Еротика у церковному дворі

Iryna Klekit
Aug 27, 2017 · 4 min read

Сльозами, шантажем і підкупом вмовили батьків посидіти з внуками. Щойно дітвора з бабусею завернули за ріг будинку, ми з Дереком поскидали з себе поважні маски батьків і почали дуркувати. Нарешті! Свобода!

Можна перебігати вулицю, де заманеться, голосно реготати і щипати одне одного за попи. Ну ок, ми це все робили і при дітях, от тільки правил дорожнього руху дотримувались.

Коханий каже:
— Я тут нам готельчик зняв. Йдемо зачекінемось, і я поведу тебе на вечерю.

Блукаємо містом, втупившись у навігатор. Нарешті між нами і готелем залишається якихось сто метрів, та чомусь карта веде нас прямо до церкви.

— Коханий, ти добре вбив адресу? Це взагалі-то церква, де я брала перше причастя, — запитую зі здивуванням.
Як виявилось, адреса була вірна. Просто готель розташований одразу у внутрішньому дворику.

Готель, як готель. От тільки на всіх стінах ікони. За стійкою сидів звичайнісінький собі хлопака. І мені раптом стало так незручно! Хотілось показати йому свідоцтво про одруження. Сказати, що я сюди тільки спатки прийшла. А всі ці підбори і яскравий макіяж — то звична справа, не звертайте уваги.
Та портьє було байдуже, з якою ціллю ми заселяємось до готелю. Він видав ключі і побажав приємного відпочинку.

Вікно нашого номера виходило на сторону церкви. Лежачи на ліжку, я бачила вітражі і хрести. Цікаво, чи пасуватиме прихожанам спостерігати мене голу у цьому ж вікні? Не витримала і завісила його ролетами.

Дерек, посміюючись над моєю ніяковістю, почав натискати на чарівні кнопочки. Знає він свою справу, ой добре знає! Спершу міцно-міцно впитись у мене поцілунком, далі ковзнути вустами до шиї і попестити під правим вушком, а руками стиснути сіднички. Тримаючи в обіймах, коліном міцно притиснути поміж ніг і м’яко покласти на ліжко. Поцілунки з шиї переходять у декольте і пірнають до грудей… Все! Я забула, де знаходжусь…

Коли ми віддихались, я вже не соромилась, а просто посміювалась із пікантності місця:

— Ну все, а тепер ідемо робити те, чого не дозволяло батьківство: нап’ємось і будемо гульбанити до ранку! — сказали одне одному.

Ми шаліли майже всю ніч. Потрапили до клубу, в якому ще студентами зависали. Там витанцювались, вистрибались, як в давні часи. Безліч спогадів з головою накрили нас. Перші побачення, перші ночі вдвох, перші труднощі і радощі… Цікаве відчуття. Ми знову ті діти і, в той же час, відчуваємо досвід. Такий собі часовий розлом. Ми підлітки і ми ж дорослі. Ніби іншими очима бачимо себе і ті ситуації, в яких побували. Тиха радість всередині за кожен день, що ми провели разом.

Згадала нашу першу сварку. Ми тільки почали жити разом. Дерек переїхав у моє місто. Якось він зробив, — до речі, слушно, — зауваження щодо моєї роботи, а я психанула. Гримнула дверима і пішла до подруги по сусідству. Він за мною не побіг. Через півгодини повернулась, а Дерека немає вдома. Я сіла на сходах під’їзду і заридала.

Думала так: він передумав жити з такою шаленою жінкою і просто поїхав додому. А потім моя «мудра» голова народила ще крутішу фантазію. Він пішов до прастітуууутки. Бо, що ж іще «логічно» може зробити новоспечений чоловік після першого скандалу? Звісно ж, піти наліво. Зараз я в шоці від таких «мудрих» думок. Що цією заплаканою ідіоткою була я.

Коли Дерек повернувся, я витирала вже щасливі соплі-сльози і обіймала його:

— Куди ж ти ходив? Я тут такого собі понапридумувала!
— Куди-куди, я ж у твоєму місті нікого не знаю. До комп’ютерного клубу, звісно. Треба було дати нервам влягтись,
— відповів Дерек, цілуючи мої мокрі щоки.

Більше я так демонстративно зі скандалів не вискакувала. Та й сварки кудись зникли. Ми навчились говорити і слухати, а не гримати дверима.
І ось ми тут, в тому ж місті, після стількох спільних років життя. Ми вже вміємо не тільки слухати одне одного, але і нагло підслуховувати думки. Ми ще досі робимо помилки у відносинах. Не завжди погоджуємось між собою. Але ми разом і нам дійсно добре одне з одним.

А зранку після свіжого сексу я вдягнулась і відкрила віконні ролети. На подвір’ї церкви священик із поважним обличчям і не менш поважним животом ходив навколо машини, окроплюючи її святою водою. Духовність і матеріальне завжди співіснують разом у цьому світі. То чому мені було соромно? Хтозна!

А через ще десяток років я вже по-іншому дивитимусь і на цю ніч, і на наше з Дереком життя. А, може, навіть перестану соромитись займатись сексом у церковному дворі =)

Ми всі змінюємось і це дуже цікавий процес.

)

Iryna Klekit

Written by

18+, Двоє в ліжку, не рахуючи коханців. https://t.me/iryna_klekit

Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch
Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore
Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade