Дуже помітна різниця, коли дорога вимірюється в кілометрах та сприймається на слух. Це лише часовий відрізок, скорегований та показаний на екрані GPS. Справжня дорога або шлях, як кому зручніше, зовсім не про це. Вона вимірюється емоціями, втомленими але щасливими обличчями, брудом та краплями всюдисущого дощу, який намагається з ними боротися, розмовами про нібито важливі речі і новими знайомствами, автомобілями та брудним одягом, побажаннями гарної дороги та розведеними руками водіїв, яким не по дорозі, твоїм розумінням та численними картонними паперами з назвами міст. Вона вимірюється годинами сну та численними історіями. Справжній шлях зовсім не про те. Ним треба йти, а не долати.

А це вже Берлін. І з ним все доволі просто.
One clap, two clap, three clap, forty?

By clapping more or less, you can signal to us which stories really stand out.