Душок Екзюпері у політичному житті Луганщини

Sarah Connor
Nov 8 · 2 min read

Антуан де Сент-Екзюпері — безсумнівно неперевершений письменник. Глибокий, мудрий, витончений і чуттєвий. Думаю, і у свої 44 роки він залишався тим наївним хлопчаком, який у дитинстві шукав із сестрою Сімоною скарб на території їхнього замку. Вірив у чудеса і небеса. Писав і літав, літав і писав, бо ці дві іпостасі для нього — одне й те ж, нерозривне ціле, друге я.

Не всі пригадають хоча б один із цих романів письменника — “Південний поштар”, “Нічний політ”, “Планета людей”, “Воєнний пілот”, “Цитадель” тощо. Але. Є особливий твір, який вивчають ще в середній школі. «Маленький принц». Алегоричний, душевний, щирий і оптимістично-дорослий.

Його полюбляють розбирати на цитати. Факт. Одна така виписка у різних варіянтах маячить дуже часто у промовах політиканів. «Ти назавжди відповідальний за тих, кого приручив».

Що означає цитата: нести відповідальність за дружбу/кохання, берегти почуття ближнього, цінувати чужу довіру до себе, не обманювати тощо.

Як це впарюють нам політики: дякую вам, тупоголові виборці, що обрали мене. Тепер найближчі п’ять років я морочитиму вам голову, закидаючи різними пафосними фразами, не маючи поняття зеленого, хто їх придумав. Настав мій час найобувати цей світ і вас заразом.

(Тут лунає зловісний сміх генія, черево якого трясеться, як желе на новорічному столі).

Луганщина. Ех, Луганщина. Сфінктер України, у який скидають (найчастіше) увесь політичний непотріб країни. Нечасто політичні діячі з цього куточку країни вирізняються не імбецильною, не дебільною, не утиркуватою зовнішністю/манерами/мовою.

Якщо Бог і є, то у нього, безперечно, специфічне почуття гумору, адже як в одному місці може бути скільки продажної, лицемірної, хитрозробленої мерзоти з властивостями хамелеона? Напевне, чогось я поки не збагну у роботі Всесвіту. Або в матриці стався якийсь збій і страждає Луганська область (ну, те, що від неї залишилося).

Отож, черговий «служка народу» задурманює голову мракобісним жителям огризка області. Ну як же без цитати Антуана де Сент-Екзюпері? ТА ЦЕ Ж UNREAL! Класик, либонь, спостерігає за цим маскарадом і не знає, куди себе подіти від сорому.

Виборці розвісили вуха і радіють, що спагеті з їхніх вух сягають підлоги. Але нічого-нічого, продовжуйте у тому ж напрямку. Усе одно ми сфінктер. Тут по-іншому не буває. Випльовувати рештки наша, сука, карма.

Шкода мені тільки пана письменника. Надто він класний. Тому, душок Екзюпері ширяє областю, розвіюючи зовсім не запах ромашок-троянд, а те, на що летять мухи.

Печалька.

    Sarah Connor

    Written by

    Педантична пані у катарсисній дірці

    Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch
    Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore
    Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade