Вибори в Штатах

Про результати виборів можна прочитати в офіційних повідомленнях: демократи отримали більшість у Палаті представників, республіканці залишили за собою більшість у Сенаті. Стримана перемога для демократів, які не мали більшості з 2010 року (більшість своєї каденції Обама мусів домовлятись з республіканцями у Конгресі).

* * *

Вперше у Палаті представників буде більше 100 жінок (звісно, абсолютна більшість з них представляє Демократичну партії). На загальну кількість 435 членів Палати — 100 жінок це непропорційно мало, особливо з урахуванням того, що жінки становлять більшість виборців. У багатьох європейських країнах (особливо у Скандинавії), частка жінок у парламентах так само є помітно вищою. Проте будь-який поступ у цьому напрямку — це крок у правильному напрямку.

Вперше до Палати потрапило дві мусульманки, одна з них — у хустині.

* * *

Іншим результатом став помітний зсув у Демократичній партії: дуже значна частка нових конгресменів від демократів пропонують те, що тут підпадає під визначення «прогресивний порядок денний» (progressive agenda). Ідеї, котрі раніше здавались не можливими в американському контексті — здобувають усе більшу популярність серед виборців. Це у першу чергу — більша підтримка системи охорони здоров’я (США є єдиною розвиненою країною світу без гарантій медичного обслуговування для своїх громадян) та зниження вартості оплати за університет (чимало економістів прогнозує, що борги за період навчання в університеті можуть стати наступною мильною бульбашкою, котра підважить економічну ситуацію в країні).

Цікаво, що Трамп і республіканці загалом два роки тому активно говорили, що завернуть реформу охорону здоров’я Обами. Одним з важливих елементів реформи було обмеження на встановлення дуже високої вартості страхування для людей з pre-existing conditions (існуючими захворюваннями), адже це робило отримання медичної допомоги дуже дорогим, а то й недоступних для багатьох людей, котрі найбільше цього потребували. Абсолютна більшість виборців підтримує це правило і дуже неочікувано республіканці, котрі роками критикували це положення, на виборах почало масово заявляти про свою підтримку захисту для осіб з існуючими захворюваннями.

* * *

Великою темою для обговорень стали масові повідомлення про «придушення голосування» (google ‘voter suppression 2018’), коли через організацію виборчого процесу тисячі людей втрачали право голосувати. У Канзасі у містечку, де проживає 27 тисяч осіб, більшість з яких — латиноамериканського походження, єдину виборчу дільницю перенесли за місто, без жодного доступу громадським транспортом. У Джорджії секретар штату — котрий водночас відповідав за організацію виборів та балотувався — унеможливив голосування для щонайменше 53 тисяч осіб через відмінності даних у реєстрах, більшість з них — виборці, котрі представляють меншини і котрі б з високою ймовірністю проголосували за його опонентку. У цих виборах досі не встановлений кінцевий результат і різниця між двома кандидатами становить коло 60 тисяч голосів.

Це зовсім не ті новини, на які ти очікуєш в провідній демократії світу. І це вкотре доводить, що ніколи жодне суспільне досягнення не є кінцевим і потребує постійної участі та підтримки, інакше персональні (чи партійні) політичні амбіції ризикують повернути усе назад.

* * *

Що мене найбільше вразило — це дуже мала кількість візуальної реклами на вулицях. Тут взагалі реклами на вулицях порівняно з Україною дуже мало, ніяких білбордів на трасах чи лайтбоксів на тротуарах. Єдина візуальна реклама — це невеликі щити на газонах приватних будинків; їх встановлюють люди, котрі підтримують тих чи інших кандидатів.

* * *

При чому таких щитів може бути по декілька на газоні — тому що одночасно відбувається дуже велика кількість виборів. Окрім виборів до Конгресу, відбувається дуже багато місцевих виборів: члени муніципалітетів, мери, члени наглядової ради освітнього округу (уявіть, якби в Україні голову «райвно» обирали на виборах? і ще купа інших виборних посад. І це друга річ котра вражає — це значно більша кількість виборних посад.

* * *

Якщо без візуальної реклами — то як же тоді відбувається кампанія? Головним компонентом є прямі зустрічі з виборцями. Ми з Мартином навіть ходили на одну таку зустріч (вгадайте з ким;): переповнена зала людей, котрі просто прийшли послухати одного з лідерів Демократичної партії, почути позиції, задати питання.

* * *

Ще одна особливість американських виборів, котра не є характерною для усіх штатів, але десь в половині штатів присутня (включно з Каліфорнією): голосування за різного роду ініціативи чи рішення. Як це працює: якщо зібрати певну кількість підписів жителів штату чи муніципалітету на підтримку певної ініціативи, її зобов’язані винести на голосування під час наступних виборів. Тому новини чи реклама під час виборів фокусуються не тільки на кандидатах на різні посади, але й на обговоренні ініціатив, котрі винесені на голосування на рівні штату чи міста.

До прикладу, у Сан-Франциско серед ініціатив у цьому році була пропозиція встановлення окремого податку для найбільших компаній, гроші від якого будуть цільово спрямовуватись на вирішення проблеми безхатченків, котра є дуже болючою в місті на окрузі загалом. Ініціатива була підтримана частиною великих компаній, інші компанії — активно агітували проти, але зрештою виборці проголосували «за». У Флориді виборці підтримали ініціативу щодо відновлення виборчого права для громадян, котрі мають судимість. У Штатах страхітливо велика кількість людей потрапляє до в’язниць, і — деякі штати позбавляють цих людей виборчого права на все життя.

Загалом це досить прямий та очевидний спосіб структурування політичного процесу — це не лишень про окремих кандидатів, але й про окремі проблеми політичного співжиття громади. Щоправда, колеги в Берклі дещо збили мій ентузіазм: не усі ініціативи, котрі отримують підтримку виборців, є позитивними.

Але для України — з нашими віртуальними виборами вибудуваними довкола продажу обличь на білбордах і без посутнісного обговорення жодних реальних проблем суспільства — це може бути поступом.