Сальвадор Далі, Спокуса святого Антонія. Ще коли харлем шейк не став мейнстрімом.

Сторітелінг тудей

Давайте ж розберемося, що таке насправді сторітелінг.

Ось це сторітелінг:

Це сторітелінг.

Едвард Руки-Ножниці також. І светр, який летить з балкону.

Сторітелінг — це усе, що викликає інтерес: Що трапилося до того і Що відбуватиметься далі?

Ми йдемо повз вказівник із кумедною рекламою вранішньої кави і думаємо: «О, сумний чоловічок, а що далі? О, він все ще сумний, зате у нього є кава!» Ми дивимося захоплюючу стрічку, бо нам цікаво, що буде далі. Чоловік викидає дружині з балкону светр — і нам цікаво: «Чому вона не взяла його з дому сама? Вони посварилися і він її вигнав? Може, вона змерзла?» Коли бачимо меч у камені, нам цікаво, як він туди потрапив і чи його хтось вийме.

Що є сторітелінгом і що — ні

Текст, картинка, відео, предмет, вигук — усе це може бути сторітелінгом і може ним не бути. Різниця — чи викликає це інтерес зупинитися і спостерігати?

Хороша історія починається словами «А що як…?» Що як кролик у світі розумних тварин захоче стати полісменом? Що як нашими діями керують реальні живі емоції, і у них є свої власні почуття? Що як син і донька ворогуючих кланів у Вероні закохаються одне в одного?

Що як мама повернеться з батьківських зборів і розкаже татові про оту двійку? Що як Катя захоче завести кота у квартирі, де на нього в усіх алергія? Що буде, якщо намочити манту?

Ми, люди, любимо слухати історії саме тому, що наше життя з них складається. Це природно, як дихати, кліпати і чухати, де свербить. Тому вірусними стають ролики, у яких є історія. Ми можемо її не бачити. Тоді ми запитуємо себе, про що думають персонажі цих роликів, що трапилося, що вони почали так поводитися? І що буде, якщо взяти ручку і яблуко? Чому цей чоловік у одязі з принтом диких кішок?

Істерія з Harlem Shake виникла, бо вона прикольна: нам стало цікаво, як персонажі ролику до такого життя дійшли, що можна було робити перед цим божевіллям, нам цікаво розглядати кожного з них.

Історія буває одразу зрозуміла — це можна назвати класичним сторітелінгом. Вона може бути ясна лише наприкінці, коли всі сюжетні лінії сплітаються в одну — це стиль Тарантіно.

Що тепер робити

Якщо ж ми так любимо сторітелінг, чому небагато українських компаній використовують його? Я вже мовчу про малий і середній бізнес, хоча ці підприємства такі близькі до людей, що в першу чергу мали б опанувати цей інструмент.

Наприклад, коли у місцевій кав’ярні щодня о тій самій годині сидітиме загадкова літня жінка у дивному одязі, наче вийшла з фільму Тіма Бертона, і замовлятиме щоразу одне і те ж, це має потенціал викликати інтерес навіть у людей, які терпіти не можуть кави. Що такого у напої? Чому вона приходить в один і той же час? Чому у неї сумний вираз обличчя?

Це може і не вистрілити. Та біда у тому, що ніхто не пробує.

Поставити аніматора у костюмі лунтика — це не сторітелінг, бо ми знаємо, чого він тут стоїть і що буде далі.

Сторітелінг — це завжди чому.

У наступному пості придумаю, як використовувати сторітелінг у різних галузях бізнесу. Якщо вам стане в нагоді — використовуйте.

)
Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch
Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore
Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade