Верстка таблиць

(оригінальний пост було опубліковано на mykolan.wordpress.com)

Таблиці як об’єкт мистецтва. [ Creation and styling of tables and typography, commissioned by artist Tomas Downes for works shown in Glasgow’s David Dale Gallery and Copenhagen’s Green is Gold Gallery. ]

Основну частину вартості книжкової верстки складає обсяг тексту. Сторінки більш-менш однотипні, недарма говорять, що «дизайнер заливає текст».

Я гадаю, що кращий дизайнер, то більше уваги він приділяє верстці після «заливки» та інших типових процедур.

Таблиці ніколи не «заливають». І оцінюють їх, коли виходить, окремо.

Тому я просто не зміг пройти повз питання та відповідь на сайті graphicdesign.stackexchange.com: чому варто уникати лінійок в таблицях?

Відповідь юзера DA01, яка набрала найбільшу кількість балів, містить анімацію, в якій без зайвих слів усе видно:

Автор відповіді посилається на Едварда Тафті, відомого своїми надзвичайними книжками про візуалізацію інформації. Тафті навіть запроваджує термін chartjunk (графічний мотлох). Не просто запроваджує: графмотлоху присвячено окремий підрозділ його кнжки Visual Display of Quantitative information (Візуальне вираження кількісної інформації). Він пише про те, що внутрішня розмітка графіки складається з багатьох елементів, що не розповідають тому, хто дивиться, нічого нового. Я почав читати розділ і захопився: Тафті справді варто не тільки читати, а й перечитувати. Окрема секція цього підрозділу присвячена сіткам.

Щодо сіток він займає чітку позицію:

Як один з елементів, що знатні найбільше присипляти увагу, сітку зазвичай варто приглушати чи й зовсім приховувати, щоб її наявність була лише імпліцитною, і вона не сперечалася з даними. Чорні лінійки сітки це мотлох. Вони не несуть інформації, замотлошують графіку, і провокують графічну роботу, не пов’язану з інфомацією даних.

Далі у нього ідуть чудові приклади складної графіки. От, скажімо, зразок до:

і після:

Ось посилання на сайт Едварда Тафті де я взяв ці ілюстрації). Також можна зазирнути ще до гілки Project Management Graphics (or Gantt Charts) та zebra tables and lists.

Також про таблиці ідеться у його книжці Envisioning Information (Представлення інформації), в розділі Layering And Separation. На сторінці 53 Тафті цитує Чихольда («Асиметрична типографія»):

Оформлення таблиць, що часто виявляється сумним, з уважною думкою може перетворитися в роботу великої насолоди. Спершу, спробуйте обійтися без лінійок взагалі. Вони повинні використовуватия лише в разі абсолютної необхідності. Вертикальні лінійки потрібні лише тоді, коли простір між колонками настільки вузький, що можливі помилки прочитання без лінійок. Таблиці без вертикальних лінійок мають кращий вигляд; тонкі лінійкі ліпші за широкі.

Ну, якщо вже таке пише Чихольд, на працях якого присягають книжкові дизайнери…

(Взагалі просто чудово, що я натрапив на цю цитату. Українських перекладів Чихольда немає, а в російському виданні «Облик книги» 1980 року я, коли хотів, не зміг знайти такого пасажу).

Що ж до практики, то я звертаюсь до книги InDesign Type: Professional Typography with Adobe® InDesign Ніґеля Френча. Десятий розділ цієї книжки присвячено таблицям і спискам. Він загалом дотримується тих самих принципів. В ілюстраціях простежується «зебра» на тлі для розрізнення рядків чи стопвчиків, лінійками відділяються рядки заголовків і групи значень.

Можливо, не варто прибирати всі лінійки. Лише більшість.

Додаток: один з коментаторів на graphicdesign.stackexchange згадує про стилістичні вимоги APA (American Psychological Association) до таблиць. Ось посилання на гайдлайн, який може буде корисний авторам. Перше питання чекліста: чи таблиця необхідна?


Щоби допис на Medium не був простим перепостом, хочу додати, що написав про таблиці Роберт Брінґхерст у книзі The Elements of Typographic Style (Елементи стилю у типографії):

Таблиці, як відомо, забирають багато часу для верстки, але проблеми з часто стосуються настільки ж редагування, наскільки й типографії. Якщо від початку таблицю не задумано як форму для читання, типограф може зробити її читабельною лише переписавши чи перепроектувавши її чистого листа.
<…>
Якщо підійти до таблиці як лише до ще одної форми тексту, що має бути однаково добрим як для читання, так і для розглядання, деякі принципи стають очевидними:
1. Весь текст має бути горизонтальним, або інколи діагональним. Установка вертикальних заголовків для колонок для збереження місця досить обґрунтована, якщо текст написано японською чи китайською, але не тоді, коли йдеться про латинку.
2. Замаленькі чи завузькі для комфортного читання літери не є частиною вирішення.
3. Слід зберігати мінімум фурнітури (лінійки, рамки, точки та інші напрямні для подорожі крізь типографійний простір) при максимальній кількості інформації.
4. Лінійки, тонування чи інші напрямні та розділювачі, там, де вони необхідні, мають знаходитися в переважному напрямі читання: вертикально для списків, індексів і деяких номерних таблиць, і гризонтально в інших випадках.
5. Лінійка, яка знаходиться на межі таблиці, відділяючи першу чи останню колонку від суміжного порожнього простору, зазвичай не виконує жодної функції.
6. Таблиця, як і всякий інший текст в кілька стовпчиків, має містити достатньо білого простору.

Буду вдячний за коментарі, додаткові посилання та вказівки на хиби перекладу.

Гарних таблиць!