Без “воркшопів”, “мітапів” та інших англіцизмів: 7 архаїчних слів зі старовинних українських пісень

Фото: Miklós Both

До Дня української писемності та мови ми підготували добірку рідкісних українських слів зі старовинних пісень. Сьогодні їх неможливо почути в живій мові пересічного українця, але століття тому вони активно побутували у щоденному лексиконі.


Обніжок

Вузька неорана смуга землі між ланами, городами. Так ще називали перекладку, поперечку між ніжками стола або стільця.

“Упав сніжок, ой на новий обніжок,
 Да й став…, да й став розставати”

Кошуля

Сорочка (діалектизм).

“Бо моя постілька як папером заслана,
Твоя кошуленька сем недільок не прана.”

Світлонька

Пестливе від слова світлиця.

“Ой держи в світлоньці, як у віночку,
 Ще й рушничок на кілочку.”

Гнуздечка

Частина збруї — ремені з вудилами та поводами, які надівають на голову коневі, щоб правити ним (вуздечка).

“ Ходить кониченько біля річеньки,
За ним козаченько да й з гнуздечко[ю].”

Кукіль

Однорічна трав’яниста рослина родини гвоздикових із темно-рожевими, зрідка білими квітками й отруйним насінням.

“Пшениченьку жала, кукіль вибирала,
 Вороному коню на гриву складала”

Бричка

Легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом.

“А моє кохання — мальована бричка,
Ей, люблять мене хлопці, що я невеличка”

Ріща

Сухі гілки, хмиз.

“А він мені дров, дров, а він мені ріща,
А він мені сирий пень, щоб курився цілий день.”

Матеріал підготовлено на основі відеозаписів проекту “Поліфонія”.

Поліфонія— науково-дослідний та культурно-мистецький проект міжнародної співпраці України, Франції та Угорщини, метою якого є зафіксувати останню живу пісенну народну традицію та представити її світу. В рамках проекту створено відкритий цифровий архів народної музики, відбуваються наукові презентації та мистецькі програми в різних країнах Європи. Куратором проекту від України є Національний центр народної культури Музей Івана Гончара. Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду та програми “Креативна Європа”.