Коронавірус: Молот і танок
Як можуть виглядати наступні 18 місяців, якщо лідери виграють нам трохи часу
Цей пост є перекладом статті Томаса Пуейо “Coronavirus: The Hammer and the Dance”, що вийшла 20 березня 2020 року. Дана стаття є продовженням попередньої статті “Coronavirus: Why You Must Act Now”, що зібрала понад 40 мільйонів переглядів та була перекладена на понад 30 мов, що підтверджує значущість проблеми з коронавірусом.
Короткий зміст: Серйозні заходи проти коронавірусу сьогодні повинні протривати всього лише кілька тижнів, після цього не повинно бути великого піку інфекцій; і все це можна зробити за поміркованих витрат для суспільства, рятуючи мільйони життів на цьому шляху. Якщо ми не вживемо цих заходів, десятки мільйонів будуть заражені, багато людей помруть разом з тими, хто не заражений, але в ці дні потребує інтенсивної терапії, оскільки система охорони здоров’я розвалиться
Протягом тижня країни у всьому світі перейшли від підходу “цей коронавірус не є чимось серйозним” до оголошення надзвичайного стану. Однак багато країн все ще роблять недостатньо. Чому?
Кожна країна задає одне і те ж питання: “а що робити в цій ситуації?” Відповідь для них не є очевидною.
Деякі країни, такі як Франція, Іспанія чи Філіппіни, відтепер запроваджують важкі блокади. Інші, такі як США, Великобританія, Швейцарія чи Нідерланди, роблять перші кроки, нерішуче вдаючись до заходів соціального дистанціонування.
В сьогодніщній статті буде висвітлено наступне, знову ж таки з великою кількістю діаграм, даних та моделей з великою кількістю джерел:
- Якою є ситуація на даний час?
- Які в нас є варіанти?
- Що є важливим на зараз? (час!)
- Як виглядає гарна проти-коронавірусна стратегія?
- Яким буде вплив цієї стратегії на економіку та суспільство?
Прочитавши цю статтю, ви зможете щробити наступні висновки:
- Наша система охорони здоров’я вже руйнується
- У країн є два варіанти: або вони зараз з нею важко борються, або переживають масштабну епідемію
- Якщо вони оберуть епідемію, загинуть сотні тисяч; у деяких країнах мільйони
- І це може навіть не усунути подальші хвилі інфекцій
- Якщо зараз будемо боротись важко, ми приборкаємо кількість смертей
- Ми полегшимо навантаження на нашу систему охорони здоров’я
- Ми підготуємося краще
- Ми навчимося
- Світ ніколи ще ні про що не дізнавався так швидко
- І нам ці знання конче потрібні, тому що наших знань про цей вірус недостатньо
- Все це дозволить досягти дечого критичного: це виграє нам час.
- Якщо ми вирішимо боротися важко, то спочатку бій буде раптовим, а згодом поступовим
- Ми будемо ізольовані протягом тижнів, а не місяців
- Після цього ми зможемо повернути назад все більше і більше нашої свободи
- Наше життя може не повернутися до норми одразу
- Але воно буде близьке до норми, і з часом повернеться до нормального
- І ми можемо все це зробити, беручи до уваги й решту економіки
Ок, до справи!
1. Як виглядає ситуація?
Минулого отижня я показував наступний графік:
Графік показував випадки коронавірусу в усьому світі за межами Китаю. Ми могли помітити лише Італію, Іран та Південну Корею. Тому мені довелося збільшити масштаб у правому нижньому куті, щоб побачити країни, де епідемія ще розвивається. Вся суть була в тому, що ці країни незабаром приєднаються до вище згаданих трьох.
Подивимося, що сталося з того часу:
Як і прогнозувалося, кількість випадків вибухнула в десятках країн. Тут я був змушений показувати лише країни з понад 1000 випадків. Кілька речей, які слід зазначити:
- У Іспанії, Німеччини, Франції та США на зараз вже більше випадків, ніж було в Італії, коли вона вдалася до блокади
- Додаткові 16 країн мають сьогодні більше випадків, ніж провінція Хубей, коли вона перейшла до закритого режиму: Японія, Малайзія, Канада, Португалія, Австралія, Чехія, Бразилія та Катар мають більше, ніж Хубей, але нижче 1000 випадків. Швейцарія, Швеція, Норвегія, Австрія, Бельгія, Нідерланди та Данія мають понад 1000 випадків.
Чи помічаєте ви щось дивне в цьому списку країн? За межами Китаю та Ірану, які зазнали масових, безперечних спалахів, а також Бразилії та Малайзії, кожна країна у цьому списку знаходиться серед найзаможніших країн світу.
Як ви вважаєте, чи може цей вірус бути спеціально націлений виключно на багаті країни? Чи більш ймовірно, що багаті країни спроможні краще ідентифікувати вірус?
Навряд чи бідніші країни не підвержені вірусу. Тепла та волога погода, ймовірно, допомагає, але не запобігає спалаху сама по собі — інакше Сінгапур, Малайзія чи Бразилія не зазнали б спалахів взагалі.
Найбільш вірогідні пояснення полягають у тому, що або коронавірус потребував більше часу, щоб дістатися до цих країн, оскільки вони менш з’єднані з іншими, або він вже там присутній, але ці країни не змогли вкласти достатньо коштів для тестування, щоб про це дізнатись.
Так чи інакше, якщо це правда, це означає, що більшість країн не уникнуть коронавірусу. Це питання часу, перш ніж вони побачать спалахи і будуть змушені вживати заходів.
Які заходи можуть бути вжиті різними країнами?
2. Які є варіанти?
З моменту виходу статті минулого тижня дискурс змінився, і багато країн вже вжили певних заходів. Ось кілька найбільш наочних прикладів:
Заходи в Іспанії та Франції
З одного боку, в нас є Іспанія та Франція. Ось графік заходів вжитих Іспанією:
- У четвер, 12 березня, президент відхилив закиди в тому, що влада Іспанії недооцінює загрозу здоров’ю
- У п’ятницю вони оголосили надзвичайний стан
- В суботу вжито наступних заходів:
- Люди не можуть виходити з дому, окрім невідкладних причин: купівля продуктів, робота, аптека, лікарня, банк чи страхова компанія
- Конкретна заборона виводити дітей на прогулянку чи бачитись з друзями чи родиною (крім піклування про людей, яким потрібна допомога, але з дотриманням гігієни та заходів дистанціонування)
- Всі бари та ресторани закриті. Дозволяються лише варіанти купівлі “взяти з собою”
- Всі розваги закриті: спорт, кіно, музеї, муніципальні святкування
- На весіллях не може бути гостей. На похоронах не може бути більше декількох людей
- Масовий транспорт продовжує функціонувати!
- У понеділок усі сухопутні кордони були закриті
Дехто з нас скаже що це чудовий перелік необхідних заходів. Інші заплачуть від відчаю. Дана стаття намагатиметься узгодити ці дві крайності.
Французький графік заходів був схожий на іспанський, за винятком того, що для його застосування було відведено більше часу, і їх дії зараз більш агресивні. Наприклад, для малого бізнесу призупиняється плата за ореднду, податки та комунальні рахунки.
Заходи у США та Великобританії
США та Великобританія, як і такі країни, як Швейцарія чи Нідерланди, зробили перші кроки в запровадженні обмежень. Ось часова шкала для США:
- Середа 11 березня: заборона подорожей
- П’ятниця: Національна надзвичайна ситуація оголошена. Але жодних заходів соціального дистанціювання
- Понеділок: уряд закликає громадськість уникати ресторанів та барів, а також відвідувати заходи з більш ніж 10 людьми. Жодні заходи соціального дистанціювання фактично не підлягають виконанню. Це просто пропозиція
Багато держав та міст беруть на себе ініціативу та вимагають набагато жорсткіших дій.
Великобританія запровадила аналогічний комплекс заходів: безліч рекомендацій, але дуже мало примусових дій.
Ці дві групи країн ілюструють два крайні підходи до боротьби з коронавірусом: “пом’якшення” та “придушення”. Давайте розберемося, що вони означають.
Варіант 1: Не робити нічого
Перш ніж ми це зробимо, давайте подивимося, до чого призведе стратегія “не робити нічого” в такій країні, як США:
Якщо нічого не робити, всі заражаються, система охорони здоров’я переповнюється, смертність вибухає, і ~10 мільйонів людей помирають (сині смужки). Для орієнтовної оцінки: якщо ~75% американців заражаються і 4% помирають, це 10 мільйонів смертей, або приблизно в 25 разів більше, ніж кількість загиблих в США під час Другої світової війни.
Тут ви можете подумати: “це звучить якось забагато. Я думала буде набагато менше…“
То в чому підвох? З усіма цими цифрами легко заплутатися. Але важливими є лише дві цифри: яка частка людей підхопить вірус і захворіє, і яка частка з них помре. Якщо хворіють лише 25% (оскільки інші мають вірус, але у них немає симптомів, тому їх не зараховують до випадків), а рівень летальності 0,6% замість 4%, у США закінчується 500 тис. смертей.
Якщо нічого не робити, кількість загиблих від коронавірусу, ймовірно, буде знаходитись десь між цими двома цифрами. Розрив між цими крайнощами здебільшого визначається рівнем летальності, тому важливіше розуміння цього. Що насправді спричиняє смерть від коронавірусу?
Як слід читати рівень смертності?
Це той самий графік, за винятком того, що він тепер показує кількість людей, госпіталізованих замість кількості заражених та кількості смертей:
Блакитна зона (смужки) — це кількість людей, яким потрібно було б звернутися до лікарні, а темніша синя зона показує тих, кому потрібно звернутися одразу до реанімаційного відділення (ICU). Можна побачити, що кількість таких людей досягла б понад 3 мільйони.
Тепер порівняйте це з кількістю ліжок реанімаційних відділень у нас (50 тис. сьогодні, але можливо подвоїти цю цифру, переобладнавщи інші відділення). Ця цифра на графіку позначена червоною пунктирною лінією.
Ні, це не помилка!
Ця червона пунктирна лінія — це доступна ємність, в ліжках відділень інтенсивної терапії. Усі, хто перебуває над цією лінією, це ті хто будуть перебувати в критичному стані, проте не зможуть отримати доступ до необхідної допомоги та, ймовірно, загинуть.
Замість ліжок реанімаційних відділень ви також можете подивитись на вентилятори легень, але результат буде, в цілому, однаковий, оскільки в США на зараз менше 100 тис. вентиляторів.
На сьогоднішній день як мінімум одна лікарня в Сіетлі не в змозі інтубувати пацієнтів старше 65 років через брак обладнання та залишає їм 90% шансу померти.
Ось чому так багато загинуло в провінції Хубей, а нині помирає великими групами в Італії та Ірані. Рівень летальності в Хубеї виявився кращим, ніж міг бути, через те що 2 лікарні було побудовано майже за одну ніч. Італія та Іран не можуть зробити того ж самого. Можливо ніхто з інших країн більше не може.
То чому тоді рівень смертності близький до 4%?
Якщо 5% ваших випадків потребують інтенсивної терапії, а ви не можете її надати, більшість з цих людей помирають. Отак просто!
Крім того, останні дані свідчать про те, що випадки в США є більш важкими, ніж у Китаї.
Нажаль це ще не все.
Побічні жертви
Усі ці цифри показують лише людей, які помирають від коронавірусу. Але що станеться, якщо всі ваші системи охорони здоров’я наповняться пацієнтами з коронавірусом? Люди також помирають від інших недуг.
Що станеться, якщо у вас серцевий напад, але для швидкої допомоги потрібно 50 хв. щоб доїхати, замість 8 хв. (через перевантаження випадками коронавірусу), і коли ви приїдете, то не буде лікаря та місця в реанімації? Ви помрете.
Щороку в США проводиться 4 мільйони прийомів до відділення інтенсивної терапії, і 500 тис. (~13%) гинуть. Без ліжок в реанімаціях ця частка, швидше за все, зросте до 80%. Навіть якщо загинуло лише 50%, в епідемію протягом року ви переходите від 500 тис. смертей на рік до 2 млн. Тож ви додаєте 1,5 млн смертей, лише побічних жертв.
Якщо дати коронавірусу поширюватися далі, система охорони здоров’я США розвалиться, а смертей будуть мільйони, може навіть десятки мільйонів.
Таке ж міркування справедливе і для більшості інших країн. Кількість ліжок та дихальних апаратів, а також медичних працівників, як правило, така ж як в США або навіть менша у більшості країн.
Незупинений коронавірус означає крах системи охорони здоров’я, а це означає масову смертність.
На сьогодні я сподіваюся, що цілком зрозуміло, що ми повинні діяти. Дві стратегії, які ми маємо, — це “пом’якшення” та “придушення”. Вони обидві пропонують “згладити криву”, але йдуть до цього різними шляхами.
Варіант 2: Стратегія “пом’якшення наслідків”
Пом’якшення наслідків відбувається так: “Коронавірус зараз подолати неможливо, тому дамо епідемії йти своїм шляхом, намагаючись зменшити пік інфікувань. Давайте трохи згладимо криву, щоб зробити її більш керованою для системи охорони здоров’я”.
Дана діаграма вище з’явилась в дуже важливій роботі, опублікованій на вихідних дослідниками з Імперського коледжу Лондона. Мабуть, вона підштовхнула уряди Великобританії та США змінити курс.
Цей графік дуже схожий на попередній. Не те саме, але концептуально рівнозначне. Тут ситуація “не робити нічого” — це чорна крива. Кожна з інших кривих — це те, що станеться, при застосуванні заходів соціального дистанціювання різного ступеня жорсткості. Синій графік показує найважчі заходи соціального дистанціонування: ізоляцію інфікованих людей, карантин для людей, які можуть бути заражені, та усамітнення старих людей. Ця синя лінія є поточною стратегією Великобританії щодо коронавірусу, хоча наразі вони просто пропонують ці заходи населенню, але не вимагають їх дотримання.
Знову ж таки, червона лінія — це ємність для відділень інтенсивної терапії, цього разу у Великобританії. Ця лінія дуже близька до початку ординати. Вся область кривих над червоною лінією ілюструє кількість пацієнтів з коронавірусом, які помирають через брак ресурсів в реанімаціях.
Не дивлячись на вирівнювання кривої, колапс реанімацій протриває місяці, що додатково збільшить кількість постраждалих, за рахунок побічних жертв.
Так, ви повинні бути шоковані! Коли ви почуєте “ми збираємось пом’якшити протікання епідемії”, то, що ви насправді повинні почути “ми свідомо переповнимо систему охорони здоров’я, підвищивши рівень смертності принаймні в 10 разів”.
Звучить вже досить погано, але це ще не все! Оскільки одне з ключових припущень цієї стратегії — це те, що називається “стадний імунітет”.
Стадний імунітет та мутація вірусу
Ідея стадного імунітету полягає в тому, що всі люди, які заражаються і потім одужують, отримують імунітет від вірусу. Основа цієї стратегії наступна: “Буде важко протягом певного часу, але як тільки ми перехворіємо, і кілька мільйонів людей помруть, решта з нас будуть захищені від вірусу і він перестане поширюватися. Краще зробити це одразу і покінчити з вірусом, тому що інша альтернатива — тримати соціальне дистанціювання до року і ризикувати, що цей пік просто відбудеться пізніше”.
Чудова ідея, за винятком того що передбачається одне: вірус не змінюється занадто швидко. Якщо він майже не зміниться, то багато людей отримують імунітет, і в якийсь момент епідемія згасне.
Наскільки ймовірно що цей вірус мутує?
Здається, він вже це зробив.
Нові дослідження свідчать про те, що Китай вже бачив два штами вірусу: S та L. S був зосереджений в провінції Хубей та був більш летальний, а L був тим, що поширився світом.
Мало того, цей вірус продовжує мутувати.
Це не повинно дивувати: віруси на основі РНК, такі як коронавірус або грип, як правило, мутують приблизно в 100 разів швидше, ніж віруси на основі ДНК (хоча слід зазначити, що коронавірус мутує повільніше, ніж віруси грипу).
Мало того, найкращий спосіб мутації цього вірусу — це як раз мати мільйони заражень, тобто мільйони можливостей для мутації, саме це б забезпечила стратегія “пом’якшення наслідків”: будуть заражені сотні мільйонів людей.
Ось чому вам потрібно щороку робити щеплення від грипу. Оскільки існує дуже багато штамів грипу, причому завжди з’являються нові, тому одне щеплення ніколи не може захистити від усіх штамів.
Іншими словами, стратегія “пом’якшення наслідків” не лише передбачає мільйони смертей для такої країни, як США або Великобританія. Вона також робить ставку на те, що вірус не буде мутувати швидко — що, як ми знаємо, він насправді і робить. І це дасть йому можливість мутувати. Тож як тільки ми отримаємо кілька мільйонів смертей, необхідно буде готуватися до ще кількох мільйонів — і так щороку! Цей коронавірус може стати повторюваним фактом життя, як грип, але у багато разів більш смертельним.
Найкращий спосіб мутації цього вірусу — це мати мільйони можливостей для цього, саме це забезпечить стратегія “пом’якшення наслідків”.
Тож якщо стратегії “нічого не робити” і “пом’якшення наслідків” не працюють, чи є взагалі хоч якась альтернатива? Так, це стратегія “придушення” епідемії.
Варіант 3: Стратегія “придушення”
Стратегія “пом’якшення наслідків” не намагається стримувати епідемію, а лише трохи зглажує криву. Тим часом стратегія “придушення” намагається застосувати важку артилерію для швидкого отримання контролю над епідемією. Конкретно:
- Ввести болючі обмеження зараз. Підтримувати важкі заходи соціального дистанціонування. Взяти епідемію під контроль
- Потім відпустити обмеження, щоб люди могли поступово повернутися до своїх свобод і чогось схожого на нормальне соціальне та економічне життя
Як виглядає така стратегія?
Згідно стратегії “придушення”, після того, як буде виконана перша хвиля, кількість загиблих становить тисячі, а не мільйони.
Чому? Тому що ми не тільки обрізаємо експоненційний ріст кількості випадків. Ми також знижуємо рівень летальності, оскільки система охорони здоров’я не є повністю переповненою. Тут я використав коефіцієнт летальності 0,9%, приблизно той, що ми спостерігаємо в Південній Кореї сьогодні, котра була найбільш ефективною в імплементації стратегії “придушення”.
Коли сформулювати підхід таким чином, рішення виглядає тривіальним: всі повинні слідувати стратегії “придушення”.
То чому деякі уряди вагаються?
Вони бояться трьох речей:
- Перша блокада буде тривати місяцями, що багатьом здається неприйнятним
- Кількамісячна блокада може знищити економіку
- Можливо це навіть не вирішить проблему, тому що, йомвірно, ми просто відкладемо епідемію на пізніше; тобто, як тільки ми скасуємо заходи соціального дистанціювання, люди знову заразяться мільйонами і помруть
Ось як команда Імперського коледжу Люндона моделювала “придушення”. Зелена та жовта лінії — це його різні сценарії. Ви бачите, що все виглядає не дуже добре: в нас зазлишаються величезні піки смертей (просто пізніше), то в чому тоді сенс?
Ми повернемося до цього питання за мить, але спочяатку дещо важливіше.
Тут повністю упущено суть.
Представлені таким чином, обидва варіанти “пом’якшення” та “придушення” не виглядають занадто привабливими. Або дуже багато людей помирає зараз, і ми не завдаємо шкоди економіці сьогодні, або ми завдаємо шкоди економіці сьогодні, щоб просто відкласти масові смерті.
Але при цьому ігнорується значення часу.
3. Значення часу
У нашому попередньому дописі ми пояснювали значення часу в рятуванні життів. Кожного дня, кожної години, поки ми чекали вжиття заходів, експоненційна загроза продовжувала поширюватися. Ми бачили, як за один день можна зменшити загальну кількість випадків на 40%, а кількість загиблих — ще більше.
Але час навіть цінніший за це.
Ми зіткнемося з найбільшою хвилею тиску на систему охорони здоров’я, яку коли-небудь бачили в історії. Ми абсолютно непідготовлені, стикаючись з ворогом, якого не знаємо. Це не дуже гарна позиція для війни.
Що робити, якщо ви зібралися зіткнутися з вашим найгіршим ворогом, про якого ви знаєте дуже мало, і у вас є два варіанти: або ви нападаєте на нього, або втікаєте, щоб виграти собі трохи часу, щоб підготуватися? Що б ви вибрали?
Такий вибір ми повинні зробити сьогодні. Світ прокинувся. Кожного дня, коли ми затримуємо розповсюдження коронавірусу, ми можемо краще підготуватися. У наступних розділах докладно розказано, що цей додатковий час може нам дати.
Зменшення кількості випадків інфікування
За умови ефективного “придушення” кількість справжніх випадків зменшиться протягом ночі, як ми це спостерігали в провінції Хубей минулого тижня.
На сьогоднішній день в усьому 60-мільйонному регіоні Хубея є 0 (нуль) нових випадків коронавірусу.
Кількість діагностованих випадків буде продовжувати підніматися пару тижнів, але потім вона почне знижуватися. З меншою кількістю випадків рівень летальності теж почне знижуватися. І знижується також кількість побічних жертв: менше людей загине від причин, що не стосуються коронавірусу, просто через те що система охорони здоров’я переповнена.
“Придушення” нам дасть:
- Загалом менше випадків зараження коронавірусом
- Негайне полегшення для системи охорони здоров’я та людей, які в ній працюють
- Зниження рівня летальності
- Зменшення побічних жертв
- Можливість інфікованих, ізольованих та карантинних медичних працівників виздоровіти та повернутися до роботи. В Італії медичні працівники становлять 8% усіх інфікованих.
Розуміння справжнбої проблеми: тестування та відстеження
Зараз Великобританія та США не мають уявлення про свої справжні цифри щодо випадків зараження. Ми не знаємо, скільки їх є. Ми просто знаємо, що офіційні цифри не є правильним, а справжні — це, можливо, десятки тисяч випадків. Це сталося тому, що ми не тестуємо і не відстежуємо.
- За ще кілька тижнів ми зможемо привести в порядок нашу тестувальну ситуацію та почати тестувати всіх. З цією інформацією ми нарешті дізнаємось справжню глибину проблеми, де нам потрібно бути більш агресивними та які регіони вже стали безпечними, щоб звільнитись від блокади.
- Нові методи тестування можуть пришвидшити тестування та істотно знизити фінансові витрати.
- Ми також могли б організувати таку операцію, як у Китаї чи інших країнах Східної Азії, де можуть ідентифікувати всіх людей, з якими зустрічався кожен хворий, і можуть закрити їх на карантин. Це дало б нам багато знань, які б ми пізніше використали в заходах щодо соціального дистанціонування: якщо ми знаємо де знаходиться вірус, ми можемо сконцентруватись лише на цих місцях. Це не є чимось складним: це основи того, як країни Східної Азії змогли контролювати ці спалахи без тих драконівських заходів соціального дистанціювання, що стають все більш популярними в інших країнах.
За допомогою заходів з цього типу (тестування та відстеження) Південній Кореї стримувала ріст коронавірусу в та тримала епідемію під контролем, уникаючи сильних заходів соціального дистанціювання.
Нарощування потенціалу
США (як, мабуть, і Великобританія) збираються йти на війну без броні.
У нас є маски кількістю всього на два тижні, певна кількість засобів індивідуального захисту, недостатньо вентиляторів, недостатньо ліжок реанімацій, недостатньо апаратів з оксигенацією крові… Ось чому рівень летальності був би таким високим за стратегії “пом’якшення наслідків”.
Але якщо ми виграємо собі час, ми можемо це змінити:
- У нас буде більше часу, щоб придбати обладнання, яке нам знадобиться для майбутньої хвилі поширення вірусу
- Ми зможемо швидко наростити виробництво масок, засобів захисту, вентиляторів, оксигенаторів крові та будь-якого іншого критичного пристрою, щоб знизити рівень летальності.
Іншими словами, нам не потрібні роки, щоб отримати нашу броню, нам потрібні тижні. Давайте зробимо все можливе, щоб наше виробництво працювало вже зараз. Країни мобілізуються. Люди винахідливі, наприклад, використовують 3D-друк для деталей вентилятора. Ми можемо справитись. Нам просто потрібно більше часу. Чи зачекаєте ви кілька тижнів, щоб придбати собі броню, перш ніж зіткнутися зі смертельним ворогом?
Це не єдина потужність, яка нам потрібна. Нам знадобляться медичні працівники якнайшвидше. Де ми їх отримаємо? Нам потрібно навчити людей надавати допомогу медичним сестрам, а медичним працівникам потрібно почати повертатися назад з пенсії на роботу. Багато країн вже розпочали цю роботу, але для цього потрібен час. Ми можемо це зробити за кілька тижнів, але не не в тому випадку, якщо все зруйнується зараз.
Низька заразність
Люди бояться. Коронавірус новий. Є так багато речей, про які ми ще не знаємо! Люди не навчилися перестати тиснути руки при зустрічі. Вони все ще обіймаються. Вони не відчиняють двері ліктями. Вони не миють руки після торкання ручкок дверей. Вони не дезінфікують столи перед сидінням.
Як тільки у нас буде достатньо масок, ми можемо використовувати їх і поза системою охорони здоров’я. Але зараз їх краще зберігати для медичних працівників. Але якщо б вони не були дефіцитними, люди повинні носити їх у повсякденному житті. Це призводить до меншої ймовірності зараження інших людей, за наявності хвороби; також за належного тренінгу зменшується ймовірність зараження тих хто носить маски (в той же час носити щось краще, ніж нічого).
Все це досить дешеві способи зниження швидкості розповсюдження вірусу. Чим менше він поширюється, тим менше заходів намдоведеться вводити в майбутньому для його стримання. Але нам потрібен час, щоб навчити людей усіх цих заходів та оснастити їх.
Зрозуміти вірус
Про вірус ми знаємо дуже мало. Але щотижня надходять сотні нових наукових статей.
Світ остаточно об’єднався проти загального ворога. Дослідники по всьому світу мобілізуються, щоб краще зрозуміти цей вірус.
Як поширюється вірус?
Як можна уповільнити зараження?
Яка частка безсимптомних носіїв?
Вони заразні? Наскільки?
Які є хороші методи лікування?
Як довго вірус виживає?
На яких поверхнях?
Як різні заходи соціального дистанціювання впливають на швидкість розповсюдження?
Яка їхня вартість?
Які є найкращі практики відстеження?
Наскільки надійні наші тести?
Чіткі відповіді на ці запитання допоможуть зробити нашу відповідь максимально націленою, мінімізуючи при цьому побічний економічний та соціальний збиток. І прийдуть вони через тижні, а не роки.
Пошук лікування
Крім цього всього, що робити якщо ми таки знайдемо лікування в найближчі кілька тижнів? Будь-який день, який ми виграємо в боротьбі з вірусом, наближає нас до цього. Наразі вже є кілька препаратів-кандидатів, наприклад фавіпіравір або хлорохін. Що робити, якщо виявиться, що за два місяці ми отримаємо засоби для лікування коронавірусу? Якими б клоунами ми виглядали, якби на той час ми вже мали мільйони смертей внаслідок імплементації стратегії “пом’якшення наслідків”?
Розуміння вартості й вигоди
Всі перераховані вище фактори можуть допомогти нам врятувати мільйони життів. Цього мало б бути достатньо. Але, нажаль, політики не можуть думати лише про життя заражених. Вони повинні думати про все населення, а жорсткі заходи соціального відставання впливають і на інших.
Зараз ми не маємо уявлення про те, як різні заходи соціальної дистанції зменшують швидкість розповсюдження. Ми також не маємо поняття, які їх економічні та соціальні наслідки.
Хіба не є важким завданням визначити, які заходи нам потрібні на довгострокову перспективу, якщо ми навіть не знаємо їх вартості чи вигоди?
Кілька тижнів дасть нам достатньо часу, щоб почати їх вивчати, розуміти їх, визначати їх пріоритет і вирішувати, які саме заходи слід впроваджувати.
Менше випадків, більше розуміння проблеми, накопичення активів, розуміння вірусу, розуміння витрат та вигод різних заходів, освіченість громадськості… Це кілька основних інструментів для боротьби з вірусом, і нам потрібно лише кілька тижнів, щоб їх розробити. Хіба не було б нерозумно взяти на себе стратегію, яка кидає нас, зовсім непідготовлених, прямо до щелеп нашого ворога?
4. Молот і танець
Тепер ми знаємо, що стратегія “пом’якшення наслідків” є, ймовірно, жахливим вибором, і що стратегія “придушення” має величезну короткочасну перевагу.
Але люди можуть мати питання до цієї стратегії:
- Як довго будуть тривати ці заходи?
- Наскільки це буде дорого?
- Чи буде другий пік такий же великий, як і той, що за умови що ми нічого не б зробили?
Тут ми розглянемо, як виглядатиме справжня стратегія “придушення”. Ми можемо назвати її “Молот і танок”.
Молот
По-перше, треба діяти швидко і агресивно. З усіх причин, про які ми згадали вище, враховуючи ціну часу, ми хочемо якнайшвидше погасити розповсюдження вірусу.
Одне з найважливіших питань: як довго це триватиме?
Страх, який є у кожного, полягає в тому, що ми будемо місяцями замикатися всередині своїх квартир, що призведе до економічної катастрофи та ментальних зривів. Ця ідея, на жаль, закцентована у відомомій статті Імперського коледжу:
Ви пам’ятаєте цю діаграму? Блакитна зона, яка проходить з кінця березня до кінця серпня, — це період, який стаття рекомендує як Молот, початкове “придушення”, яке включає жорстке соціальне дистанціювання.
Якщо ви політик і бачите, що один із варіантів — дозволити сотням тисяч чи мільйонам людей померти за допомогою стратегії “пом’якшення наслідків”, а інший — зупинити економіку на п’ять місяців, перш ніж пережити той самий пік випадків та смерті, обидва варіанти не виглядають для вас привабливими.
Але все не повинно бути так. Ця стаття, якою сьогодні, ймовірно, керуюються політики, жорстко критикується за важливі недоліки: вони ігнорують відстеження контактів (що було основою політики в Південній Кореї, Китаї чи Сінгапурі серед інших) або обмеження на поїздки (критичні заходи в Китаї), ігнорують вплив великих натовпів, тощо…
Час, необхідний Молоту, — це тижні, а не місяці.
Цей графік показує нові випадки в усьому регіоні Хубей (60 мільйонів людей) щодня з 23 січня. Протягом 2 тижнів країна почала повертатися до роботи. Протягом ~5 тижнів вірус був повністю під контролем. І протягом 7 тижнів нові діагностовані випадки були лише дрібницею. Згадаймо, це був найгірший регіон у Китаї.
Згадайте ще раз, що це помаранчеві смужки, зареєстровані випадки. Сірі смужки, справжні випадки зараження, скоротилися набагато раніше (див. графік 9).
Заходи, які вони вживали, були досить схожими на ті, що зараз вживаються в Італії, Іспанії чи Франції: ізоляції, карантини, люди мусили залишатися вдома, якщо не було надзвичайної ситуації або не довелося купувати їжу, контактувати з тестуванням, тестування, більше лікарняних ліжок, заборони на поїздки…
Проте, деталі мають значення.
Заходи Китаю були сильнішими. Наприклад, на кожне домогосподарство, було дозволено лише одній людині виходити з дому для придбання їжі раз на три дні. Також виконання цих обмежень було серйозним. Цілком ймовірно, що саме ця жорсткість швидко зупинила епідемію.
В Італії, Франції та Іспанії заходи не настільки жорсткі, і їх виконання не настільки дисципліноване. Люди все ще ходять вулицями, багато хто без масок. Це, ймовірно, призведе до більш повільного Молотка: буде потрібно більше часу для повного контролю над епідемією.
Деякі люди трактують це як “демократії ніколи не зможуть повторити це скорочення у випадках”. Це неправильно.
Протягом кількох тижнів у Південній Кореї була найгірша епідемія за межами Китаю. Зараз вона значною мірою під контролем. І вони зробили це, навіть не просивши людей залишитися вдома. Вони досягли цього здебільшого за допомогою дуже агресивного тестування, відстеження контактів, примусового карантину та ізоляції.
Якщо такі спалахи, як Південна Корея, можна контролювати за тижні і без вимог на соціальну ізоляцію, західні країни, які вже застосовують важкий Молот із суворими заходами соціального дистанціювання, можуть безумовно контролювати спалах протягом кількох тижнів. Це питання дисципліни, виконання та того, наскільки населення дотримується правил.
Це залежить від жорсткості фази що йде після Молоту, а саме Танцю.
Танок
Якщо ви забили коронавірус, то за кілька тижнів ви його контролюєте, і ви в набагато кращій ситуації для вирішення проблеми. Після цього починаються довготривалі зусилля щодо утримання цього вірусу під контролем, поки не буде винайдено вакцину.
Це, мабуть, єдина найбільша, найважливіша помилка, яку люди роблять, міркуючи про цей етап: вони думають, що даний підхід буде тримати їх вдома місяцями. Це зовсім не так. Насправді, цілком ймовірно, що наше життя повернеться до (майже) нормального.
Танок у успішних країнах
Чому в Південній Кореї, Сінгапурі, Тайвані та Японії вже давно трапляються випадки зараження, у разі Південної Кореї їх тисячі, але вони все рівно не закриваються вдома?
У цьому відео міністр закордонних справ Південної Кореї пояснює що зробила її країна. Все було досить просто: ефективне тестування, ефективне відстеження, заборони на поїздки, ефективна ізоляція та ефективний карантин.
У цьому документі пояснюється підхід Сінгапуру:
Хочете вгадати які заходи вони впроваджували? Ті самі, що і в Південній Кореї. У своєму випадку вони доповнювали економічну допомогу особам, які постраждали від карантину, заборон поїздок та затримок.
Чи не занадто пізно для інших країн? Ні. Застосувавши Молот, ви отримуєте новий шанс, новий постріл, щоб зробити все правильно.
Але що якщо всіх цих заходів недостатньо?
Танок R
Я називаю багатомісячний період між Молотом і вакциною або ефективним лікуванням Танком, оскільки це вже не буде період, протягом якого заходи постійно залишаються суворими. Деякі регіони знову побачать спалахи, інші — ні, протягом тривалого часу. Залежно від того, як розвивається ситуація з зараженням, нам потрібно буде посилити або послабити заходи соціального дистанціювання. Це танок коефіцієнта R: танець між заходами, що повертають наше життя до норми та поширенням хвороби, баланс між економікою та охороною здоров’я.
Як працює цей танець?
Все обертається навколо коефіцієнта R. Якщо ви пам’ятаєте, це швидкість розповсюдження патогену. Раніше в стандартній, непідготовленій країні, це десь від 2 до 3: протягом кількох тижнів, коли хтось заражається, він заражає в середньому від 2 до 3 інших людей.
Якщо R вище 1, інфекції переростають експоненціально в епідемію. Якщо R нижче 1, вони затухають.
В період Молота мета — максимально наблизити R до нуля, якомога швидше, щоб вгамувати епідемію. В Ухані підраховано, що R спочатку становив 3,9, а після блокування та централізованого карантину знизився до 0,32.
Але як тільки ви переходите в період Танку, вам більше не потрібно цього робити. Вам просто потрібно, щоб ваш R залишався нижче 1: багато заходів соціального дистанціонування мають справжні та великі витрати на людей. Вони можуть втратити роботу, свій бізнес, свої здорові звички…
Ви можете залишитись нижче R=1 за допомогою декількох простих заходів.
На графіку зображено оцінку того, як різні типи пацієнтів реагують на вірус, а також наскільки важке їх зараження. Ніхто не знає справжньої форми цієї кривої, але ми зібрали дані з різних наукових статей, щоб визначити, як приблизно вона повинна виглядати.
Щодня після зараження коронавірусом люди мають певний потенціал зараження. Разом усі випадки зараження в середньому становлять до 2,5 заражених.
Вважається, що пердача вірусу виникає ще під час фази “без симптомів”. Після цього, у міру наростання симптомів, зазвичай люди йдуть до лікаря, ставлять діагноз, і їх заразність зменшується.
Наприклад, припустимо що у вас є вірус, але немає симптомів, тому ви поводите себе як нормальна людина. Розмовляючи з людьми, ви поширюєте вірус. Якщо доторкнутися до свого носа, а потім відкрити ручку дверей, наступні люди, які відкриють двері та торкнуться носа, заражаються.
Чим більше вірус росте всередині вас, тим ви більш заразна. Потім, як тільки у вас з’являться симптоми, ви можете повільно перестати ходити на роботу, залишатися в ліжку, носити маску або починати звертатися до лікаря. Чим важчі симптоми, тим більше ви віддаляєтесь від соціальної сфери, зменшуючи поширення вірусу.
Після того, як ви госпіталізовані, навіть якщо ви дуже заразні, ви не схильні поширювати вірус так сильно, як до ізоляції.
Тут можна побачити величезний вплив такої політики, як у Сінгапурі чи Південній Кореї:
- Якщо проводяться масові тестування, носіїв можна виявити ще до появи симптомів. Під карантином, вони нічого не зможуть поширити
- Якщо люди навчені ідентифікувати свої симптоми раніше, вони скорочують кількість днів у синій зоні, а отже, і загальну заразність
- Якщо люди самоізолюються, як тільки у них з’являються симптоми, зараження з помаранчевої фази зникають
- Якщо людей навчають про особисту дистанцію, носіння масок, миття рук або дезінфекцію простору, вони поширюють менше вірусу протягом усього періоду
Тільки тоді, коли все це не вдається, нам потрібні більш жорсткі заходи соціального дистанціювання.
Рентабельність соціального дистанціювання
Якщо з усіма цими заходами ми все ще вище R=1, нам потрібно зменшити середню кількість людей, з якими зустрічається кожна людина.
Є кілька дешевих способів зробити це, наприклад, заборонити події, більші ніж певна кількість людей (наприклад, 50, 500) або попросити людей працювати вдома, коли вони це можуть робити.
Інші заходи коштують набагато дорожче економічно, соціально та етично, наприклад закриття шкіл та університетів, прохання всіх залишитися вдома чи закрити свій бізнес.
Ця діаграма є повністю вигаданою, оскільки насправді її не існує на сьогодні. Ніхто не провів достатньо досліджень з цього приводу і не упорядкував усі можливі заходи таким чином, щоб їх можна було порівнювати.
Це прикро, адже це єдина найважливіша діаграма, яка потрібна політикам для прийняття рішень. Вона ілюструє те, що насправді відбувається в їх головах.
В період Молота політики хочуть максимально знизити рівень R через заходи, які залишаються терпимими для населення. В Хубеї вони пройшли аж до R=0,32. Нам, можливо, це й не знадобитися: зниження лише до 0,5 або 0,6 може бути достатньо.
Але в період Танку R вони хочуть наблизитись знизу до 1, наскільки це можливо, залишаючись нижче цього рівня протягом тривалого періоду. Це запобігає новому спалаху, уникаючи при цьому найбільш жорсткі заходи.
Це означає, що незалежно від того, усвідомлюють це лідери чи ні, вони роблять наступне:
- Перераховують всі заходи, які вони можуть вжити для зменшення R
- Отримують відчуття користі від їх застосування: зменшення R
- Отримують уявлення про їх вартість: економічну, соціальну та етичну вартість
- Рангують ініціативи, виходячи з їх вартості та вигоди
- Обирають ті, які дають найбільше зменшення R менше 1, з найменшими витратами
Спочатку їхня довіра до цих цифр буде низькою. Але цей процес відповідає тому, як вони думають (і повинні думати) над цим питанням.
Те, що політикам потрібно зробити, це формалізувати процес: зрозуміти, що це гра з числами, в якій нам потрібно якомога швидше вчитися: зрозуміти де ми знаходимось в межах R, який вплив кожного заходу на зменшення R та які їх соціальні та економічні витрати.
Тільки тоді вони зможуть прийняти раціональне рішення щодо того, які заходи їм слід вжити.
Висновки: виграйте нам час
Коронавірус досі розповсюджується майже скрізь. У 152 країнах є випадки зараження. Час грає проти нас. Але є чіткий спосіб, як ми можемо діяти.
Деякі країни, особливо ті, які ще не сильно постраждали від коронавірусу, можуть задатися питанням: чи це станеться зі мною? Відповідь: мабуть, вже сталося. Ви просто не помітили. Коли це дійсно вдарить, ваша система охорони здоров’я буде в гіршому стані, ніж у заможних країнах, де системи охорони здоров’я міцні. Краще подумати про вжиття заходів вже зараз.
Для країн, де коронавірус вже присутній, варіанти зрозумілі.
З одного боку, країни можуть пройти шлях “пом’якшення наслідків”: створити масштабну епідемію, завалити систему охорони здоров’я, призвести до смерті мільйонів людей та випустити нові мутації цього вірусу в дику природу.
З іншого, країни можуть воювати. Вони можуть замкнутися на кілька тижнів, щоб виграти нам час, створити продуманий план дій і контролювати цей вірус, поки не з’явиться вакцина.
Сьогодні уряди у всьому світі, включаючи такі, як США, Великобританія, Швейцарія чи Нідерланди, обрали шлях “пом’якшення”.
Це означає, що вони здаються без бою. Вони бачать, що інші країни успішно боролися з цим, але кажуть: “Ми не можемо цього повторити!”
Що було б, якби Черчілль сказав те саме? «Нацисти вже є скрізь у Європі. Ми не можемо боротися з ними. Давайте просто здамося “. Саме цим сьогодні займаються багато урядів у всьому світі. Вони не дають вам шансу боротися з цим. Ви повинні вимагати від них цього!
Поширте далі
На жаль, мільйони життів все ще на кону. Поділіться цією статтею — чи будь-якою подібною — якщо ви думаєте, що вона може змінити думку людей. Лідери повинні зрозуміти це, щоб запобігти катастрофі. Момент діяти настав!
