“Сонька” Ігнацій Карпович + конспект лекції Остапа Сливинського
Юля Рябчик
44

Якщо дуже коротко — якби я була письменницею, хотіла б писати так, як у цій книзі.

Якщо детальніше — переклад Остапа Сливинського — ідеальний, мова роману — дуже метафорична і неймовірно прекрасна. Метафори настільки щільні, що в них вміщаються цілі світи. Як автору вдалось знайти це рішення — загадка, але роман розчулює що кілька хвилин. Мусиш робити паузи, щоб прийти до тями, а потім читати далі — цілком погоджуюсь із тим, що прочитати книжку треба за раз. Я сіла за нього ввечері, десь перед північчю, і не пішла спати, доки не перегорнула останню сторінку. Неймовірно чуттєвий, трагічний, але завдяки метафорам — не настільки емоційно надривний, як коли б письменник вдався в чистий реалізм.

Одна з найулюбленіших і найрекомендованіших.

One clap, two clap, three clap, forty?

By clapping more or less, you can signal to us which stories really stand out.