Не входити! Уб`є! …лібідо

Якось вибрались ми з Дереком у невелику подорож рідною українською залізницею. Однаково обшарпані, брудні вагони. Тільки тоненькі фанерні дверцята та страшна шмата на підлозі, під гордою назвою «килим», говорили про те, що ми у купе.

В подорож ми взяли і моє восьмимісячне пузо. В двері вже пролазила важко, але душа просила пригод і подорожей. Ритмічне погойдування поїзду розхвилювало не тільки душу, але і тіло. Хотілось великого і прекрасного оргазму. Саме в цей час у вагоні окрім нас із Дереком нікого не було.

Про всяк випадок ми закрили імітацію дверей на блискучий замок. Я обперлась об столик руками, оголила свою величеньку, в той період життя, попу і почала уважно споглядати вид з вікна. Дерек швидко спустив штани і смачно ввійшов. Процес був у самому розпалі. В якийсь момент десь далеко-далеко, в краєчку свідомості, почувся легкий стукіт. Ми проігнорували. Наша історія була більш цікавою, ніж та, яку міг розказати відвідувач.

Раптом двері купе, віроломно знехтувавши замком, легко відчинились. Не зупиняючись ми повернули голови. В дверях стояв зовсім юний хлопчина в міліцейській формі. Не знаю, з якого віку випускають цих пташенят до роботи. Але мені здалось, що йому і сімнадцяти нема.

Бідна дитина від побаченого зацепеніла. І я його розумію. Волосата чоловіча попа — це не те, що ти очікуєш побачити в купе поїзда. Довгий і наповнений болю погляд.

Дерек, же теж був не надто логічним. Він смачно вийшов з мене і не здогадавшись поправити штани, розвернувся обличчям до хлопчини. Подвійний удар по психиці дитини. Пауза не закінчувалась. Вони так і дивились один на одного: міліціонер, і Дерек з опущеними штанами та ерогованим пенісом.

Нарешті, я відліпилась від нещасного столика. Розвернулась всією величчю свого восьмимісячного голого живота в сторону все ще паралізованого хлопця, і закрила перед його носом двері.

Більше він до нас не намагався потрапити. Ми переглянулись із Дереком і продовжили перерваний процес.

Ну а міліціонер… не знаю, яка його подальша доля. Чи вдалось вилікувати травму чи ні? Але мені здається, він з тих пір без чіткого запрошення в приміщення не заходить