Рецензія на роман Вільяма Теккерея “Ярмарок суєти”

Мудрук Анна Олександрівна, МЛа 01–15, КНЛУ, 2016 р

Для своєї самостійної роботи я обрала відомий роман англійського письменника Вільяма Теккерея “Ярмарок суєти”, який справив на мене найбільше враження з усіх прочитаних мною творів англійської літератури ХVIII-ХІХ ст. Роман був написаний в такому літературному напрямку як реалізм, а саме — критичний реалізм.

Формування реалістичного методу в літературі Англії XIX ст. припадає на початок четвертого десятиліття і пов’язане з іменами Чарльза Діккенса, Вільяма Теккерея, сестер Бронте, Елізабет Гаскел.

Вільям Теккерей вступив в літературу в 30-ті роки XIX ст. ,які характеризувалися швидким розвитком англійського суспільства на шляху до буржуазного прогресу, розвитком робітничого руху, приходом буржуа до влади. Літературно-критичні статті Теккерея відіграли значну роль у становленні англійського реалізму.

В романі Ярмарок — це головний символ, узагальнений образ Англії. Твій є актуальним і дотепер, показує проблеми сьогодення, адже навіть на сьогодні у світі панують закони купівлі-продажу. Образи у романі є узагальненими, тобто відображають представників всіх часів і народів.

Роман “Ярмарок суєти” все ж має свої особливі риси, які вирізняють роман з контексту англійської літератури цього періоду. Перш за все, головною ознакою є те, що це роман без героя. “Роман без героя” є підзаголовком твору. Але все ж, письменник це спростовує так :”Нехай це роман без героя, але ми претендуємо, принаймні, на те, що у нас є героїня”. Теккерей мав на увазі Беккі Шарп. Ребекка не може стати головною героїнею, так як він повинен бути позитивним,а Беккі наскрізь просякнута лицемірством, підступністю, користолюбством і бездушністю. Але письменник не раз підкреслює її позитивні якості, такі як винахідливість, дотепність та розум. Саме це і є ще одною особливістю роману, а саме : автор не ділить персонажів на позитивних та негативних. У кожному героєві переплітаються як добрі, так і непривабливі риси.

Не менш значущою рисою цього роману, яка виділяє його серед усіх інших, є принцип театралізації, який показаний у пролозі “Перед завісою”. Взагалі весь роман є театралізацією. Тобто герої роману — це лише ляльки, а саме маріонетки, якими керує лялькар. Наприклад, у пролозі маленька Беккі

виступає лялькарем і розігрує ляльками спектакль перед глядачами, уміло передаючи емоції та почуття іграшок.

Англійський реалістичний роман першої половини XIX ст. складався у важкі для Англії роки, тому події роману “Ярмарок суєти” неабияк переплітаються з історичними подіями. Насамперед, у романі це наполеонівські війни. Побутові сцени чергуються з військовими епізодами. Прикладом цього є бал, після якого відбувається битва. В цьому присутня також сатира : люди розважаються на балах напередодні вирішальної битви.

Сатира присутня не тільки у зображенні подій, а у іменах самих героїв. Якщо замислитись, то імена походять від англійських та німецьких слів. Наприклад, Беккі Шарп : з англійської “sharp” — різкий, гострий, сильний; ці слова відповідають характеру Ребекки. Маркіз Стайн, з німецької мови “stein” — “камінь”, дійсно був цинічним і жорстокішим за Беккі. ; Кроулі — похідне від дієслова “crawl” — плазувати ; Доббін — похідне від “dobbin” — “кляча” ; Емілія Седлі — похідне від англійського слова “sad” — сумний, никлий.

Роман неабияк приковує увагу читачів, і як на мене — завдяки введенню в систему образів образу автора. Оповідач спостерігає за подіями і коментує вчинки, судження дійових осіб. Авторський коментар наповнений іронією, яка допомагає виявити все смішне, потворне, безглузде і жалюгідне, що відбувається на сцені театру маріонеток, підсилює сатиричні звучання роману. Теккерей зазначив : “Нехай правда не завжди приємна, але краще правди немає нічого”. Але оповідач не тільки сам коментує події роману, а й залучає читача подумати над ними, запитує у нього його думку, дає йому можливість прокоментувати поведінку героїв — саме це “затягує” читача і звертає його увагу на твір, адже читачу приємно, коли автор цікавиться його думкою. Завдяки цьому роман підходить усім читачам.

На сьогоднішній день існує чимало екранізацій роману. Я особисто переглянула фільм Міри Наір “Ярмарка тщеславия “ ( “Vanity Fair”) 2004 року. Фільм справив на мене добре враження, я вважаю його вдалою екранізацією. Стрічка допомагає розставити всі акценти в романі, адже сцени , локації та костюми чітко передають дух епохи Англії XIX ст. Головна героїня Різ Уізерспун, як і всі інші актори, неперевершено відіграли образи героїв.

Отже, роман Вільяма Теккерея “Ярмарка суєти” є актуальним га теперішній час, адже підіймає чимало проблем сьогодення. Твір вирізняється серед інших творів періоду англійського реалізму і неабияк “приковує” увагу читача, тим самим не залишаючи нікого байдужим. Я рекомендую прочитати цей чудовий роман та обов’язково переглянути одну з його екранізацій.

One clap, two clap, three clap, forty?

By clapping more or less, you can signal to us which stories really stand out.