можливі при цьому.

Етап цілепокладання. Учні мають розуміти мету навчання, ставити перед собою цілі та знаходити шляхи для їх досягнення. Самостійність та вміння вчитися є одними з найважливіших навичок, які мають здобути учні під час навчання в школі. Заохочуйте учнів експериментувати, вчіть їх не боятися робити помилки — вони мають вчитися на них. Мета — створити ситуацію, коли учні беруть на себе відповідальність за власне навчання, керують своїми інтересами.

Етап творення. На цьому етапі вчитель виступає у ролі фасилітатора — він спостерігає, модерує та спрямовує діяльність учнів. Творення — це не тільки створення нового контенту/коду — це творення нових навичок та знань. Рушійною силою має бути взаємомотивація — зацікавленість учнів у досягненні поставлених цілей, та зацікавленість вчитель у результатах діяльності учнів. Намагайтесь помітити навіть найменші досягення учнів, заохочуйте їх перед класом — це спонукатиме їх до подальшої роботи. Навчання — складний процес, і варто зважати на те, що ми вчимося як на успіхах, так і на невдачах. Важливо продовжувати і пробувати, аналізувати, що пішло не так, і нарешті прийти до розуміння того, як слід було діяти.

Якщо в учня/учениці виникли утруднення під час виконання навчальних завдань — обговоріть разом, як найкраще діяти у цьому випадку. Не демонструйте відразу спосіб вирішення проблеми — запитайте думку учня, спрямуйте його діяльність — допоможіть йому самостійно знаходити рішення проблеми або розв’язок задачі, помічати власні та чужі помилки, експериментувати та випробовувати нові засоби і можливості.

Для закріплення одну і ту саму дію необхідно повторити кілька разів у різних умовах на протязі певного періоду — постійна практика є запорукою засвоєнння нових навичок та знань.

Програмне середовище може бути новим для учнів, тому попередньо необхідно пояснити призначення основних елементів інтерфейсу та склад меню. Якщо інтерфейс використовуваного програмного застосунку англійською мовою, випишіть основні терміни та їхній переклад, щоб учень міг за потреби їх переглянути і пригадати. Це може бути постер, Це може бути плакат на стіні або картка-словничок.

Учитель повинен бути готовий до того, що навчальний прогрес у одних учнів буде швидшим, ніж у інших — підготуйте індивідуалізовані або додаткові навчальні завдання відповідно до змісту опрацьовуваних тем.

Продумайте, як залучити учнів, у яких швидший навчальний прогрес, до навчання та допомоги іншим учням в якості асистента вчителя. Учень, який допомагає, має пояснити шлях вирішення проблеми, але в жодному разі на має виконувати завдання за іншого сам — учень, який пояснює, не має брати до рук комп’ютерної мишки або торкатись клавіатури. Учнівські пояснення можуть бути зрозуміліші, ніж пояснення вчителя або прочитані у підручнику. Вчитель має мотивувати учнів-асистентів, як усним заохоченням, так і враховуванням їхньої діяльності при оцінюванні.

Оцінювання

Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики є рівень розвитку компентностей, які інтегрують знання, вміння, навички, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності. При оцінюванні навчально-пізнавальної діяльності учнів варто збалансовано оцінювати усі три компоненти, що відповідають складникам компетентності: діяльнісний (діяльність/уміння), знаннєвий (знання), ціннісний (ставлення).

При вивченні кожної теми формуються як технологічні навички(уміння), так і ціннісні ставлення щодо сучасних засобів інформаційних технологій та їх впливу на суспільство та особистість. Знаннєвий складник включає перелік обов’язкових термінів та понять, якими учень оперуватиме після вивчення кожної теми. Якщо для перевірки знань існують традиційні способи оцінювання, то перевірка навичок потребує значно більше часу. Крім того, вчитель повинен надати учням можливість виявити і захистити власну думку за будь-яких навчальних ситуацій у класі й поза школою; вибрати потрібні ефективні методи і засоби розв’язування практичних завдань за допомогою комп’ютера.

Учні з самого початку навчання повинні знати, яких результатів від них очікують. У цьому полягає й певний стимул до підвищення якості своїх знань і умінь.

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики, розроблених в закладі освіти. Вибір форм, змісту та способів поточного та підсумкового оцінювання результатів навчання здійснюється вчителем відповідно до поставленої дидактичної мети.

Види оцінювання

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.

За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою. За умови використання власної шкали заклад має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень.

Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання за рішенням педагогічної ради.

Оцінювання має орієнтуватися на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета.

Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

Тематичне оцінювання здійснюється на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета.

Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень.

Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів.

Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо.

Залежно від специфіки навчального предмета та кількості годин, передбачених навчальним планом на його вивчення (одногодинні курси) контроль групи результатів може проводитись упродовж семестру.

Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати.

Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі підсумкові контрольні роботи не проводяться.

Форми оцінювання

Формами оцінювання знань на уроці інформатики можуть бути:

- виконання завдань практичного змісту;

- тестування, у тому числі за допомогою програмних засобів або онлайнових сервісів;

- співбесіда( інтерв’ю), як доповнення до тестування або практичної роботи;

- взаємоконтроль учнів у парах або групах

- самооцінка.

В інформатиці інтегрально оцінюються знаннєва, діяльнісна та ціннісна компоненти:

- оцінюється знання певного мінімуму теоретичного матеріалу — його формальне засвоєння;

- оцінюються вміння виконувати практичні завдання на комп’ютері (за зразком, за алгоритмом чи вибираючи для розв’язування задач відповідні засоби);

- перевіряється здатність учнів самостійно мислити;

- оцінюється вміння формалізувати питання, подати інформаційну модель задачі, виразити питання в спеціальних термінах і символах;

- фіксуються навички правильного запису відповіді;

оцінюється вміння вибирати найбільш ефективний програмний засіб для розв’язування поставленого завдання.

Програмне забезпечення

Формування цифрових навичок має спиратися на систематичну роботу учнів програмними засобами (застосунками) як комп’ютерів, так і інших цифровими пристроїв (смартфони, планшети) в якості персональних комунікаційних засобів та джерел цифрових даних, цифрових датчиків, мікроелектронних пристроїв, програмованих роботів.

Методика вивчення роботи з конкретними програмними засобами для опрацювання певних видів інформації має базуватись на усвідомленні можливостей програмного забезпечення та на розумінні загальних принципів роботи програм і на універсальності їх графічного інтерфейсу. За такого підходу учні засвоюють основні можливості цілого класу універсальних програмних засобів незалежно від застосовуваного типу техніки та програмного забезпечення.

Під час вивчення інформатики повинні використовуватися програмні засоби, які дозволяють забезпечити необхідний рівень інформаційної безпеки та унеможливлюють доступ до небажаного контенту. Все застосовуване програмне забезпечення має мати інтерфейс українською або англійською мовою, відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» до користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм. Допускається використання програмного забезпечення лише на основі ліцензій вільного поширення або власницьких відповідно до чинного законодавства у сфері авторського права і суміжних прав. Використання неліцензійних примірників програмного забезпечення та програм з російськомовним інтерфейсом в освітньому процесі забороняється.

Для роботи в умовах відключень електропостачання або під час дистанційного навчання можна використовувати застосунки для мобільних телефонів, які можуть працювати без доступу до Інтернету:

Офісні застосунки — Office NX від німецької компанії SoftMaker:

• Text Maker — як альтернатива Microsoft Word: https://play.google.com/store/apps/details?id=softmaker.applications.office.textmaker&hl=uk
• Plan Maker — як альтернатива Microsoft Excel: https://play.google.com/store/apps/details?id=softmaker.applications.office.planmaker&hl=uk
• Presentations — як альтернатива Microsoft PowerPoint: https://play.google.com/store/apps/details?id=softmaker.applications.office.presentations&hl=uk

Застосунки безкоштовні, спосіб роботи — як у Office.

Як аналог MS Access для телефона можна використати Database Designer — він допоможе проєктувати базу даних та створювати таблиці: https://play.google.com/store/search?q=database%20design&c=apps&hl=uk

Растровий графічний редактор — PocketPaint: https://play.google.com/store/apps/details?id=org.catrobat.paintroid&hl=uk

Векторний графічний редактор: — Vector Ink: https://play.google.com/store/search?q=vector+ink+svg+illustrator&c=apps&hl=uk

Графічний редактор TuxPaint: https://play.google.com/store/search?q=TuxPaint&c=apps&hl=uk

Набір розвивальних ігор GCompris: https://play.google.com/store/search?q=GCompris&c=apps&hl=uk

Програмування на Python — ЄPython : https://drive.google.com/file/d/1iq_e3WXm-ZFVaonDaF0Li8QAtWv8LgFo/view?usp=drive_link

Як заміна Scratch для програмування блоками на смартфоні є застосунок Pocket Code від Catrobat. Робота у середовищі інтуїтивно зрозуміла, схожа на роботу у Скретчі.

Завантажити: https://play.google.com/store/apps/details?id=org.catrobat.catroid&hl=uk

Програмування

Вибір інструментів (мови та середовища програмування) здійснюється вчителем. У більшості підручників навчальний матеріал подається з огляду на мову програмування Python. Разом з цим, можна обирати інші мови програмування — JavaScript, C++, Object Pascal, Processing або інші — вибір має забезпечувати реалізацію поставлених Державним стандартом та модельними програмами освітніх цілей.

Відповідно до наявних технічних можливостей вчитель може обирата як програмні засоби для стаціонарних комп’ютерів, так онлайнові застосунки.

Не всі учні люблять програмування — їм може бракувати для цього певних знань або навичок, тож перші кроки в програмуванні мають бути достатньо легкими і зрозумілими. Знання завжди приходить через розуміння, а не навпаки.

Програмування заради програмування не має бути самоціллю, воно має вирішувати різноманітні змістовні проблеми — з різних галузей людської діяльності або з різних шкільних предметів.

Використувуйте правило “від простого — до складного, від конкретного — до абстрактного”. Покажіть, що програмування — це не складно, розпочавши вивчення зі створення простих графічних зображень (python Turtle, P5), після цього можна переходити до більш складних тем.

Зважте на те, що перші кроки в програмуванні можна робити навіть без комп’ютера — “Програмування без комп’ютера”(CS Unplugged) містять завдання та вправи для мислення, придатні як для початку, так і для розвитку програмування.