Непарадний Франік та трошки про інфраструктуру

Івано-Франківськ — дуже красиве місто. Підзанедбане трохи, зіпсоване надмірною рекламою, але душевне, привітне і затишне. На парадний Франківськ можна подивитися тут.

У попередньому році, а також на новорічні свята Львів був забитий повністю, навіть до кафешек на морозі -18 збиралися черги. Франківськ, Ужгород або Чернівці не набагато бідніші на шикарну архітектуру або якісь інші пам’ятки, але до Львова з Києва їхати 5 годин Інтерсіті+, і є ще кілька нічних потягів. А до Франіка звичайним нічним 10–12 годин (2 потяги), до Чернівців 11 годин (один потяг), до Ужгороду 15–16 годин (3 потяги). Про автобусні маршрути я навіть не згадую, стан наших доріг не зробить цю поїздку комфортною та швидкою. Тож розвиток швідкістного залізничного сполучення — шлях до розвитку місцевого туризму:)

Ще згадую, як ми влітку їздили у Високі Татри у Словаччині. З Кошиці їде потяг (2 години) до Попраду, а з Попраду маленька комфортна електричка (півгодини)у Старий Смоковец, а потім на фунікулері майже у гори.

Платформи станції Старий Смоковець
Фунікулер

Можна порівняти станції, які трапляються нам в Україні і у Словаччині на шляху до гір:

Словаччина
Україна

З Франіка до Яремче, наприклад, теж можна дістатися електричкою. Так, вона коштує лише 12 грн, а вздовж шляху відкриваються захоплюючі краєвиди (які важко роздивитися через брудні вікна). Але вона холодна, брудна і повільна. Нажаль.

Краєвид з віконечка:(

Варіант маршрутки тут не роздивляємось, навіть у розвинених країнах гірські дороги дуже вузькі, а зимою ще й небезпечні. А у нас тут є залізниця у горах, чому б не використати.

До речі, дорогу на Буковель закатали непогану, але все одно через вузькі ділянки маршруту трапляються пробки та черги