Правила життя Річарда Фейнмана

Mykola Klymchuk
Apr 10, 2018 · 5 min read
Річард Фейнман, поч. 1980-х

Річард Фейнман — американський фізик, лауреат Нобелівської премії 1965 року, учасник Мангетенського проекту з виробництва атомної бомби, володар чорного пояса з розіграшів, геній і співрозмовник геніїв, автор легендарних мемуарів «Та ви жартуєте, містере Фейнман»


Батько виховував у мені відразу до всякої помпезності і величі (він торгував мундирами і знав різницю між людиною в мундирі і людиною без мундира — різниці немає).


Я часто стикався з цією проблемою: як показати людям те, у що вони не вірять. Наприклад, якось виникла суперечка чи витікає сеча під дією сили тяжіння, і я довів, що це не так, помочившись, стоячи на голові.


В Лос-Аламосі був Джон фон Нейман, великий математик. Ми гуляли разом по неділях, лазили по каньйонах. Фон Нейман дав мені цікаву ідею: бути відповідальним за довколишній світ зовсім необов’язково. Тож за порадою фон Неймана я розвинув потужне відчуття соціальної безвідповідальності. І відтоді став дуже щасливою людиною.


Я не розумію, що відбувається з людьми: вони вчаться не шляхом розуміння, а якось по-іншому — шляхом запам’ятовування чи що. Їхні знання такі ненадійні.

Фейнман на дачі

Коли мене представляють як фізика, неодмінно скажуть, що я люблю грати на барабанах. Дивно, але коли мене запрошують на сцену побарабанити, ніхто не каже, що я фізик.


Мій інтерес до науки — це бажання більше дізнатися про світ, і що більше я про нього дізнаюся, то більше мені хочеться дізнатися більше.


Я можу жити із сумнівом, невпевненістю, незнанням. По-моєму набагато цікавіше жити, не знаючи, ніж із відповідями, які можуть бути хибними. Відповіді, які дає релігія, по-моєму надто прості, надто конкретні, надто провінційні.


Те, що я вчений, не означає, що я не контактую з іншими представниками роду людського. Зі звичайними людьми. Я знаю, які вони. Мені подобалося бувати в Лас-Вегасі, фліртувати з танцівницями, балакати з гравцями і всяке таке. Я багато де бував і знаю звичайних людей.

Мало хто з науковців надається до карикатур

Схоже, що універсальний закон фізичних теорій — будь-яка думка, швидше за все, хибна. За всю історію фізики правильними виявилися лише півдесятка-десяток теорій.


Я ні в чому не впевнений стопроцентно, а про багато речей взагалі не знаю нічого. Наприклад, чи є смисл питати «навіщо ми тут?» і що це питання може означати. Я можу подумати трохи, але якщо я не розумію, то займуся чимось іншим. Але мені не треба знати відповідей. Незнання мене не лякає. Мені не страшно відчувати себе загубленим у загадковому Всесвіті без смислу. Так воно і є, наскільки я можу судити. Напевно. Але мені не страшно.

Фейнман-перкусіоніст

Немає смислу розраховувати ймовірність події після того, як вона відбулася. Багато вчених цього не розуміють.


У мене багато знайомих. Звичайних людей. І я думаю, що їхній розум ображають. По-різному. Увімкніть радіо — і якщо у вас є мозок, то ви просто збожеволієте.


Якщо ви збираєтеся бути фізиком, то доведеться вивчити дуже багато речей — двохсотлітній доробок найдинамічнішої галузі знань. Це так багато, що вам буде здаватися, що це неможливо вивчити за чотири роки. І ви будете праві — доведеться йти в аспірантуру!


I would rather have questions that can’t be answered than answers that can’t be questioned.

В певному сенсі, Нобелівська премія була скабкою у сраці, але гроші не завадили — я купив дачу на узбережжі. Та, загалом кажучи, було би краще не отримувати премію, бо після цього тебе перестають сприймати як звичайну людину.


Відсидітися осторонь — справжнє мистецтво, непросте і важливе. Набагато важливіше, ніж бігти стрімголов вперед або назад.


Людям часто здається, що я їх розігрую, а я зазвичай кажу правду, тільки по-своєму — так, що мені ніхто не вірить.


Якщо неможливо звести фізику до рівня першокурсників, значить ми її не до кінця розуміємо. Перечитуючи свої лекції, я іноді відчував погляд Фейнмана за плечем, тільки звернений він був не до молодої аудиторії, а до колег, і ніби говорив: «Ось! Дивіться, як хитро я впорався з цією проблемою. Ну хіба я не молодець?»


Іноді мене питають — навіщо літати на Місяць? Тому, що це величезне наукове досягнення. Ще воно сприяє розвитку технологій. Вчені задоволені, а якщо вони задоволені, то, гляди, винайдуть вам ще яку-небудь зброю.


Немає жодної форми літературного, або іншого мистецтва, за винятком кросвордів, для яких має значення правопис. Якщо викладачі англійської скаржаться, що студенти після років і років школи не вміють грамотно написати просте слово, то, по-моєму, проблема в тому, як ми пишемо прості слова, а не в студентах.

Суперобкладинка і палітурка українського видання «Та ви жартуєте, містере Фейнман» (elk+deer)

Мене завжди цікавила тільки фізика. Якщо ідея здавалася мені паршивою, я казав, що вона здається мені паршивою. А якщо доброю — то доброю. Усе дуже просто. Я завжди так жив. Якщо можеш так жити, життя стає добрим і приємним. Мені пощастило — я міг.


Ніхто не знає причини дурості уряду — і поки цю причину (і способів її ліквідувати) не знайдуть, всі ідеальні плани йтимуть насмарку.


Знаєте, на машинах, буває, чіпляють наклейку «В машині дитина». Що я маю робити, побачивши таку наклейку? Якось інакше поводитися? Точно! Я ж-то думав «треба, напевне, врізатися у цю машину, але раз там дитина, то не буду».


Хлопці, з якими я вчився в аспірантурі, звикли до того, що я часто веду себе, як повний ідіот. Був випадок, коли хтось зайшов до мене в кімнату — я забув зачинити двері під час «експерименту» — і побачив, як Фейнман стоїть у пальто на стільці, вистромився у прочиненене взимку вікно, тримає в одній руці якусь ємність, а іншою щось у ній мішає. Я почав кричати: «Не заважайте! Не заважайте». Я розмішував желатин і спостерігав: було цікаво, чи застигне желе на холоді, якщо його постійно розмішувати.


У мене є правило: не наближатися до Вашингтона і не мати справ із державою.


Фізика схожа на секс: результати бувають, але займаємося ми нею не для цього.

The Explainer. Так в Калтеху прозвали Фейнмана за талант пояснювати

Купити собі в подарунок спогади Річарда Фейнмана

Знижка 10 % за промокодом NF.edited.in.ua


Інші книжки в перекладі Миколи Климчука

Насім Талеб. Чорний лебідь

Насім Талеб. Антикрихкість

Христя Фріланд. Плутократи

Стівен Гокінг і Леонард Млодінов. Великий замисел

Ернандо де Сото. Загадка капіталу

Mykola Klymchuk

Written by

Почтовая лошадь Просвещения

More From Medium

Top on Medium

Ed Yong
Mar 25 · 22 min read

19.5K

Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch
Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore
Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade